Ухвала

від 13.11.2024 по справі 947/25324/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/25324/24

Провадження № 1-кп/947/1113/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023160000001112 від 09.08.2024 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.РоманівХутор, Іллінецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 31207130), зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ «Прайм Логістик Груп» (код ЄДРПОУ 40417623), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду посилаючись на те, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підсудність визначена вірно, підстав для закриття провадження не має.

Обвинувачені та їх захисники погодились з думкою прокурора.

Також, обвинувачені просили судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити суддею одноособово.

Також, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 подав скаргу на рішення старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області у формі постанови про залучення спеціаліста від 01.12.2023 року, в якій просив скасувати зазначене рішення з підстав, викладених в письмовій скарзі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав подану скаргу та просив суд задовольнити її.

Крім того, в обгрунтування поданої скарги, захисник долучив до неї документальні докази, які фактично є матеріалами кримінального провадження №12023160000001112 від 09.08.2024 року.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_8 підтримали заявлену скаргу.

Прокурор заперечував проти скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, крім тих, які можуть бути оскаржені відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 5-8,10частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Статтею 315 КПК України визначено, що якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбаченихпунктами 1-4 частини третьої статті 314цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метоюпідготовки досудового розглядусуд:визначає датута місцепроведення судовогорозгляду;з`ясовує,у відкритомучи закритомусудовому засіданнінеобхідно здійснюватисудовий розгляд;з`ясовує питанняпро складосіб,які братимутьучасть усудовому розгляді;розглядає клопотанняучасників судовогопровадження про: здійсненнясудового викликупевних осібдо судудля допиту; витребуванняпевних речейчи документів; здійсненнясудового розглядув закритомусудовому засіданні; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Так, враховуючи те, що захисником разом зі скаргою в її обгрунтування було надано додатки, які є матеріалами кримінального провадження, тобто під час підготовчого засідання суд при розгляді зазначеної скарги фактично має дослідити надані сторонами матеріали провадження та вдатися до аналізу постанови слідчого про залучення спеціаліста від 01.12.2023 року, а також інші матеріали кримінального провадження, суд зазначає наступне.

За змістом статей 314, 315 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Отже, суд вказує на те, що під час проведення підготовчого засідання норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора або слідчого судді, та надавати їм оцінку, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, інші матеріали кримінального провадження, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.

Така позиція суду повністю узгоджується з позицією колегії суддів Верховного Суду, викладеною в Постанові ВС від 26.09.2024 року у справі № 161/6643/22.

У зв`язку із чим суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_7 на рішення старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області у формі постанови про залучення спеціаліста від 01.12.2023 року.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_7 було заявлене клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 року в частині заборони користування транспортним засобом автомобілем марки Mazda CX-5.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання та пояснив, що зазначений автомобіль є спільною сумісною власністю обвинуваченого та його дружини, заборона користування транспортним засобом не дає можливості ОСОБА_4 та його дружині забезпечити нормальне виховання їх дітей, догляд за батьками та працювати.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти клопотання про часткове скасування арешту.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Розглянувши клопотання та вислухавши учасників судового розгляду, суд зазначає, що заявником до клопотання не було долучено жодних доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2024 року, арешт на автомобіль марки Mazda CX-5, 2014 року випуску, в кузові сірого кольору, VIN (№ шасі, рами): НОМЕР_1 , з д.н.з. НОМЕР_2 було накладено у зв`язку із необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна ОСОБА_4 .

На думку суду, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, а також необхідність забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. За таких обставин, суд вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження на теперішній час є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовані.

На підставі викладеного, враховуючи, що на теперішній час не доведено того, що відпала потреба у накладенні арешту на вищезазначений автомобіль, суд приходить до переконання, що подане клопотання задоволенню не підлягає.

Також, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_6 було заявлене клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 року на земельну ділянку 18 «а» площею 00.3317 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:30:001:0082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1023999451101.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання та пояснив, що на теперішній час відпала потреба в застосуванні такого заходу кримінального провадження, так як судом було повернуто цивільний позов прокурора а матеріалами кримінального провадження не доводиться вина ОСОБА_3 у скоєнні умисного кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти клопотання про часткове скасування арешту.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Розглянувши клопотання та вислухавши учасників судового розгляду, суд зазначає, що заявником до клопотання не було долучено жодних доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2024 року, арешт на земельну ділянку 18 «а» площею 00.3317 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:30:001:0082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1023999451101, було накладено у зв`язку із необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна ОСОБА_3 .

На думку суду, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, а також необхідність забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. За таких обставин, суд вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження на теперішній час є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовані.

На підставі викладеного, враховуючи, що на теперішній час не доведено того, що відпала потреба у накладенні арешту на вищезазначений автомобіль, суд приходить до переконання, що подане клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_8 було заявлено клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави.

В судовому засіданні захисник, посилаючись на обставини викладені в письмовому клопотанні, зазначив, що ОСОБА_4 сумлінно ставиться до своїх процесуальних обов`язків, на теперішній час встановленні слідчим суддею ризики значно зменшились або взагалі не існують. ОСОБА_4 жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки. Крім того, на теперішній час виникла необхідність в поверненні застави заставодавцю для здійснення ним своєї господарської діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання.

Дослідивши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та до ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 694 160 (три мільйони шістсот дев`яносто чотири тисячі сто шістдесят) гривень, та покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до останнього запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Наявність обгрунтованої підозри та ризиків було перевірено слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу у виді застави. Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду не вирішуючи питання про винуватість особи можна вважати, що ризики, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати.

Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку із закінченням досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду перестав існувати ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, в тому числі і особливо тяжкого злочину, який згідно з обвинувальним актом спричинив велику шкоду державі в умовах воєнного стану, суд вважає, що визначений розмір застави, передбачений п.3 ч.5. ст.182 КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень є справедливим та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, не є для нього завідомо непомірним та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України

Суд переконаний, що застава у меншому розмірі з великою вірогідністю може виявитися не здатною забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні.

Також, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

В судовому засіданні захисник, посилаючись на обставини викладені в письмовому клопотанні, зазначив, що при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходив з існуючих ризиків. Однак, обвинувачений сприяв досудовому розслідуванню, на теперішній час відсутній ризик знищення будь-яких доказів, обвинувачення є необґрунтованим, а тому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання здатний забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання.

Дослідивши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім чотириста) гривень.

Наявність обгрунтованої підозри та ризиків було перевірено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді застави.

На теперішній час судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не розпочато.

Так, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у їх вчиненні, що суттєво збільшує ризик його втечі, суд вважає, що на теперішній час ризик передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме, ризик можливого переховування обвинуваченого від суду не зменшився та не перестав існувати.

Також,оскільки на даній стадії судового провадження не допитані свідки , суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризик можливого незаконного впливу з боку обвинуваченогона свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, не зник та не зменшився.

Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку із закінченням досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду перестав існувати ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що інший, більш м`який запобіжний захід ніж застосований до ОСОБА_3 у виді застави, не зможе запобігти встановленим і існуючим ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.174, 182, 201, 314, 315, 316, ст.ст.370-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовийрозгляд укримінальному провадженні,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12023160000001112від 09.08.2024року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,на 21 листопада 2024 року о 10 годині 00 хвилин.

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про часткове скасування арешту майна.

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу в частині зменшення суми застави.

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на рішення старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області у формі постанови про залучення спеціаліста від 01.12.2023 року.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1