Ухвала

від 30.12.2024 по справі 127/12163/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 127/12163/24

провадження № 61-16918ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування,

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» (далі - КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради») про визнання наказів незаконними та їх скасування.

Ухвалою Вінницькогоміського суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року вказану справу визнано малозначною та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП «Подільськийрегіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» від 08 травня 2023 року № 141 «Про реорганізацію хіміотерапевтичного відділення та відділення денного стаціонару у хіміотерапевтичне відділення з ліжками денного перебування пацієнтів».

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП «Подільськийрегіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» від 06 лютого 2024 року № 64 «Про створення хіміотерапевтичного відділення».

Стягнуто з КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2024 року стягнуто з КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000, 00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2024 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 02 вересня 2024 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

13 грудня 2024 рокуШевня С. П. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2024 року у вказаній справі.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки оскаржувана постанова апеляційного суду суперечить правовій позиції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеній у постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Проте заявником не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, посилання на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому таке посилання саме по собі не вказує на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також ОСОБА_1 вказує, що справа має для нього виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки лише законне та справедливе рішення порушеного ним спору може реально відновити його порушене право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України.

Слід зазначити, що оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваним судовим рішенням не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття такого судового рішення.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2024 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені в ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко