Ухвала

від 14.11.2024 по справі 420/33343/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33343/24

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

14 листопада 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши (з урахуванням часу перебування на лікарняному) матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 за період з 29.03.2022 року по 24.10.2023 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078,

2.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 82 784 грн. за період з 29.03.2022 року по 24.10.2023 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44,

3.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2022,2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022,2023 роки,

4.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 роки, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум,

5.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 роки за 26 днів сумарно та грошової компенсації за невикористані дні як військовослужбовцю жінці яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 20 діб сумарно,

6.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 роки за 26 днів сумарно та грошової компенсації за невикористані дні як військовослужбовцю жінці яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 20 діб сумарно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум,

7.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо неврахування індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення, за 18 повних календарних місяців служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення,

8.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу у разі звільнення, за 18 повних календарних місяців служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі, суд встановив, що з цим позовом ОСОБА_1 звернулась до суду із пропуском встановленого законом строку, при цьому заявляла про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку, у зв`язку із тим, що на думку суду, поважність причин пропуску строку позивачкою доведена не була.

06.11.2024 від позивачки надійшла заява про усунення недоліків, у якій просить визнати поважними причини щодо пропуску строку на звернення до суду по цій справі, та визнати належними строки на звернення до суду по цій справі.

В обґрунтування заяви вказує, що на момент звільнення позивача із лав Збройних Сил України, жодного повідомлення позивачу про виплату йому усіх належних сум з боку відповідача не надано. Жодних розрахункових документів, які б мали детальні розрахунки, картки особових рахунків, розрахунок індексації, чи взагалі хоч якісь документи де були б здійснено розрахунок виплаченого грошового забезпечення позивачу не надано. Підтвердження що таких документів не надавалось, а позивач не ознайомлювався із розміром виплати усіх належних йому виплат, може бути отримано і від відповідача, шляхом витребування судом, матеріалів які б підтверджували ознайомлення позивача на день виключення із списків військової частини з розрахунком виплат які були виплачені йому під час проходження служби, та на момент звільнення. Тобто під час проходження військової служби позивачем, в нього не було можливості дізнатись яким чином розрахована та чи інша складова його грошового забезпечення.

Позивач звертає увагу, що в аспекті строку позовної давності, слід розуміти, що предметом цього позову є не оскарження не проведення розрахунку військовою частиною в цілому, а саме оскарження розміру належних виплат позивачу. Спірним є питання саме розміру таких виплат, та оскарження того розміру індексації грошового забезпечення позивачу який фактично був виплачений під час проходження військової служби, але був розрахований невірно в порушення норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, що є істотним порушенням прав позивача.

Також, позивач зауважує, що не має економічної освіти, не має спеціальних економічних знань. Про те що відповідач міг виплатити не в повному обсязі індексацію грошового забезпечення яку позивач отримував за період проходження служби, у військовій частині НОМЕР_1 та яка є спірним питанням та предметом позову в цій справі, позивач дізнався під час консультації з своїм адвокатом, наголошую на тому що на момент укладання договору із моїм адвокатом, існувало лише припущення про порушення таких прав позивача, адже жодного разу за весь період служби позивач не бачив розрахунку індексації грошового забезпечення, та його не ознайомлювали із своїми грошовими картками, обов`язок ведення яких покладено на посадових осіб військової частини НОМЕР_1 (відповідача). Момент коли позивач дізнався про порушення свої прав, та звернувся із цим позовом до суду, є момент отримання розрахунку його грошового забезпечення, який був направлений відповідачем у відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача, та отриманий позивачем в електронному форматі лише 24.10.2024 року. Тобто 24.10.2024 року є днем коли позивач ознайомився з розміром індексації грошового забезпечення, та зрозумів що його право на отримання індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до норм абз. 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;- порушено. А отже, позовна заява була подана у строк який не порушує строк позовної давності для цієї категорії справ.

Надаючи оцінку заяві позивачки, суд зазначає таке.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо проходження громадянами публічної служби встановлено місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Тому суд зазначає, що до спірних правовідносин, в частині, що стосується строку звернення до суду, підлягають застосуванню норми КЗпП України.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

При цьому, силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Виходячи з викладеного, враховуючи також усталену практику Верховного Суду із спірного питання щодо застосування строків у аналогічних правовідносинах, суд наголошує, що після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.

Суд зауважує, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

На думку суду, зазначені позивачкою в заяві причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними стосовно вимог позивача щодо виплати фіксованої індексації за період з 19.07.2022 по 24.10.2023, адже на цей час частина друга статті 233 КЗпП України вже діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці обмежується трьома місяцями, що спростовує відповідні посилання у заяві на те, що строк для звернення до суду із цим позовом для позивача не обмежений.

Суд відзначає, що відповідно до п.8 р. І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Абз.3 п.7 р. І Порядку № 260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за відповідний місяць військовослужбовець дізнається першого числа місяця, який слідує за наступним місяцем; про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини.

Зазначене свідчить, що при щомісячному отриманні Позивачем грошового забезпечення за весь спірний період з 29.03.2022 по 24.10.2023 року у неналежному розмірі Позивач повинна була знати про розмір виплаченого їй щомісячно грошового забезпечення, про складові такого грошового забезпечення.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 24.10.2023, у зв`язку з чим з позивачем повинні були здійснити повний розрахунок щодо належних їй при звільненні сум, про що вона, поза розумним сумнівом, дізналась з отриманням відповідних виплат.

Отже, саме цього дня з отриманих документів з питань грошового забезпечення позивач був обізнаний (міг дізнатися) про факт невиплати усіх належних йому сум грошового забезпечення.

Тобто, про порушення своїх прав щодо невиплати у повному розмірі грошового забезпечення за жовтень 2023 року позивач у дійсності дізнався (міг дізнатися) не пізніше 01.12.2023, а не з отриманням відповіді від відповідача у жовтні 2024 року.

Отже, тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому грошового забезпечення при звільненні з військової служби спливає через три місяці з дня, коли позивач дізнався/міг (повинен був) дізнатись про порушення свого права не пізніше 01.03.2024.

Втім, цей позов позивач подав до суду 28.10.2024, тобто з пропуском 3-місячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що день отримання позивачем відповіді від відповідача про розрахунок його грошового забезпечення не є днем, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права, а є днем, коли він почав вживати активні дії щодо захисту ймовірно порушеного свого права на отримання грошового забезпечення в належному розмірі. Під час проходження військової служби позивач не була позбавлена можливості звернутися до відповідача за роз`ясненнями щодо складових її грошового забезпечення та про порядок його обчислення. Наявність перешкод для такого звернення ОСОБА_1 не доведено суду ані під час звернення до суду, ані у заяві, поданій на виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

До того ж, виходячи з приписів чинного законодавства, яке регулює питання строків у такій категорій справ для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Судом проаналізувавши доводи позивача встановлено, що у заяві про поновлення пропущеного строку жодним чином не доведено неможливості своєчасного отримання інформації щодо розмірів виплаченого грошового забезпечення за спірні періоди, в тому числі сум індексації-різниці безпосередньо після здійснення відповідних нарахувань і виплати щомісячно за спірний період з 29.03.2022 по 24.10.2023, а також і одразу після звільнення.

З огляду на викладене вище у сукупності, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що саме створювало для Позивача істотні перешкоди на протязі такого тривалого періоду в межах тримісячного строку звернутися про захист порушеного права щодо оскарження виплати не у належному розмірі грошового забезпечення, а також щодо оскарження виплат при звільненні.

Підсумовуючи усе викладене вище, суд приходить до переконання, що позивачка пропустивши строк звернення до суду, не навела достатніх та обгрунтованих причин пропуску строку звернення до суду, які були об`єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій у вигляді звернення до суду за захистом своїх порушених прав щодо отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 24.10.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 р. з урахуванням індексації-різниці, компенсаційних виплат при звільненні: компенсації за неотриману відпустку основну та додаткову за 2022, 2023 роки з урахуванням індексації-різниці, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення за 18 повних календарних місяців служби у розмірі 25% з урахуванням індексації різниці за 2022, 2023 роки.

Згідно з ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду без поважних причин, шляхом повернення позовної заяви в частині вимог починаючи з 19.07.2022 по 24.10.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та повернути позивачу дану позовну заяву в частині вимог про:

1.Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 за період з 19.07.2022 року по 24.10.2023 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078,

2.Зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 82 784 грн. за період з 19.07.2022 року по 24.10.2023 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44,

3.Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2022,2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022,2023 роки,

4.Зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2022,2023 роки, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022,2023 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум,

5.Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 роки за 26 днів сумарно та грошової компенсації за невикористані дні як військовослужбовцю жінці яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 20 діб сумарно,

6.Зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 роки за 26 днів сумарно та грошової компенсації за невикористані дні як військовослужбовцю жінці яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 20 діб сумарно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум,

7.Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо неврахування індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення, за 18 повних календарних місяців служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення,

8.Зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу у разі звільнення, за 18 повних календарних місяців служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА