Рішення

від 19.11.2024 по справі 300/3046/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. справа № 300/3046/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМ"Україна" до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСМ"Україна" (надалі - позивач, ТОВ "ВСМ"Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705, ґрунтуються на висновках акту перевірки від 20.01.2023 № 395/09- 19-07-05/39075529, які на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, зазначено, про неоднакове застосування контролюючим органом норм чинного законодавства, а саме - прийняття податкового повідомлення-рішення по сумі 555 149 грн, при цьому неприйняття податкового повідомлення-рішення по сумі суму 1244 498 грн, що свідчить про наявність альтернативних варіантів поведінки для контролюючого органу та множинність трактування даної ситуації. При цьому, представник позивача, звертає увагу, що віднесення операцій з ввезення товарів на митну територію України, які були здійснені ТОВ "ВСМ"Україна", до таких, щодо яких не застосовується пільга з оподаткування ПДВ, здійснено не позивачем, а ДМС України на підставі Листа Міністерства охорони здоров`я України від 26.03.2020 № 25-04/8381/2-2, в якому зокрема йдеться про те, що "Критерієм визначення щодо поставки може бути контракт-договір на поставку з покупцем, лист підтвердження від Департаменту або Управління охорони здоров`я державних адміністрацій...», однак така позиція ДМС України є неправомірною, що неодноразово доведено актуальною судовою практикою. Крім того, виходячи з норм Постанови КМУ № 224 та Перехідних положень ПК України, ТОВ "ВСМ"Україна" зобов`язане використовувати пільгу ПДВ до усіх операцій з реалізації передбачених переліком медичних виробів на митній території України. Таким чином, використання пільги по ПДВ при проведенні операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до переліку, затвердженого Постановою КМУ № 224, не є правом, а є обов`язком позивача, і саме невиконання цього зобов`язання могло бути розцінене як недотримання відповідної норми законодавства, що могло стати приводом для застосування штрафних санкцій. При цьому, підприємство не мало права виписувати податкову накладну на "пільговий товар зі ставкою ПДВ 7%", тому що покупці не мали права на використання податкового кредиту. Таким чином, здійснюючи реалізацію медичних виробів та обладнання із застосуванням пільги, визначеної пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, ТОВ "ВСМ"Україна" не допустило жодних порушень чинного законодавства. Також, представник позивача, зазначає про неналежно оформлений акт перевірки. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.06.2023. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області згідно наказу від 20.12.2022 № 2109-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2022 №9245462455 з урахуванням уточнюючих розрахунків від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Таким чином, відповідачем дотримано вимог ПКУ та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення по деклараціях з ПДВ виключно за жовтень 2022 року, решту порушень зафіксовано у висновку Акту перевірки від 20.01.2023 року № 395/09-19-07-05/39075529. Крім того, перевіркою встановлено, що при імпорті медичних виробів та обладнання ТОВ "ВСМ"Україна" сплачувало ПДВ на митниці в розмірі 7% та сплачені суми ПДВ включало до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, а згідно представлених до перевірки первинних документів, на підставі яких ТОВ "ВСМ"Україна" ввезено на митну територію України медичні вироби та обладнання, встановлено, що митний орган не застосовував режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Відтак, в позивача були відсутні підстави для застосування пільги з ПДВ при реалізації медичних виробів та обладнання. Таким чином, ТОВ "ВСМ"Україна" на обсяг реалізованих та задекларованих в рядку 5.1. декларацій "операції, які звільнені від оподаткування" вищезазначених медичних виробів та обладнання слід нараховувати ПДВ в розмірі 7% згідно вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188.1, пп. "в" п.193.1 ст.193 ПКУ. Також, представник відповідача звернув увагу, що саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки, у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку, не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки. В зв`язку із наведеним, представник відповідача вважає вимоги позивача заявлені у позовній заяві необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСМ"Україна" (код ЄДРПОУ 39075529) 30.01.2014 зареєстровано як юридична особа та знаходиться на обліку як платників податків, профільними видами діяльності є: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний) 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 86.22 Спеціалізована медична практика 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання (т.2, а.с.30).

На підставі направлення від 02.01.2023 № 7, 8, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п,82.2 ст.82. пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 20.12.2022 року № 2109-п, посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМ"Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2022 № 9245462455 з урахуванням уточнюючих розрахунків, від`ємного яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визнане з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, відповідно до затвердженого 1 до акта перевірки, за результатами якої складено акт від 20.01.2023 № 395/09-19-07-05/39075529, яким встановлено порушення, а саме:

- п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188.1, п. 198.5 ст. 198, пп. «в» п.193.1 ст.193 та пп. 9.9 п. 9 підр. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (із змінами та доповненнями), оскільки ним:

- занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 Декларації) на загальну суму 1 244 498 грн., в т.ч. по періодах: червень 2020 - 33 407 грн., серпень 2020 - 50 094 грн., вересень 2020 - 14 637 грн., жовтень 2020 - 173 201 грн., листопад 2020 - 59 601 грн., січень 2021 - 129 062 грн., лютий 2021 - 8 124 грн., березень 2021 - 65 101 грн., жовтень 2021 - 20 482 грн., листопад 2021 - 146 940 грн., грудень 2021 - 8 261 грн., лютий 2022 - 121 120 грн., березень 2022 - 199 184 грн., липень 2022 - 106 940 грн, серпень 2022 - 88 829 грн., жовтень 2022 - 19 515 грн.,

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (ряд.21 Декларації за жовтень 2022), на суму 555 149 грн (т.І а.с.12-37).

Не погодившись із висновками викладеними в акті перевірки, позивачем було подано заперечення на акт від 20.01.2023 № 395/09-19-07-05/39075529, в яких зазначено, що висновки викладені в ньому не відповідають фактичним обставинам, що підтверджується відповідними документами (а.с.77-83).

За результатами розгляду заперечень на адресу позивача відповідачем направлений лист № 1391/6/09-19-07-05-06 від 09.02.2023, яким повідомлено, що висновки акту акт від 20.01.2023 № 395/09-19-07-05/39075529 є правомірними і такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства України (т. І а.с.84-95).

13.02.2023 контролюючим органом на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 395/09-19-07-05/39075529 винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №000693/0705 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 19515,00 грн та застосування штрафних санкцій 4879,00 грн, №000694/0705 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 555149,00 грн (т.І а.с.17-20).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою №2023/02-48 від 23.02.2023 до Державної фіскальної служби України, згідно якої просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 000693/0705 від 13.02.2023 р. на суму 24394,00 грн та № 000604/0705 від 13.02.2023 на суму 555 149,00 грн (а.с.63-75).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.04.2023 №10319/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.І а.с.89-95).

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705 позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI(даліПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК Україниподатковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно достатті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК Україниінформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК Україниконтролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК Українивважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом78.1 ст. 78 ПК Українипередбачені підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами78.1.1,78.1.4,78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановленістаттею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями83,85цьогоКодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановленостаттею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 39 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, тому судом не досліджується питання підстав правомірності винесення наказу про проведення перевірки та дії вчинені під час проведення перевірки.

Щодо доводів позивача про неоднакове застосування контролюючим органом норм чинного законодавства, а саме - прийняття податкового повідомлення-рішення по сумі 555 149 грн, при цьому неприйняття податкового повідомлення-рішення на суму 1 244 498 грн, то суд зазначає наступне.

Так, предметом документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 20.12.2022 року № 2109-п, дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2022 № 9245462455 з урахуванням уточнюючих розрахунків від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість , задекларованого у попередніх звітних періодах (т.І а.с. 47).

Отже, наказом чітко визначено предмет та обсяги перевірки, а саме, показники, за рахунок яких позивачем було сформовано декларації за жовтень 2022 року, тобто періоди, показники яких формували показники поданих декларацій.

Незважаючи на те, що актом зафіксовано порушення, зокрема про які веде мову позивач(заниження на суму 1244498 грн), втім винесені контролюючим органом ППР стосуються саме, як визначено наказом про проведення перевірки від 20.12.2022 року № 2109-п.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що дії контролюючого органу щодо не винесення останнім податкового повідомлення рішення по сумі 1244498 грн не є предметом спору цієї справи.

Таким чином, з урахуванням змісту п. 79.2 ст. 79 ПК України та наказу про проведення перевірки від 20.12.2022 року № 2109-п, відповідачем підставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення виключно щодо донарахувань грошових зобов`язань та штрафних санкцій по деклараціях з ПДВ виключно за жовтень 2022 року, а тому, суд відхиляє доводи позивача про порушення в цій частині.

Щодо доводів позивача про наявність підстав для використання платником податкової пільги та як наслідок протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача № 000694/0705 від 13.02.2023 на суму 555149 грн. суд зазначає наступне.

Згідно висновку Акту перевірки - ТОВ "ВСМ"Україна" завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (ряд.21 Декларації за жовтень 2022) на суму 555 149 грн.

Як вказує відповідач, основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (87,8 % від загальної суми податкового кредиту в жовтні 2022) є:

здійснення операцій, що звільнені від оподаткування (операцій з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) в сумі 167,3 тис.грн;

включення до складу податкового кредиту сплаченого на митниці ПДВ із операцій з ввезення товарів на митну територію України в сумі 79,5 тис.грн;

від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 16 декларації) в сумі 605,9 тис.грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних (податкових накладних та розрахунків коригування) за період з 17.03.2020 по 31.03.2022 та з 01.07.2022 по 31.10.2022 ТОВ "ВСМ"Україна" здійснено реалізація вищезазначених медичних виробів та обладнання із застосуванням пільги в загальній сумі 25 433 611 грн., в т.ч. по періодах: березень 2020 - 45 600 грн, квітень 2020 - 65 185 грн, травень 2020 - 247 977 грн, червень 2020 - 923 407 грн, липень 2020 - 736 950 грн, серпень 2020 - 1 368 804 грн, вересень 2020 - 536 177 грн, жовтень 2020 - 1 140 983 грн, листопад 2020 - 930 664 грн, грудень 2020 - 1 691 143 грн, січень 2021 - 487 545 грн, лютий 2021 - 894 549 грн, березень 2021 - 910 434 грн, квітень 2021 - 733 804 грн, травень 2021 - 317 762 грн, червень 2021 - 1 240 806 грн, липень 2021 - 600 418 грн, серпень 2021 - 1 133 571 грн, вересень 2021 - 1 126 799 грн, жовтень 2021 - 2 178 610 грн, листопад 2021 2 345 962 грн, грудень 2021 - 934 629 грн, січень 2022 - 1001247 грн, лютий 2022 - 1335 781 грн, березень 2022 613 301 грн, липень 2022 - 1 387 781 грн, серпень 2022 - 71 264 грн, вересень 2022 - 265 150 грн, жовтень 2022 - 167 308 грн.

Реалізація таких медичних виробів/обладнання здійснювалась ТОВ "ВСМ"Україна" контрагентам - юридичним особам та фізичним особам-підприємцям.

Перевіркою встановлено, що при імпорті вищезазначених медичних виробів та обладнання ТОВ "ВСМ"Україна" сплачувало ПДВ на митниці в розмірі 7% та сплачені суми ПДВ включало до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, зокрема у жовтні 2022.

Згідно наданих до перевірки первинних документів, на підставі яких ТОВ "ВСМ"Україна" ввезено на митну територію України медичні вироби та обладнання, встановлено, що митний орган не застосовував режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган в ході перевірки дійшов висновку, що у ТОВ "ВСМ"Україна" відсутні підстави для застосування пільги з ПДВ при реалізації вищезазначених медичних виробів та обладнання, та як наслідок останнім нараховано ПДВ в розмірі 7% на обсяг реалізованих та задекларованих в рядку 5.1. декларацій «операції, які звільнені від оподаткування» товарно-матеріальних цінностей.

Вказані обставини в частині не використання податкової пільги при імпорті медичних виробів і обладнання та сплаті на митниці ПДВ у розмірі 7 % а також використання при подальшій реалізації цього товару контрагентам без нарахування ПДВ та з використання податкової пільги не є спірними, однак позивач стверджує про наявність підстав до застосування податкової пільги при реалізації вказаного товару контрагентам.

В частині доводів про наявність чи відсутність підстав для використання платником податкової пільги при реалізації ТМЦ, при імпорті яких платником податку на митниці було сплачено ПДВ у розмірі 7% суд зазначає таке.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті і86 цього Кодексу;

в)ввезення товарів на митну територію України;

г)вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавець розрізняє як окремі об`єкти оподаткування ПДВ операції з постачання товарів на митній території України та операції з ввезення товарів на митну територію України. Те ж саме вбачається з приписів п. 187.1., п. 187.8. ст. 187 ПК України та підпункту в) п. 193.1. ст. 193 ПК України.

Згідно із пунктами 30.1.-30.4, 30.9 ст. 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Податкова пільга надається, зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи З 17 березня 2020 року.

Суд зазначає, що з конструкції цієї норми випливає, що законодавець поєднав сполучниками «та» і «або» дві підстави від оподаткування податком на додану вартість, як-от:

-операції з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) 1 умова;

-операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) 2 умова.

Синтаксичний розбір указаного речення пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції щодо товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19, за наступних умов:

-операції з ввезення на митну територію України товарів або операції з постачання на митній території України товарів (тобто умова 1 або умова 2);

-операції з ввезення на митну територію України товарів та операції з постачання на митній території України товарів (тобто умова 1 та умова 2).

Тобто сполучник «та» поєднує 1 і 2 умови, а сполучник «або» - розділяє.

