Рішення

від 15.11.2024 по справі 420/31095/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31095/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ ТІМ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ ТІМ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000484/2 від 22.09.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000979 від 22.09.2024 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 10.02.2020 р. між ТОВ "NIL-GRANIT" та ТОВ "ВЕЛ ТІМ" укладено контракт № 01/2020. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ТОВ "NIL-GRANIT" здійснила на адресу ТОВ "ВЕЛ ТІМ" поставку товарів. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000979 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ВЕЛ ТІМ" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом їх визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 08.10.2024 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 16.10.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

24.10.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 21.09.2024 р. № 24UA500500032548U5. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 22.09.2024 р. декларантом було додатково надано прай-лист від 21.08.2024 р. (відсутні дані щодо умов поставки) та лист від 22.09.2024 р., яким повідомлено митний орган, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде. Таким чином, у визначений законом строк декларантом не подані документи з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 13.11.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.02.2020 р. між ТОВ "NIL-GRANIT" (Продавець) та ТОВ "ВЕЛ ТІМ" (Покупець) укладено контракт № 01/2020, за умовами якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти й оплатити текстильну продукцію. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту (п.1 контракту).

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що оплата Товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем на умовах 100 % відстрочки платежу (післяоплати), банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100 % оплати не пізніше 90 днів після отримання товару, відповідно до виставлених Продавцем інвойсів (рахунків-фактур).

Відповідно до п.4.1 контракту Продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково, і відображатися в специфікаціях.

Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (Інкотермс-2010). Поставка здійснюється на територію України (п.4.2 контракту).

Продавець завчасно телефоном, телеграфом, телексом або факсом сповіщає Покупця про готовність Товару до відвантаження і передбачувану дату поставки. Продавець зобов`язаний надати Покупцю специфікацію, інвойс (рахунок-фактура) та пакувальний лист (п.4.3 контракту).

Згідно п.4.4 контракту Продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

Приписами п.5.2 контракту передбачено, що Товар повинен бути спакований Постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару Покупцем.

На виконання умов контракту ТОВ "NIL-GRANIT" поставлено ТОВ "ВЕЛ ТІМ" товар, а саме: № 1 - штани жіночі трикотажні, бавовняні, 5340 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 2 - піжами жіночі трикотажні, бавовняні, 1560 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 3 - толстовки жіночі, трикотажні бавовняні, 510 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 4 - костюми спортивні жіночі, трикотажні, з бавовни, 3825 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 5 - штани чоловічі трикотажні, бавовняні, 2030 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 6 - футболки чоловічі трикотажні, бавовняні, 1000 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 7 - костюми спортивні чоловічі, трикотажні, з бавовни, 5180 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан.

21.09.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товарів - МД № 24UA500500032548U5. Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 21.08.2024 р. № 81; рахунок-фактуру (інвойс) від 21.08.2024 р. № 81; коносамент від 03.09.2024 р. № 0007226; автотранспортну накладну від 21.08.2024 р. А № 1306356; книжку МДП від 21.08.2024 р. № ХС.85187697; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2024 р. № 32; довідку про транспортні витрати від 26.08.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 10.02.2020 р. № 01/2020; додаткові угоди до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2022 р. № 1, від 16.03.2023 р. № 4, від 04.04.2023 р. № 4; специфікацію від 21.08.2024 р.; сертифікат про походження товару від 21.08.2024 р. № UZUA403011105801.

За результатами перевірки МД № 24UA500500032548U5 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 21.09.2024 р., в якому вказано, що подані до митного оформлення документи містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Листом від 22.09.2024 р. позивач додатково надав прайс-лист від 21.08.2024 р. та повідомив, що інших документів надаватися не буде.

22.09.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000484/2, відповідно до якого визначено вартість по товару: № 1 - 5,63 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,49 дол. США/кг нетто; № 2 - 5,1800 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 4,6983 дол. США/кг нетто; № 3 - 5,8600 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,8191 дол. США/кг нетто; № 4 - 7,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,10 дол. США/кг нетто; № 5 - 5,9706 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,9893 дол. США/кг нетто; № 7 - 5,62 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,0754 дол. США/кг нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 22.09.2024 р. декларантом було додатково надано прайс-лист від 21.08.2024 р. (відсутні дані щодо умов поставки) та лист від 22.09.2024 р., яким повідомлено, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим і становить по товару: № 1 - 5,63 дол. США/кг нетто (МД від 27.06.2024 р. № UA100350/2024/724499), ніж заявлено декларантом 3,49 дол. США/кг нетто; № 2 - 5,1800 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 4,6983 дол. США/кг нетто; № 3 - 5,8600 дол. США/кг нетто (МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282), ніж заявлено декларантом 3,8191 дол. США/кг нетто; № 4 - 7,55 дол. США/кг нетто (МД від 11.03.2024 р. № UA100100/2024/26192), ніж заявлено декларантом 3,10 дол. США/кг нетто; № 5 - 5,9706 дол. США/кг нетто (МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282), ніж заявлено декларантом 2,9893 дол. США/кг нетто; № 7 - 5,62 дол. США/кг нетто (МД від 07.06.2024 р. № UA100350/2024/724499), ніж заявлено декларантом 3,0754 дол. США/кг нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000979.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- у поданому до митного оформлення прайс-листі від 21.08.2024 р. відсутні дані щодо умов поставки;

- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, експорту декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Стосовно ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно п.4.1 контракту від 10.02.2020 р. № 01/2029 продавець повинен здійснити поставку товарів у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково, і відображатися в специфікаціях.

Пунктом п.5.2 контракту передбачено, що товар повинен бути спакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару покупцем.

Відповідно до специфікації від 21.08.2024 р., інвойсу від 21.08.2024 р. № 81 умови поставки FСА м.Андижан, Республіка Узбекистан.

Згідно Правил Інкотермс 2010 FСА (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст.А.9 "Перевірка - упаковка - маркування" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FСА обов`язок маркування, пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування, включено до вартості товару.

Окрім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18, від 06.02.2020 р. у справі № 520/10709/18, від 16.07.2020 р. у справі № 804/3632/17, від 17.01.2023 р. у справі № 0440/5532/18, від 07.02.2023 р. у справі № 815/6775/17, від 21.03.2023 р. у справі № 815/5817/17.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у прайс-листі від 21.08.2024 р. даних щодо умов поставки, то суд вказує на те, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Позивачем при митному оформленні товарів був поданий прайс-лист від 21.08.2024 р., в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів.

Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Твердження відповідача про ненадання декларантом каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, суд вважає безпідставними, так як, по-перше, декларантом надавалися при митному оформленні прайс-лист від 21.08.2024 р., а каталоги у позивача відсутні, у зв`язку з чим вимога про надання документів, яких не існує, є неправомірною; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 27.06.2024 р. № UA100350/2024/724499, від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090, від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282, від 11.03.2024 р. № UA100100/2024/26192, від 07.06.2024 р. № UA100350/2024/724499.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000979 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000979, а тому позовні вимоги ТОВ "ВЕЛ ТІМ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ВЕЛ ТІМ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8567,51 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ ТІМ" (29000, м.Хмельницький, вул.Геологів, буд.3, код ЄДРПОУ 43030172) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000979.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ ТІМ" (29000, м.Хмельницький, вул.Геологів, буд.3, код ЄДРПОУ 43030172) судовий збір у сумі 8567 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко