Рішення

від 18.11.2024 по справі 240/8599/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/8599/24

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради щодо не встановлення ОСОБА_1 інвалідності на ступінь вище - ІІ групи інвалідності;

- зобов"язати Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення позивачу інвалідності на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (ІІ групи інвалідності).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 липня 2023 року під час виконання обов`язків військової служби, внаслідок мінометного обстрілу з боку збройних формувань російської федерації, отримав поранення. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.08.2023 №10 поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Вказує, що 08 лютого 2024 року на підставі акту огляду обласної МСЕК №2 відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №633340, встановлено ІІІ групу інвалідності.

Позивач вважає, що рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідачем не було проведено повного медичного обстеження, тобто встановлення III групи інвалідності не мало жодних підстав. Зазначає, що відповідачем не враховано реального стану здоров`я, наявності хвороб, які в сукупності є підставами для встановлення II групи інвалідності.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженими особами відповідача 21.05.2024.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі не подав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.10.2024 зобов"язано Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради надати суду належним чином засвідчені копії Акту огляду МСЕК №378/10, копії направлення ОСОБА_1 на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ, та медичних документів, що стали підставою для встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №633340.

08 листопада 2024 року відповідач на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2024 надіслав до суду медичну документацію ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №10 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.08.2023 зазначено, що 14 липня 2023 року приблизно о 07 год 45 хв під час виконання обов`язків військової служби, згідно з бойовим розпорядженням №17 дск від 04.07.2023 поблизу н.п. Новоселівське Луганської області внаслідок мінометного обстрілу з боку збройних формувань російської федерації, солдат ОСОБА_1 - стрілець-помічник гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 31.08.2023 №780 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 , та встановлено, що МВТ (14.07.2023): поєднане вогнепальне осколкове поранення грудної клітки правої верхньої кінцівки з пошкодженням плечової артерії, сполучене з багатоуламковим переломом в/ліктьової кістки; проникаюче поранення грудей праворуч з ушкодження верхньої долі правої легені. Стан після: ПХО ран з видаленням осколків, фасціотомії правого плеча і передпліччя, реконструкції правої плечової артерії за типом кінець в кінець, дренування правої плевральної порожнини по Бюлау (14.07.2023). Стан після торакоскопії праворуч з видаленням металевого осколку (18.07.2023). Посттравматична невропатія правого променевого і ліктьового нервів, помірний парез правої кисті. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 отримане поранення відноситься до тяжкої травми, так травма пов"язана із захистом Батьківщини.

16 січня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 сформувала направлення №124 на медичний огляд МСЕК з метою визначення ступеню інвалідності ОСОБА_1 із зазначенням попереднього діагнозу: наслідки перенесеної поєднаної ВОП грудей і кінцівок: консрлідований перелом ліктьової кістки, комбінована контрактура правого ліктьового суглобу з помірним порушенням функції. Посттравматична невралгія правого променевого ліктьового та середнього нервів, больовий синдром. Плевродіафрагмальні злуки правої легені.

В подальшому, після проведення лікувально-профілактичних заходів ОСОБА_1 закладом охорони здоров"я, Військовою частиною НОМЕР_2 з метою встановлення втрати працездатності позивача, 29 січня 2024 року лікарсько-консультативною комісією Військовою частиною НОМЕР_2 (лікувально-профілактичний заклад) сформовано направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) з основним діагнозом: Посттравматична невралгія правого променевого ліктьового та середнього нервів, больовий синдром, наслідки (14.07.2023) поєднаного ВОП грудини множинних сліпих поранень правої кінцівки у вигляді зміцнілих рубців.

Згідно з актом огляду медико-соціальною експертною комісією №378/10 від 08.02.2024, вказано результати експертного огляду ОСОБА_1 , результати обстежень, діагноз - S52.4/S54.7: наслідки перенесеної (14.07.2023) поєднаної ВОП грудей і кінцівок: консолідований перелом ліктьової кістки, комбінована контрактура правого ліктьового суглобу з помірним порушенням функцій. Посттравматична невралгія правого променевого ліктьового та середнього нервів, больовий синдром. Плевродіафрагмальні злуки правої легені. 08.02.2024 Житомирською обласною МСЕК №2 на підставі вивчення медичної документації прийнято експертне рішення, а саме встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності з ураженням ОРА, травма так, пов"язана із захистом Батьківщини. Акт підписаний головою та членами МСЕК.

Вказане відображено в довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №633340 від 08.02.2024, згідно з якою ОСОБА_1 з 06.02.2024 встановлено третю групу інвалідності, травма, так, пов"язана із захистом Батьківщини, (ОРА).

Вважаючи, що відповідачем неправомірно визначено ІІІ групу інвалідності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (ст. 3 Закону №875-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" Кабінет Міністрів України постановою від 03.12.2009 №1317 затвердив Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення №1317).

Згідно із п.3 Положення про медико-соціальну експертизу №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення № 1317).

За правилами п.11 Положення №1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій (п. 12 Положення №1317).

Відповідно до п.15 Положення №1317, комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно із п.17 та 19 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

За змістом п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Позивач вважає протиправним та оскаржує рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності.

Вказує, що внаслідок перенесеного отриманого поранення (14.07.2023) не повноцінно функціонує праве передпліччя та права рука, та зазначає про обмежену здатність використовувати праву руку у природній спосіб.

Суд враховує, що згідно з вимогами законодавства рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Критеріями встановлення групи інвалідності є не діагноз, а його наслідки, які призвели до порушення функції органів і систем організму, які, в свою чергу, призвели до обмеження життєдіяльності. Саме ступінь порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності є критеріями встановлення тієї чи іншої групи інвалідності.

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (п. 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що під час обстеження позивача в розпорядженні комісій була наявна вся медична документація про характер та перебіг хвороби позивача.

В обґрунтування експертного рішення комісією зазначено, що за результатами огляду та вивчення медичної документації, наявна патологія ОРА, ПНС, що обмежує життєдіяльність, працездатність, рухову активність І (орт) та дає підстави для встановлення третьої групи інвалідності на два роки відповідно Наказу №561 від 05.09.2011.

Крім того, за результати оскарження рішення обласної МСЕК від 08.02.2024 на підвищення групи інвалідності ОСОБА_1 , відповідно до листа (висновку) №1379 від 10.07.2024, Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова підтверджено попереднє рішення обласної МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності "травма пов"язана із захистом Батьківщини", за наявності у громадянина патології опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи з помірним порушення статико-динамічної функції викликає зниження життєдіяльності у вигляді обмеження здатності до пересування обласної 0 ст., самообслуговування І ст., трудової діяльності І ст.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення ІІІ групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Водночас за змістом позову ОСОБА_1 не посилається на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що рішення про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 06.02.2024 прийняте відповідачем після проведення необхідних досліджень позивача лікарсько-консультативної комісії Військової частини НОМЕР_2 (лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я), на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами обстеження позивача членами комісії, що у своїй сукупності свідчить про відсутність порушення відповідачем порядку розгляду цього питання.

Підсумовуючи наведене, судом не встановлено підстав для визнання протиправною бездіяльності Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради щодо не встановлення ОСОБА_1 інвалідності на ступінь вище - ІІ групи інвалідності та зобов`язання повторно розглянути питання щодо встановлення групи інвалідності.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради (вул.Фещенка-Чопівського, 17, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10002, код ЄДРПОУ 20404662) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 18 листопада 2024 р.

18.11.24