На підставі цього суд зауважує, що наведена в пункті 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підстава звільнення від оподаткування податком на додану вартість передбачає випадок поєднання 1 та 2 умов сполучником «та», так як позивачем відповідні товари ввезено на митну територію України і такі товари реалізовано контрагентам. У спірному випадку, позивач не належно покликається на 2 умову щодо звільнення від оподаткування ПДВ, як самостійну підставу, за дотримання якої у позивача виникло право на вищевказану податкову пільгу, оскільки медичні вироби та обладнання позивачем перед здійсненням операцій з їх постачання на митній території України було такі товари ввезено на митну територію України не застосувавши при цьому режиму звільнення від оподаткування ПДВ 7 %. Відтак, з огляду на встановлені обставини, у позивача не виникло право на застосування податкової пільги тільки при постачанні товарів на митній території України, оскільки таке було б наявне за умови дотримання позивачем поєнання першої та другої умови, а саме, у разі використання податкової пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість також під час операції з ввезення на митну територію України цих товарів, що не було зроблено.

Теж саме вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі - Постанова № 224), якою також затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі - Перелік).

Перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (із змінами і доповненнями).

Приміткою 1 до Переліку визначено, що коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мета товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), які зазначені в переліку.

Приміткою 3 до Переліку визначено, що для віднесення товарів, зазначених у розділі Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (крім товарів, включених до підрозділу Інше, за винятком системи безперебійного електроживлення), до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів.

епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761; або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Нормами Податкового кодексу України та Постанови № 224 щодо звільнення від ПДВ при імпорті товарів відповідно до переліку, не застосовується автоматично при оформлені імпорту товару на митниці, а вимагає надання додаткових документів (повідомлення Міністерства охорони здоров`я. Державної служби з питань праці) та у визначених випадках відповідності вказаних товарів до медичних виробів або засобів захисту.

Так, відповідно до вищенаведених норм зазначено, що коди УКТЗЕД вказані довідково, перелік товарів згідно Постанови № 224 відноситься до медичних виробів або засобів захисту, основною підставою для звільнення від сплати ПДВ є відповідність таких товарів назві медичного виробу.

Листом Державної митної служби України від 26.03.2020 № 08-1/16-03-01/7/3189 «Щодо митного оформлення медичних виробів та засобів індивідуального захисту» доведено до митниць лист Міністерства охорони здоров`я України від 26.03.2020 № 25-04/8381/2-20 для врахування в роботі при здійсненні митного оформлення товарів.

Критерієм того, що товари, включені до переліку медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, поставляються саме з цією метою може бути: контракт (договір) на поставку виробів, укладений між заявником і покупцем, лист-підтвердження від Департаменту охорони здоров`я або Управління охорони здоров`я державних адміністрацій, лист підтвердження від закладу охорони здоров`я тощо.

Як зазначено у вищенаведеному листі Міністерства охорони здоров`я України від 26.03.2020р. №25-04/8381/2-20 «Щодо застосування постанов КМУ від 20.03.2020 №224 та № 226» визначення належності певних виробів до переліку відноситься до компетенції Державної митної служби України.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що при імпорті вищезазначених медичних виробів та обладнання ТОВ "ВСМ"Україна" сплачено ПДВ на митниці в розмірі 7% та сплачені суми ПДВ включило до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Згідно наданих до перевірки первинних документів, на підставі яких ТОВ "ВСМ"Україна" ввезено на митну територію України медичні вироби та обладнання, встановлено, що митний орган не застосовував режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX ПК України. При цьому позивач у позовній заяві вказав на своє право скористатись податковою пільгою при ввезенні товару та відсутність відповідного обов`язку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність у товариства "ВСМ"Україна" підстави для застосування пільги з ПДВ при реалізації вищезазначених медичних виробів та обладнання. Таким чином, контролюючим органом доведено правомірність нараховування ТОВ "ВСМ"Україна" ПДВ в розмірі 7% згідно вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188.1, пп. «в» п.193.1 ст.193 ПК України на обсяг реалізованих та задекларованих в рядку 5.1. декларацій «операції, які звільнені від оподаткування» вищезазначених медичних виробів та обладнання.

Щодо доводів позивача про неналежне оформлення Акту перевірки, як підстави визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705 суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що Акт перевірки від 20.01.2023р. №395/09-19-07-05/39075529 підписано тільки заступником начальника відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - Карковською Ольгою Михайлівною, у графі «підпис» головного державного інспектора Оксани Михайлюк зазначено «лікарняний»(т.І а.с. 37).

У період з 17.01.2023 по 20.01.2023 ОСОБА_1 перебувала на листку непрацездатності, що підтверджується копією листка непрацездатності (т.ІІ а.с. 26).

Відповідно до правових висновків наведених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19, відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705 винесених на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 р. у справі № 640/12591/19.

Відповідно до частини 5статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській від 13.02.2023 № 000693/0705, № 000694/0705, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті,не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимогстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ВСМ"Україна" (код ЄДРПОУ 39075529, пл.Європейська, 5/2, м. Івано-Франківськ, 76014);

відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.