Рішення

від 14.11.2024 по справі 420/21651/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21651/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Ві-Декор» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві-Декор» (далі позивач, ТОВ Ві-Декор) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 69699 від 27.06.2024 р;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

II. Позиція сторін

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з прийняттям відповідачем відносно ТОВ Ві-Декор рішення від 13.06.2024 р. № 64464 про відповідність платника критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачем було подано Повідомлення від 20.06.2024 р. з поясненнями та копіями документів про невідповідність Товариства критеріям ризиковості. Проте, за результатами їх розгляду 27.06.2024 р Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №69699 про відповідність ТОВ Ві-Декор, критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації « 11», « 12», « 14» відносно періоду здійснення господарської операції з 16.12.2023 по 13.06.2024 р. Позивач вважаючи дане рішення Комісії регіонального рівня таким, що прийнято з не дотриманням Порядку № 1165 з урахуванням змін, внесених до нього постановою КМУ № 574 від 02.06.2023 року, вказує, що операції, які здійснювалися більше 180 днів тому та ненадання Товариством документів щодо них не можуть бути підставою для прийняття рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості. Так, господарська операція з ТОВ «КАН ТРАС ЛОГІСТИК» відбулась 08.12.2023 і з того часу по 13.06.2024 жодної господарської операції з вказаним контрагентом здійснено не було. Крім того, податкова інформація щодо включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме 30.01.2024 р., то вказаного контрагента позивача було віднесено до ризикових вже після завершення останньої господарської операції. З огляду на вказане, рішення Комісії Головного управління № 69699 від 27.06.2024 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

17.10.2024 р. представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови № 1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №69699 від 27.06.2024 ТОВ «Ві-Декор» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є коди податкової інформації « 14», « 11», « 12», при цьому вказано податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях період здійснення господарських операцій та коду ДКПП операцій, визначених як ризикових. Оскільки подані ТОВ Ві-Декор, документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, унеможливлювало прийняти рішення про невідповідність критеріям ризиковості, тому рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області №69699 від 27.06.2024 р. відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше..

Цією ухвалою зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів зокрема: пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав віднесення позивача до переліку платників податку на додану вартість, які відповідність критеріям пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у додатку № 1 до Порядку № 1165;докази, які вплинули на прийняття оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 69699 від 27.06.2024 р.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом згідно матеріалів електронної справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ Ві-Декор є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.11.2016 року, № запису: 1 556 102 0000 060565.

13.06.2024 року Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі - Комісія регіонального рівня) відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення № 64464 про відповідність ТОВ Ві-Декор, критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації:

код « 14» постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку,

код « 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi,

код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого( ких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

20.06.2024 року ТОВ Ві-Декор, до ГУ ДПС у Одеській області подано до ГУ ДПС в Одеській області Повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого додані письмові пояснення та 18 документів. В графі інформація вказано - Пояснення та копії документів додаються.

Так, Пояснення ТОВ «Ві-Декор» містять інформацію щодо 1) реєстрації ТОВ Ві-Декор, місцезнаходження,засновників та керівництва підприємства; 2) основного доходу підприємства від торгівлі будівельними товарами (фарби, грунтівки та супроводжуючі товари для ремонту та будівництва. Коди УКТ ЗЕД 3209,3214,3208,3212) та його основних постачальників та покупців; 3) наявних трудових ресурсів згідно штатного розпису, 4) достатньої матеріально-технічної бази; 5( статусу імпортера; 6) дотримання принципу обачності; 7) взаємовідносин з ТОВ « «КАН ТРАНС ЛОГІСТИК» 8) заперечення щодо відповідності ТОВ Ві-Декор, критеріям ризиковості платника.

На підтвердження вказаної інформації надані: Платіжна інструкція 803 від 08.12.2023, Видаткова накладна 54 від 08 грудня 2023 р., Видаткова накладна 3821 від 12 жовтня 2022 р,Платіжна інструкція 1751 від 12.10.2022.p, Акт НП 008212188 від 20.10.2022 р., Видаткова накладна 2602 від 26.05.2023.p, Платіжна інструкція 1834 від 26.05.2023.p., Платіжна інструкція 1865 від 20.06.2023р., ТТН від 26.05.2023.p.,Видаткова накладна 6648 від 06.12.2023.p., Платіжна інструкція 2129 від 06.12.2023.p., ТТН від 06.12.2023.p., Оборотно сальдова відомість по рахунку 361 за 01.12. 2023 13.06.2024.p., Оборотно сальдова відомість по рахунку 10 за 01.01. 2023 13.06.2024.p., Договір оренди 07 09 1 від 07.09.2022.p., Штатний розклад 2 шр від 01.04.2024.p.

Підтвердженням електронної доставки до ДПС повідомлення та первинних документів довільного формату є наявні у справі квитанції та форми документів довільного формату.

27.06.2024 року Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі - Комісія регіонального рівня) відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165, з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копії відповідних документів від 20.06.2024 №1 прийнято рішення № 69699 про відповідність ТОВ «ВІ-ДЕКОР» критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації :

код « 14» постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у звязку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку,

код « 11» - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi,

код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого( ких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано наступне:

тип операції постачання, період здійснення господарської операції - з 16.12.2023 по 13.06.2024 р., код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 32149000090, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції 43905307, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 30.01.2024.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання в період з 22.11.2023 по 11.06.2024 у ризикових СГ:ТОВ "ІЛНУР" ( 45338930), ТОВ "НОМАВЕН" (45231378), розрахунковий документ.

Не погодившись з вказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,

- податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. ( пункт перший пункту 61.1 статті 61 ПК України);

- податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів ( підпункт 62.1.2. пункту 62.1 статті 62 ПК України);

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. ( пункт 71.1 статті 71 ПК України);

- для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю ( підпункт 72.1.1 7.1.5 пункту 72.1 статті 72 ПК України);

- для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій ( підпункт 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 ПК України);

- зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. ( пункт 74.2 статті 74 ПК України);

- на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін ( п.201.1. ст. 201 ПК України);

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. ( абзац перший пункту 201.10 ст. 201 ПК України);

- реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. ( пункт 201.16. ст. 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено постановою Кабміну України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка з 01 лютого 2020 року набрала чинності, ( далі - Порядок № 1165), зокрема, -

- у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. ( абзац 2 пункту 2 Порядку №1165)

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.( абзац 7 пункту 2 Порядку №1165)

- платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня регулюються пунктом 6 Порядку № 1165, в редакції Постанови КМ № 574 від 02.06.2023 р.

Так, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Згідно пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. ( пункт 40 Порядку №1165)

Пунктом 44 Порядку №1165 передбачено, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. (пункт 46 Порядку №1165)

Додатком № 1 до Порядку № 1165 передбачені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких, в редакції Постанови КМ № 1428 від 23.12.2022 р., передбачено « У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком 4 до Порядку №1165, в редакції Постанови КМ № 1428 від 23.12.2022 р., затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка передбачає підставу його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у відповідних полях рішення зазначає інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції придбання/ постачання, період здійснення господарської операції**, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова, умовний код товару операції, визначеної як ризикова, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. У разі ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку обирається з довідника необхідний перелік документів.

У Додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що платник податку зобов`язаний в установлені ПК України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями Порядку № 1165 передбачено, що за результатами складання та направлення платником податку податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган здійснює моніторинг платника податку та внаслідок чого може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником.

Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 (адміністративне провадження № К/9901/34636/20) у справі № 908/41/22 (908/398/22) від 14 березня 2023 року.

Також законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до встановлених судом обставин та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення регіональної Комісії ГУ ДПС в Одеській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийнятого за результатами розгляду поданих ним інформації та копій документів.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 16.07.2024 р. від відповідача були витребувані докази підстав віднесення позивача до переліку платників податку на додану вартість, які відповідність критеріям пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у додатку № 1 до Порядку № 1165; докази, які вплинули на прийняття оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Проте, дана ухвала суду відповідачем не виконана.

За положеннями частини 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Як зазналось вище, то редакцією пункту 8 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація, яка мала місце під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, підставою прийняття первинного рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 13.06.2024 року № 64464 про відповідність ТОВ Ві-Декор, критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності за кодами податкової інформації « 11», « 12», « 14»

При цьому, в рядку «Податкова інформація» не зазначена суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретно ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Натомість контролюючий орган навів лише періоди здійснення позивачем господарської діяльності (16.12.2023 по 13.06.2023) та вказав код ЄДРПОУ платника, задіяного в ризиковій операції.

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідачем у даному випадку виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

За вищенаведеними приписами пункту 6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Отже, законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо).

У відзиві на позов відповідач не заперечує, що внаслідок Комісією регіонального рівня первинного рішення від 13.06.2024 року №64464 про відповідність платника податку ТОВ Ві-Декор критерію ризиковості на підставі податкової інформації, позивачем 20.06.2024 подано повідомлення № 1 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, до якого додав пояснення та певним переліком документів на власний розсуд, визначивши самостійно господарську операцію, яка могла мати місце у період з 16.12.2023 по 13.06.2024.

Разом з тим, з урахуванням отриманих від ТОВ «ВІ-ДЕКОР» копії відповідних документів разом з повідомленням від 20.06.2024 № 1, Комісією ГУ ДПС В Одеській області прийнято рішення від 27.06.2024 р. № 69699 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та в якості кодів податкової інформації зазначено: код « 14» постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, код « 11» - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатності) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi, код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого( ких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. При цьому, зроблено висновок, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, розрахункові документи.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд вказує, що за загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість, спірне рішення від 27.06.2024 р. № 66699 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з огляду на нижченаведене.

За положення пункту 6 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податки за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, то в такому рішенні зазначається, зокрема, актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

Натомість, оскаржуване рішення відповідача не містить такої актуальної інформації, оскільки за своїм змістом є ідентичним попередньому рішенню від 13.06.2024 р. про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, відповідачем не надано до суду результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні, так і копії протоколу засідання Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 27.06.2024 р. за № 69699, матеріалів щодо роботи комісії, тощо.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем додержання процедури розгляду матеріалів, передбаченої пунктами 44, 46 Порядку № 1165.

