Рішення

від 02.10.2024 по справі 260/7980/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/7980/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ПАТ "Хустський Кар`єр", представник - Горовенко Л.М.,

відповідача: ГУ ДПС у Закарпатській області, представник - Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Хустський Кар`єр" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 18 жовтня 2024 року.

Приватне акціонерне товариство "Хустський Кар`єр" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 19.07.2023 року №3497/07-16-07-06.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач наказом №332-п від 21.06.2023 року на підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України призначив проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Хустський Кар`єр".

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хустський Кар`єр" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №0912-1 від 09.12.2021, за період діяльності з 09.12.2021 по 22.06.2023.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 30.06.2023 року №4774/07-16-07- 06-04/05467613/

У відповідності до висновку зазначеного вище Акту перевірки документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПАТ "Хустський Кар`єр" ч.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2023 року №3497/07-16-07-06 про застосування суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 1447703,77 грн.

Позивач зазначає, що для перевірки, призначеної наказом №332-п від 21.06.2023 року, була відсутня підстава, передбачена п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки позивач у визначений строк (15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту) надав відповідачу пояснення та копії підтверджуючих документів стосовно контракту №0912-1 від 09.12.2021 року.

Відтак, враховуючи відсутність підстави для призначення перевірки, то прийняте за наслідками перевірки податкове-повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд їх задовільнити.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується з вимогами адміністративного позову, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та зокрема зазначає, що до ГУ ДПС у Закарпатській області надійшов лист ДПС України від 01.02.2023 №2238/7/99-00-07-05-02-07 про порушення ПАТ "Хустський Кар`єр" строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з витягами інформації, отриманої від Національного банку України, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, яка надана банками до НБУ згідно із Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності»), яка свідчить про порушення ПАТ "Хустський Кар`єр" валютного законодавства в частині несвоєчасного (неповного) виконання імпортної операцій щодо придбання товару по зовнішньоекономічному договору (контракту) № 0912-1 від 09.12.2021 року.

На підставі Наказу від 21.06.2023 № 332-П та направлень від 21.06.2023 №№ 1296/07-16-07-06; 1296/07-16-07-06, виданих ГУ ДПС в Закарпатській області, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хустський Кар`єр" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №0912-1 від 09.12.2021 за період діяльності з 09.12.2021 по 22.06.2023.

За результатами перевірки було встановлено факт несвоєчасного надходження товару в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного Контракту №0912-1 від 09.12.2021 року, укладеного між ПАТ "Хустський Кар`єр" та фірмою «Fot Machinery GmbH» (Hewertweg 1c, 34439 Willebadessen, Німеччина) (далі Контракт) та складено акт №4774/07-16-07-06-04/05467613 від 30.06.2023 року.

На виконання умов контракту ПАТ "Хустський Кар`єр" 17.12.2021 здійснено авансовий платіж в сумі 180000,00 Євро, що еквівалентно 5551830,00 грн шляхом переказу коштів з валютного рахунку в уповноваженому банку АТ «Райффайзен Банк» на користь нерезидента.

На виконання умов контракту, фірма «Fot Machinery GmbH», Німеччина, 23.02.2023 здійснила постачання товару, що підтверджується митною декларацією (IM 40) за №23UA401020009550U2 від 23.02.2023.

Тобто фірмою «Fot Machinery GmbH», Німеччина, було виконано зобов`язання за Контрактом № 0912-1 від 09.12.2021 лише 23.02.2023.

Відтак за результатами перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області було встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження товару в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного контракту №0912-1 від 09.12.2021 року, укладеного між ПАТ "Хустський Кар`єр" та фірмою «Fot Machinery GmbH», відтак податковим повідомленням-рішенням №3497/07-16-07-06 від 19.07.2023 до ПАТ "Хустський Кар`єр" застосовано пеню в розмірі 1447703,77 грн за порушення вимог валютного законодавства в частині несвоєчасного надходження товару в законодавчо встановлені строки при виконанні зовнішньоекономічного контракту №0912-1 від 09.12.2021 (далі Контракт), укладеного між ПАТ "Хустський Кар`єр" та фірмою-нерезидентом «Fot Machinery GmbH» (Hewertweg 1c, 34439 Willebadessen, Німеччина).

Вказане рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області є законним, обґрунтованими та таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовної заяви та просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 лютого 2023 року Державна податкова служба України листом №2238/7/99-00-07-05-02-07 повідомила відповідача про порушення ПАТ "Хустський Кар`єр" строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з витягами інформації, отриманої від Національного банку України, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, яка надана банками до НБУ згідно із Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності»), яка свідчить про порушення ПАТ "Хустський Кар`єр" валютного законодавства в частині несвоєчасного (неповного) виконання імпортної операцій щодо придбання товару по зовнішньоекономічному договору (контракту) № 0912-1 від 09.12.2021 року.

27 лютого 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області листом №2349/6/07-16-07-06 направлено на адресу ПАТ "Хустський Кар`єр" лист «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» з визначеним переліком документів, які слід надати до ГУ ДПС у Закарпатській області.

24 квітня 2023 року листом №43 ПАТ "Хустський Кар`єр" повідомило, що між ПАТ «Хустський кар?єр» та нерезидентом Fot Machinery GMBH, Німеччина укладено Контракт №0912-1 від 09.12.2021р. предметом якого є поставка обладнання для виробництва гранітного щебеню, а саме дробарка конусна б/в Metso GP300S та б/в грохот 4-Deck Metso CVB 2060 загальною вартістю 192 600 Євро. На виконання п. 4.3 Контракту ПАТ «Хустський кар?єр» 17 грудня 2021 року сплатив передплату у розмірі 180 000 Євро від вартості товару, Фактично товар отримано 23 лютого 2023 року, що підтверджується митною електронною декларацією. Товар оприбутковано прибутковим ордером складу від 23.02.2023 року. Станом на 28.02.2023р. у Товариства рахується кредиторська заборгованість у сумі 12600 Євро.

Для підтвердження зазначеного було надано наступні документи:

- контракт №0912-1 від 09.12.2021р. доп угода №1 до контракту;

- прибутковий ордер складу;

- митна декларація 23UA401020009550U02;

- платіжні доручення №3 від 16.12.2021р.;

- виписка АТ «Райффайзен Банку» за 17.12.2021р.;

- оборотно-сальдові відомості по рах.632.

20 червня 2023 року начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області було подано начальнику ГУ ДПС у Закарпатській області доповідну записку, якою повідомив, що проведеним аналізом отриманих документів встановлено, що ПАТ "Хустський Кар`єр" надало копії документів, які не засвідчені підписом платника або його посадовою особою та не скріплені печаткою. Крім того, підприємство не надало Картку рахунку 632 (поденно по взаєморозрахунках з нерезидентом в розрізі контракту №0912-1 від 09.12.2021 року, у зв`язку з чим було запропоновано на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та абз. 3 пп.69.2 п.69 Податкового кодексу України розглянути можливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Хустський Кар`єр", з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №0912-1 від 09.12.2021 року, за період діяльності з 09.12.2021 по 22.06.2023.

30 червня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі наказу №332-П та направлень від 21.06.2023 №1295/07-16-07-06; 1296/07-16-07-06 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хустський Кар`єр" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №0912-1 від 09.12.2021 за період діяльності з 09.12.2021 по 22.06.2023.

30 червня 2023 року за результатами перевірки було складено акт №4774/07-16-07-06-04/05467613 про результати проведеної перевірки та встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції, а саме факт несвоєчасного надходження товару в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного Контракту №0912-1 від 09.12.2021 року, укладеного між ПАТ "Хустський Кар`єр" та фірмою «Fot Machinery GmbH» (Hewertweg 1c, 34439 Willebadessen, Німеччина) (далі Контракт).

19 липня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області було винесено податкове повідомлення-рішення №3497/07-16-07-06 про застосування суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1447703,77 грн.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 «Про валюту і валютні операції», який введено в дію 07.02.2019, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих, операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 із змінами і доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, і відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18:

-не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

-застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч.1 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті .21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Підпунктом 7 п.2 розділу І Положення №5 визначено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері і:запобігання та. протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п.1 ст.15 Закону України від 14.10.2014 №1702 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (що діяв до 28.04.2020) фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Стаття 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020) вказує, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Відповідно до п.4 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-УІП «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка і уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473 «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором ¦і (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (ч.7 ст.13 Закону №2473).

Судом встановлено, що згідно з умовами Контракту №0912-1 від 09.12.2021 року фірмою «Fot Machinery GmbH» (далі Продавець), в особі Vitali Fot, що діє на підставі статуту, в подальшому Продавець з однієї сторони, та ПАТ "Хустський Кар`єр" (Україна), в особі директора ОСОБА_1 , діє на підставі Статуту, в подальшому Покупець з другої сторони, уклали даний Контракт про передачу у власність Покупця обладнання для виробництва гранітного щебеня, яке раніше було у використанні. Загальна вартість Контракту складає 180000,00 Євро.

Відповідно пункту 1 Додаткової угоди №1 від 16.12.2022 до Контракту №0912-1 від 09.12.2021 змінено пункт 1.3 Контракту, відповідно до якого загальна сума контракту складає 192 600,00 Євро.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №1 від 16.12.2022 продавець поставляє Товар згідно даного Контракту на умовах DAP Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, Україна (вул. Кар`єрна, 1-В), згідно Інкотермс 2010. Місце завантаження товару Віллебадессен, Німеччина (Hewertweg 1c).

На виконання умов контракту ПАТ "Хустський Кар`єр" від 17.12.2021 здійснено авансовий платіж в сумі 180 000 Євро, що еквівалентно 5 551830 грн. шляхом переказу коштів з валютного рахунку в уповноваженому банку АТ «Райффайзен Банк» на користь нерезидента (Отримувач: Fot Machinery GmbH Hewertweg 1c 34439 Wile).

Таким чином, в силу вимог Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 21 Положення граничним строком імпорту товару за Контрактом є 16.12.2022.

Відповідно до митної декларації (IM 40) за №23UA401020009550U2 від 23.02.2023 року на виконання умов контракту, фірма «Fot Machinery GmbH» здійснила постачання:

- машини для подрібнення або розмелювання: дробарка конусна б/в Metso GP300S, с/ н: 55697, рік випуску 2012, призначена для експлуатації в якості вузла вторинного дроблення в процесі збагачення або видобутку;

- машини для сортування, просіювання, сепарації або промивання: грохот 4-Deck Metso CVB 2060 с/н: 75634, рік випуску 2008, призначений для сортування подрібненого матеріалу за розмірами.

Суд констатує, що фірмою «Fot Machinery GmbH» було виконано зобов`язання за Контрактом №0912-1 від 09.12.2021 лише 23.02.2023.

Таким чином, в порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за несвоєчасне надходження товару в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного контракту №0912-1 від 09.12.2021, укладеного між ПАТ "Хустський Кар`єр" та фірмою «Fot Machinery GmbH», відповідачем правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 19.07.2023 року №3497/07-16-07-06.

Крім того, за період, що перевірявся ПАТ "Хустський Кар`єр" не отримував висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) щодо продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями по зовнішньоекономічному контракту №KD21062021 від 21.06.2021, також відсутні факти звернення позивача до господарського суду про стягнення з фірми «Fot Machinery GmbH», Німеччина, заборгованості.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, суд зазначає, що ГУ ДПС у Закарпатській області було встановлено недостатність наданих позивачем документів та відповідних пояснень з приводу наявної в ГУ ДПС у Закарпатській області інформації про порушення платником податків податкового, валютного, та іншого законодавства, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №0912-1 від 09.12.2021 за період діяльності з 09.12.2021 по 22.06.2023. Тобто, призначаючи перевірку, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 дослідив питання правомірності нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз.11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі №420/11208/23 та сформулював наступний правовий висновок, що пеня яка передбачена частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюється дія абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно ч.2 вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 вказав, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду - відсутні.

Частинами 1-3 ст.3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до вказаного Закону не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13.

Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426. Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

За приписами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної, влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Хустський Кар`єр" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк