Рішення

від 22.10.2024 по справі 522/9851/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9851/21

Провадження № 2/522/1472/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Запольської А.М.,

представника позивача - адвоката Ніца А.С.,

представника відповідача - адвоката Бочарова А.В.,

представника третіх осіб - адвоката Ніца А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та Державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовна заява мотивована тим, що 24.05.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11158823000, за умовами якого ОСОБА_3 було надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 90 000,00 доларів США з відсотковою ставкою 13,00 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором був укладений іпотечний договір від 24.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. за реєстровим номером № 2279, за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

12.12.2011 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені договір факторингу № 1 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 12.12.2011 за реєстровий № 5207-5208, згідно яких право вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири, що була предметом іпотеки, у даний час є ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2018 індексний номер - 41658269 про реєстрацію права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», Державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. , номер запису про право власності: 26668657.

Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для винесення нотаріусом, як реєстратором, рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», є іпотечний договір, серія та номер: б/н, виданий 24.05.2007.

Посилаючись на те, що вказане рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» порушує вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення державного реєстратора від 18.06.2018, є незаконним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2018, індексний номер: 41658269 про реєстрацію права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» Державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. , номер запису про право власності: 26668657.

31.05.2021 за результатам автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 522/9851/21 передано на розгляд судді Косіциній В.В.

04.06.2021 ухвалою суду (суддя Косіцина В.В.) відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

13.07.2021 ухвалою суду (суддя Косіцина В.В.) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрито провадження у справі № 522/9581/21.

29.11.2022 постановою Одеського апеляційного суду скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2021, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.12.2022 протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду справу № 522/9581/21 передано на розгляд судді Косіциній В.В.

14.12.2022 розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси № 646/22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

14.12.2022 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 522/9581/21 передано на розгляд судді Павлик І.А.

26.12.2022 ухвалою суду справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.03.2023 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити відчуження квартири загальною площею 51 кв.м., житловою площею 33,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 879027951101.

15.03.2023 від представника позивача надійшла уточнена заява про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 51 кв.м., житловою площею 33,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 879027951101, яку ухвалою суду від 15.03.2023 задоволено.

02.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цивільній справі № 522/14598/18, у задоволенні якого ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено, оскільки підставою позову у справі № 522/14598/18 є порушення державним реєстратором Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 112, тоді як підставою позову у даній справі № 522/9851/21 є порушення оскаржуваним рішенням державного реєстратора Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII. Отже, у справах № 522/14598/18 та № 522/9851/21 підстави позову не є тотожними, що виключає застосування положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

09.11.2023 від представника відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є іпотекодавцями за іпотечним договором від 24.05.2007, а тому ухвалене у справі рішення може вплинути на їх права та обов`язки, яку ухвалою суду від 14.05.2024 задоволено.

06.08.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

06.08.2024 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.

06.08.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно ч .1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24.05.2007 між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 2279. За умовами Договору іпотеки, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 виступили майновими поручителями ОСОБА_3 за Договором про надання споживчого кредиту № 11158823000 від 24.05.2007. Предметом іпотеки за Договором іпотеки виступає квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення частин кредиту та сплати відсотків не виконала, в зв`язку з чим 14.06.2018 державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. проведено державну реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», до якого перейшло право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 12.12.2011.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2022 у справі № 522/4318/21 позов ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: ТОВ «Одеське комерційне товариство», про звільнення майна з-під обтяжень задоволено. Звільнено з-під обтяжень квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) реєстраційний номер обтяження 26316093, підстава обтяження: повідомлення про заборону відчуження майна, серія та номер 24-05/2, виданий 24.05.2018 року, видавник: ТОВ «Одеське комерційне товариство»; 2) реєстраційний номер обтяження 26315894, підстава обтяження: повідомлення про заборону відчуження майна, серія та номер 24-05/1, видавник: ТОВ «Одеське комерційне товариство». Постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2023 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Також судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2019 у справі № 522/14598/18, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2020, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 41658269 від 18.06.2018; скасування реєстрації права власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру АДРЕСА_2 ; витребування від ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ», квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; усунення перешкод у користування майном - квартирою АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не чинити опір та не заважати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 при здійсненні ними права власності.

Підставою позову у вказаній справі стало порушення, на думку позивачів, державним реєстратором Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 112.

У даній справі підставою позову є порушення, на думку позивача, рішенням про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки у позивачки ОСОБА_4 , як майнового поручителя, у власності не знаходиться іншого нерухомого житлового майна.

Суд апеляційної інстанції у вказаній постанові від 24.12.2020 у справі № 522/14598/18, зазначив наступне:

«Щодо застосування мораторію у відповідності до Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд зазначає, наступне.

07.06.2014 набув чинності Закон України від 03.06.2014 № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 04.06.2020 вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири загальною площею 113,1 кв.м., житлова площа 84,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, вказані норми законодавства не можуть бути застосовані до позивачів».

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні відносини між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , який є власником квартири загальною площею 113,1 кв.м., житлова площа 84,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ,та ОСОБА_4 зареєстровані за однією адресою ( АДРЕСА_1 ) та є членами сім`ї в розумінні вищенаведених положень Закону, а тому норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який був чинним на час реєстрації права власності на іпотечне майно за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», не підлягають застосуванню до позивача.

Статтями 12 і 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.ст. 76 - 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У даному випадку ініційований ОСОБА_4 позов спрямований на збереження переданого в іпотеку нерухомого майна та уникнення відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наводив правовий висновок про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій.

Державний реєстратор/нотаріус як неналежний відповідач за вимогою про скасування державної реєстрації права (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 461/8641/19, від 09.08.2022 у справі № 266/2666/19, від 10.08.2022 у справі № 565/315/21, від 10.08.2022 у справі № 725/873/20).

Верховний Суд у зазначених справах, враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених обставин справи, дійшов висновку, що спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора виник між позивачем і особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимоги до вказаного відповідача слід було відмовити з цієї підстави.

Верховний Суд вказав, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до реєстратора, якого позивач визначив відповідачем, оскільки реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Враховуючи зазначене, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом десяти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 19.11.2024.