Ухвала

від 19.11.2024 по справі 300/8039/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"19" листопада 2024 р. справа № 300/8039/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яке надійшло на адресу суду 18.11.2024, про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/8039/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінстал Івано-Франківськ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування рішення №10993281/41236351 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації податкової накладної №107 від 20.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінстал Івано-Франківськ" (надалі по тексту також позивач, ТОВ "Укрінстал Івано-Франківськ") звернулося в суд до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідачі, органи державної податкової служби) про визнання протиправними і скасування рішення №10993281/41236351 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації податкової накладної №107 від 20.03.2024 (надалі по тексту також оскаржуване рішення) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою звернення ТОВ "Укрінстал Івано-Франківськ" із позовною заявою є протиправна, на переконання позивача, відмова Державної податкової служби України у реєстрації податкової накладної №107 від 20.03.2024, у зв`язку з чим прийнято необґрунтоване оскаржуване рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, відповідно до статей 260 і 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України, Кодекс), пунктом 2 ухвали про відкриття провадження від 31.10.2024 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Від представника відповідачів 18.11.2024 в суд надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання представника відповідачів мотивовано рядом власних аргументів, серед яких, характеризуючи важливість справи для органу державної податкової служби, останній вказує наступне: "податкові надходження займають значний відсоток у структурі доходів Державного бюджету", "дана адміністративна справа має важливе значення для контролюючого органу, що відповідає за наповнення дохідної частини Державного бюджету, якому може бути завдана матеріальна шкода".

Окрім того, представник відповідачів в клопотанні вказує, що відповідно до норм частини 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Додатково наголошено на обставині "доцільності" заслуховування пояснень позивача та відповідачів щодо обставин справи, здійснено посилання на висновки Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі №640/8411/19, від 27.10.2022 у справі №240/9395/20, а саме "... надана суду процесуальним законом можливість розгляду справи у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданням учасниками справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності й через призму принципів адміністративного судочинства".

Суд зауважує, що будь-яких інших мотивованих і належних обґрунтувань, зазначення конкретних обставин даної адміністративної справи, які зумовлюють необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження, відповідачами не викладено.

Розглядаючи по суті заявлене клопотання, зважаючи на наявні у справі станом на 19.11.2024 матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, суд виходить із наступних підстав і мотивів.

Так, частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 4 статті 260 КАС України, відповідач в установлений судом строк може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у свою чергу, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені частиною 1 статті 167 КАС України.

Оцінюючи аргументи відповідачів, суд, виходить із того, що, недотримуючись вимог вищезгаданої норми процесуального закону, коментоване клопотання не містить належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об`єктивно свідчили б про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінивши зміст позовних вимог, заявлених до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, і попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи та поданий відзив, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі як станом на 31.10.2024 (день вирішення питання про відкриття провадження у справі), так і станом на 19.11.2024 (день оцінки по суті клопотання розгляд даної адміністративної у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін), не вимагає переходу до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зважає на те, що в клопотанні представник відповідачів не розкрив зміст власних міркувань, а саме не конкретизував, у чому проявляється значущість даної адміністративної справи для органу державної податкової служби, та яким саме чином суд позбавить чи обмежить останнього у реалізації прав учасника справи і забезпечення здійснення деяких принципів адміністративного судочинства, якщо не здійснить перехід до розгляду даної адміністративної у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відтак, таке клопотання не містить жодної мотивації щодо неможливості забезпечення належного представництва, надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, одержання можливості своєчасно та належним чином заперечувати доводи інших учасників, при розгляді справи за правилами статті 262 КАС України.

З приводу висловленого у клопотанні заперечення проти розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 3 статтею 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд зобов`язаний враховувати вимоги частини 3 статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, а саме про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не звужують зміст основних принципів адміністративного судочинства, визначених частиною 3 статті 2 КАС України, в тому числі таких, як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Зокрема, даний принцип роз`яснений рішенням Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року у справі №9-рп/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу), в якому Суд виходив із наступного: "гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод".

Відтак наголошення відповідачів на їх особливому статусі органів державної податкової служби, як суб`єкта владних повноважень, та доводи про те, що "дана адміністративна справа має важливе значення для контролюючого органу, що відповідає за наповнення дохідної частини Державного бюджету, якому може бути завдана матеріальна шкода" не є належним обґрунтуванням неможливості розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки суд не обмежує й не надає переваги учасникам справи в реалізації їх матеріальних та процесуальних прав, а також застосування законів щодо правовідносин, учасниками яких вони є, виключно з підстави їх статусу як органу державної влади тощо.

З приводу висловленого у клопотанні доводу з приводу "доцільності" заслуховування пояснень позивача та відповідачів щодо обставин справи, суд керується наступним.

Згідно частини 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 статті 242 КАС України).

Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (від 03.10.2017) передбачає розгляд даної категорії справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який здійснюється за приписами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у Главі 10 цього Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, не позбавляє права сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо.

Сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Оцінюючи клопотання представника відповідачів, а саме констатуючи відсутність належного та мотивованого обґрунтування, котре об`єктивно свідчило б про необхідність заслуховування усних пояснень сторін, беручи до уваги, що останнє не містить жодної мотивації щодо неможливості забезпечення належного представництва, надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, одержання можливості своєчасно та належним чином заперечувати доводи інших учасників саме у письмовій формі при розгляді справи за правилами статті 262 КАС України, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, а також передбачений Кодексом процесуальний механізм, який забезпечує можливість доведення до суду позиції сторін без потреби заслуховування усних пояснень останнього, суд, станом на 19.11.2024, не вбачає підстав здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VІІІ (надалі по тексту також Закон №1402-VIII) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У досліджуваному випадку, відповідачам слід зважати на те, що покликання на необхідність застосування висновків, сформованих Верховним Судом у постановах в справі №640/8411/19 від 21.04.2021 та в справі №240/9395/20 від 27.10.2022, стосуються порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді справи в порядку письмового провадження без участі сторони.

Зокрема, у згаданий справах мало місце застосування судом апеляційної інстанції статті 262 КАС України, котра встановлює особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження і знаходиться у розділі ІІ КАС України під назвою "Позовне провадження", тобто регулює особливості провадження у суді першої інстанції. Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції натомість мав керуватися статтею 311 КАС України, що визначає для суду апеляційної інстанцій вичерпний перелік випадків, коли суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, що і становить визначену у статті 310 КАС України одну із особливостей апеляційного провадження.

Верховний Суд виходив із того, що посилання суду апеляційної інстанції на оцінку ним характеру спірних правовідносин не є достатньою підставою, з якою стаття 311 КАС України пов`язує право суду апеляційної інстанції розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відтак суд касаційної інстанції виснував порушення судом апеляційної інстанції обов`язку завчасного і належного повідомлення сторін, чого і стосувався відповідний висновок, зазначений відповідачем-2 у клопотанні.

Суд наголошує, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у провадженні якого перебуває справа №300/8039/24, котру пунктом 2 ухвали про відкриття провадження від 31.10.2024 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами, є судом першої інстанції.

Відтак при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд керується виключно статтею 262 КАС України, котра встановлює особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження і знаходиться у розділі ІІ КАС України під назвою "Позовне провадження", тобто регулює особливості провадження виключно у судах першої інстанції.

Слід вкотре наголосити, що КАС України в редакції від 03.10.2017 надає суду можливість за встановленою процедурою здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на засадах верховенства права, в тому числі в порядку письмового провадження.

За приписами частин 5, 6 статті 262 Кодексу, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд, станом на 19.11.2024, не вбачає необхідності здійснити перехід до розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Натомість суд наголошує учасникам справи на необхідності неухильного виконання вимог ухвали суду від 31.10.2024 про відкриття провадження у справі, в яких чітко визначено перелік питань та письмових доказів, які повинні бути надані суду для вирішення даної справи за правилами статті 262 КАС України.

Саме на підставі поданих сторонами письмових документах (процесуальні заяви по справі, письмові пояснення, накази, розпорядження, рішення, документи первинного бухгалтерського і податкового обліку, доповідні і службові записки, положення, довідки, листи, оголошення, роздруковані відомості про публічну інформацію тощо), які суд зможе оцінити як письмовий доказ в справі, яка розглядається за правилами статті 262 КАС України, вирішуватиметься даний публічно-правовий спір по суті.

В силу вимог частини 1 і 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.

Водночас, суд звертає увагу сторін, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи проведення судового засідання у справі суд не позбавлений права з власної ініціативи здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.

Керуючись статтями 44, 167, 195, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Залишити клопотання Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області без задоволення, яке надійшло на адресу суду 18.11.2024, про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/8039/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінстал Івано-Франківськ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування рішення №10993281/41236351 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації податкової накладної №107 від 20.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Чуприна О.В.