При цьому, висновок відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що « у наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикової операції» не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії.

Між тим, відповідачами під час розгляду даної справи не спростовано інформацію, викладену у письмових поясненнях позивача, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення суду не надано.

Крім того, відповідачем ніяким чином не спростовано твердження позивача, що у період, вказаний в оскаржуваному рішенні, господарська операція з ТОВ «КАН ТРАС ЛОГІСТИК» відбулась 08.12.2023 і з того часу по 13.06.2024 жодної господарської операції з вказаним контрагентом здійснено здійснювалося.

При цьому, вказавши, код "12" податкової інформації « постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості», відповідачем не надано документального підтвердження обставин того, що ТОВ «ВІ-ДЕКОР» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій.

Також відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про ризиковість господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Також відповідачем не спростовано будь-якими доказами довід позивача щодо дати включення контрагента позивача, як платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме 30.01.2024, оскільки за позицією позивача господарська операція з його контрагентом - ТОВ «КАН ТРАС ЛОГІСТИК ТОВ «ВІ-ДЕКОР» мала місце 08.12.2023 р., тобто після вчинення вказаної господарської операції.

Щодо коду податкової інформації « 14» - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, то відповідачем не зазначено постачання яких саме товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Щодо коду податкової інформації « 11» - «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, то позивачем разом з Повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, надано інформацію (20-ОПП) про наявність необхідних приміщень для здійснення господарської діяльності, що має відображення в електронному кабінеті платника податків.

Відповідно, до п. 1.1 Договору №07/09-1 від 07 вересня 2022 р. укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Орендар/ Наймач) та ТОВ «ВІ-ДЕКОР» (Суборендар/Піднаймач), де Наймач передає, а Піднаймач приймає в тимчасове платне користування (в піднайм) для здійснення підприємницької (господарської діяльності частину нежитлового приміщення офісу, площею 198,8 кв.м. (Додаток 2), що складається з трьох окремо зареєстрованих приміщень №8н - площею 97,0 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1437182451101), №9н - площею 91,7 кв.м. (реєстраційний номер об??єкта нерухомого майна: 1437271551101) та №10н - площею 60,1 кв.м. (реєстраційний номер об??єкта нерухомого майна: 143724885101), всього загальною площею 248,8 кв.м., які розташовані в будинку 137-Г по вулиці Балківська в місті Одеса.

Проте, відповідачем доказів протилежного не надано, при цьому не надано пояснення яким чином подана позивачем до контролюючих органів звітність стала підставою для визначення вказаного коду податкової інформації.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що стороною відповідача не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №69699 від 27.06.2024 року, яким ТОВ «ВІ-ДЕКОР» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню

При цьому, положеннями пункту 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на викладене, суд вважає, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

VІІ. Висновок суду

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (ч. 2 ст. 9 КАС України)

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним документом від 04.07.2024 за № 2686 ( а.с. 8).

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.

Як вбачається з наявних у справі доказів, то правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною , що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1379220 від 20.06.2024 року, виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги № 18/06/2024 від 18.06.2024 р.

На підтвердження обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу представником позивача надано, зокрема,

1) договір про надання правничої допомоги № 18/06/2024 від 18.06.2024 р., укладений між ТОВ «ВІ-ДЕКОР» (Клієнт) та адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною ( Адвокат), за умовами якого КЛІЄНТ доручас, а АДВОКАТ приймає на себе зобов?язання надавати юридичну (професійну правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань, пов?язаних з розглядом справи за позовом КЛІЄНТА до ГУ ДПС у Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості (п. 1.1. Договору). Правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях, за домовленістю сторін у фіксованій сумі 12000 (дванадцять тисяч) гри. 00 коп. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатом електронною поштою або поштою.(п. 4.3 договору)

«) розрахунок суми судових витрат № 1 за яким орієнтовні витрати ТОВ «ВІ-ДЕКОР» на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості в Одеському окружному адміністративному суді передбачають: надання правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості в Одеському окружному адміністративному суді у фіксованій сумі згідно договору в сумі 12 000,00 грн.

- платіжна інструкція №2685 від 04.07.2024 року, за якою Платник ТОВ «ВІ-ДЕКОР», Отримувач ТАШТАНОВА О.Г. адвокат. Призначення платежу За надання правничої допомоги згідно договору 18/06/2024 вiд 18.06.2024 Без ПДВ в розмірі 12 000,00 грн.

Отже, надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість.

За приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує про таке.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отже, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у ній матеріалами.

Водночас суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції.

У той же час, суд не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням наданих заперечень відповідача, встановлених обставин справи, приписів ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3000,00 грн. за представництво адвоката Таштанової О.Г у суді першої інстанції.

Указаний розмір витрат зумовлений тим, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, а її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому не потребує тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, з урахуванням того, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Декор» (вул. Балківська, буд. 137-Г, приміщення 9Н, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ: 40971801) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ:44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 69699 від 27.06.2024 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві-Декор» з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Декор» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Декор» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна