Постанова

від 14.11.2024 по справі 127/12163/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/12163/24

Провадження № 22-ц/801/2124/2024; 22-ц/801/2126/2024

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСправа № 127/12163/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кашпрук М. Г.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Подільський центр онкології Вінницької обласної ради»

розглянувшиу відкритомусудовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства«Подільський центр онкологіїВінницької обласноїради» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 02 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Бойка В. М. , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський центр онкології Вінницької обласної ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування,-

в с т а н о в и в:

У квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КНП «Подільський центр онкології Вінницької обласної ради» про визнання наказів відповідача незаконними та їх скасування. Зазначав, він що працював на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради». 05.05.2023 року наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 139 він був звільнений із займаної посади, на підставі п. 3 статті 40 КЗпП України. Рішенням Вінницького міського суду від 28.09.2023 року, його було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради". Наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» № 307 від 18.10.2023 року він був поновлений на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» з 05.05.2023 року. Тим самим наказом його було попереджено про ліквідацію хіміотерапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» з 05.05.2023 року, про скорочення його посади з 19.10.2023 року та наступне звільнення. Наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 313 від 19.10.2023 року він був звільнений з посади завідувача хіміотерапевтичним відділенням КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» з 19.10.2023 року, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Вінницького міського суду від 06.02.2024 року його було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради". Наказом № 67 від 07.02.2024 року його було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" з 19.10.2023 року.

Вважає, що наказ № 67 від 07.02.2024 року, яким його було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" з 19.10.2023 року є таким, що не направлений на реальне виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2024 року, оскільки незважаючи на два судових рішення про поновлення його роботі, які констатували порушення його трудових прав з боку роботодавця, реального поновлення цих порушених трудових прав, які існували станом на день їх порушення не відбулося. Реальному відновленню його порушених трудових прав перешкоджає наявність наказу директора КНП «ПРЦО ВОР» від 08.05.2023 № 141, згідно з яким з 09.05.2023 року хіміотерапевтичне відділення та відділення денного стаціонару реорганізовано у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів. Просив суд визнати незаконними та скасувати накази директора Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» № 141 від 08.05.2023 року «Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів» та № 64 від 06.02.2024 року «Про створення хіміотерапевтичного відділення».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2024 року визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» №141 від 08.05.2023 року "Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів». Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» №64 від 06.02.2024 року "Про створення хіміотерапевтичного відділення».

Додатковим рішенням Вінницького міського суду від 02 вересня 2024 року стягнуто з КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради", на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 грн.

У апеляційній скарзі КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що суд не врахував ту обставину, що згідно ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис ,а згідно ч.2 ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі №373/2133/17(провадження № 61-8393св20) суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Щодо додаткового рішення зазначає, що стягнутий судом розмір витрат на правничу допомогу 20000 грн не відповідає складності прави принципам співмірності та розумності таких витрат. Такі витрати є значно завищеними, оскільки не відповідають складності справи, яка по суті є малозначною.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду вищевказаним вимогам закону не відповідає .

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ,видаючи накази № 64 від 06.02.2024 року та № 67 від 07.02.2024 року , відповідач не відновив порушені права позивача, оскільки незважаючи на поновлення його рішенням Вінницького міського суду від 06 лютого 2024 року на посаді завідувача хіміотерапевтичного відділення в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», він на цій посаді так і не був поновлений.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується , виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 05.05.2023 року наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 139 ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади на підставі п. 3 статті 40 КЗпП України (а.с.5-6).

Наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» № 141 від 08.05.2023 року із загальних питань «Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів» була здійснена реорганізація з 09.05.2023 року хіміотерапевтичне відділення та відділення денного стаціонару реорганізовано у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року у справі № 127/15012/23, ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" на його користь 95 777,76 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.7)

Наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 307 від 18.10.2023 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» з 05.05.2023 року та цим же наказом ОСОБА_1 було попереджено про ліквідацію хіміотерапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» і про скорочення його посади з 19.10.2023 року та наступне звільнення.

Наказом директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 313 від 19.10.2023 року ОСОБА_1 був звільнений з посади завідувача хіміотерапевтичним відділенням Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» з 19.10.2023 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.9).

Рішенням Вінницького міського суд від 06.02.2024 року у справі № 127/35550/23, що набрало законної сили 08.03.2024 року, ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" на його користь 81948,90 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу. (а.с.10-19).

Наказом КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 64 від 06.02.2024 року «Про створення хіміотерапевтичного відділення» було створено хіміотерапевтичне відділення з 07.02.2024 року на 5 ліжок (а.с.31).

Наказом № 67 від 07.02.2024 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" з 19.10.2023 року (а.с.21).Зі штатного розпису КНП «ПРЦО ВОР» на 07.02.2024 року вбачається, що до штату хіміотерапевтичного відділення входять 4 одиниці : завідувач відділенням лікар-онколог; лікар-онколог; сестра медична (палатна); молодша медична сестра (а.с.22).

Статтею 235КЗпП України, серед іншого, передбачено, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді.

Обов`язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця.

Подібну за змістом правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, упостановах від 19 грудня 2018 року № 807/2391/15,від 26 травня 2021 року у справі № 260/261/20,від 27 квітня 2021 року в справі № 826/8332/17,від 20 січня 2021 року у справі № 640/18679/18,від 20 січня 2021 року у справі № 804/958/16,від 11 лютого 2021 року у справі № 640/21065/18,від 31 травня 2021 року у справі № 0840/3202/18,від 06 липня 2021 року у справі № 640/3456/20,від 06 липня 2021 року у справі № 640/1627/20,від 03 червня 2020 року у справі № 817/3431/14,від 21 жовтня 2021 року у справі № 809/2894/13-а,від 13 квітня 2023 року у справі № 540/3994/20.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з наказу № 67 від 07.02.2024 року, ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" та фактичного допуску до роботи на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням.

Отже, КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" рішення суду було виконано та поновлено позивача на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві після реорганізації тобто на рівноцінній посаді, що не ні на назву посади ,на якій його було поновлено, ні на рівень його оплати праці не вплинуло.

При цьому, накази директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» № 141 від 08.05.2023 року «Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів» та № 64 від 06.02.2024 року «Про створення хіміотерапевтичного відділення» по своїй суті є наказами з внутрішньо-організаційної діяльності підприємства ,а не є наказами з управління кадрами і трудові права позивача не порушують.

Частиною 3 ст. 64 ГК Українивизначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною 2 ст. 65 ГК Українипередбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Суд не може вдаватись у питання оцінки доцільності прийняття власником або уповноваженим ним органом рішень про скорочення чисельності або штату працівників чи інші організаційні та інші питання здійснення діяльності підприємства ,оскільки в силу ст.ст.64,65 ГКУ власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис, зменшувати чисельність одних посад, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності, або збільшити чисельність інших посад. Оскільки підприємство або установа мають право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, обговорення питання доцільності чи тим паче законності прийняття уповноваженою особою рішень щодо змін в організаційній структурі підприємства, в організації виробництва і праці, знаходиться поза компетенцією суду ,так як порушуватиме гарантовані законом права підприємства на невтручання у його господарську та іншу діяльність .

Суд першої інстанції не врахував ,що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

При цьому, КЗпП України в якості належного способу захисту прав працівника визначає можливість оскарження наказу про його звільнення та поновлення на роботі.

Правомірність же звільнення позивача була предметом розгляду у інших справах з позовними вимогами , які не є предметом розгляду у даній справі, в межах вирішення яких з`ясовувались питання дотримання визначеної законом процедури звільнення працівника та встановлення фактів порушення трудових прав позивача та їх поновлення.

Отже, висновок суду про скасування наказів директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» № 141 від 08.05.2023 року «Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів» та № 64 від 06.02.2024 року «Про створення хіміотерапевтичного відділення» з підстав їх незаконності є безпідставним і необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог .

Додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору та не може існувати окремо від нього.

У разі скасування рішення суду першої інстанції ухвалене додаткове рішення цього ж суду втрачає силу.

Оскільки заочнерішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2024 року підлягає скасуванню,зухваленням новогорішення провідмову упозові ,втрачає силу і додаткове рішення цього ж суду від 02 вересня 2024 року, відповідно ,останнє також підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційнимсудом постановлено новерішення відмовув задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користьКомунального некомерційногопідприємства «Подільськийцентр онкологіїВінницької обласноїради» слід стягнути 3633,6грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства«Подільський центр онкологіїВінницької обласноїради» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 02 вересня 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський центр онкології Вінницької обласної ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Подільський центр онкології Вінницької обласної ради» 3633,6 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: Л. О. Голота

В. В. Оніщук