Постанова

від 13.01.2025 по справі 420/31095/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31095/24

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Дата і місце ухвалення: 15.11.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000484/2 від 22.09.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000979 від 22.09.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10.02.2020 р. між ТОВ "NIL-GRANIT" та ТОВ "ВЕЛ ТІМ" укладено контракт № 01/2020. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ТОВ "NIL-GRANIT" здійснила на адресу ТОВ "ВЕЛ ТІМ" поставку товарів. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000979 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ВЕЛ ТІМ" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом їх визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 15.11.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ВЕЛ ТІМ».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що у зв`язку з спрацюванням профілів ризику системи управління ризику щодо можливого заниження митної вартості по поданій ТОВ «ВЕЛ ТІМ» митній декларації, Одеською митницею встановлено, що у наданих підприємством документах містять розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що обґрунтовано в п.33 прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000484/2 від 22.09.2024р.

Зокрема, відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

22.09.2024 р. декларантом було додатково надано прай-лист від 21.08.2024 р. (відсутні дані щодо умов поставки) та лист від 22.09.2024 р., яким повідомлено митний орган, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде. Таким чином, у визначений законом строк декларантом не подані документи з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах.

Отже, апелянт вважає, що митним органом вірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що з метою забезпечення повноти оподаткування Одеською митницею було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, внаслідок чого встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та по аналогічним комерційним умовам, є більшим.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 10.02.2020 р. між ТОВ "NIL-GRANIT" (Продавець) та ТОВ "ВЕЛ ТІМ" (Покупець) укладено контракт № 01/2020, за умовами якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти й оплатити текстильну продукцію. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту (п.1 контракту).

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що оплата Товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем на умовах 100 % відстрочки платежу (після оплати), банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100 % оплати не пізніше 90 днів після отримання товару, відповідно до виставлених Продавцем інвойсів (рахунків-фактур).

Відповідно до п.4.1 контракту Продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково, і відображатися в специфікаціях.

Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (Інкотермс-2010). Поставка здійснюється на територію України (п.4.2 контракту).

Продавець завчасно телефоном, телеграфом, телексом або факсом сповіщає Покупця про готовність Товару до відвантаження і передбачувану дату поставки. Продавець зобов`язаний надати Покупцю специфікацію, інвойс (рахунок-фактура) та пакувальний лист (п.4.3 контракту).

Згідно п.4.4 контракту Продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

Приписами п.5.2 контракту передбачено, що Товар повинен бути спакований Постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару Покупцем.

На виконання умов контракту ТОВ "NIL-GRANIT" поставлено ТОВ "ВЕЛ ТІМ" товар, а саме: № 1 - штани жіночі трикотажні, бавовняні, 5340 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 2 - піжами жіночі трикотажні, бавовняні, 1560 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 3 - толстовки жіночі, трикотажні бавовняні, 510 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 4 - костюми спортивні жіночі, трикотажні, з бавовни, 3825 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 5 - штани чоловічі трикотажні, бавовняні, 2030 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 6 - футболки чоловічі трикотажні, бавовняні, 1000 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан; № 7 - костюми спортивні чоловічі, трикотажні, з бавовни, 5180 шт., торговельна марка SAMO, виробник ТОВ "NIL-GRANIT", країна виробництва Узбекистан.

21.09.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товарів - МД № 24UA500500032548U5. Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 21.08.2024 р. № 81; рахунок-фактуру (інвойс) від 21.08.2024 р. № 81; коносамент від 03.09.2024 р. № 0007226; автотранспортну накладну від 21.08.2024 р. А № 1306356; книжку МДП від 21.08.2024 р. № ХС.85187697; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2024 р. № 32; довідку про транспортні витрати від 26.08.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 10.02.2020 р. № 01/2020; додаткові угоди до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2022 р. № 1, від 16.03.2023 р. № 4, від 04.04.2023 р. № 4; специфікацію від 21.08.2024 р.; сертифікат про походження товару від 21.08.2024 р. № UZUA403011105801.

За результатами перевірки МД № 24UA500500032548U5 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 21.09.2024 р., в якому вказано, що подані до митного оформлення документи містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Листом від 22.09.2024 р. позивач додатково надав прайс-лист від 21.08.2024 р. та повідомив, що інших документів надаватися не буде.

22.09.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000484/2, відповідно до якого визначено вартість по товару: № 1 - 5,63 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,49 дол. США/кг нетто; № 2 - 5,1800 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 4,6983 дол. США/кг нетто; № 3 - 5,8600 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,8191 дол. США/кг нетто; № 4 - 7,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,10 дол. США/кг нетто; № 5 - 5,9706 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,9893 дол. США/кг нетто; № 7 - 5,62 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,0754 дол. США/кг нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 22.09.2024 р. декларантом було додатково надано прайс-лист від 21.08.2024 р. (відсутні дані щодо умов поставки) та лист від 22.09.2024 р., яким повідомлено, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим і становить по товару: № 1 - 5,63 дол. США/кг нетто (МД від 27.06.2024 р. № UA100350/2024/724499), ніж заявлено декларантом 3,49 дол. США/кг нетто; № 2 - 5,1800 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 4,6983 дол. США/кг нетто; № 3 - 5,8600 дол. США/кг нетто (МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282), ніж заявлено декларантом 3,8191 дол. США/кг нетто; № 4 - 7,55 дол. США/кг нетто (МД від 11.03.2024 р. № UA100100/2024/26192), ніж заявлено декларантом 3,10 дол. США/кг нетто; № 5 - 5,9706 дол. США/кг нетто (МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282), ніж заявлено декларантом 2,9893 дол. США/кг нетто; № 7 - 5,62 дол. США/кг нетто (МД від 07.06.2024 р. № UA100350/2024/724499), ніж заявлено декларантом 3,0754 дол. США/кг нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2024 р. № UA500500/2024/000484/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000979.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ВЕЛ ТІМ» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «ВЕЛ ТІМ» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у спірного рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначила про ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

З цього приводу як вірно встановив суд першої інстанції, згідно п.4.1 контракту від 10.02.2020 р. № 01/2029 продавець повинен здійснити поставку товарів у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково, і відображатися в специфікаціях. Пунктом п.5.2 контракту передбачено, що товар повинен бути спакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару покупцем. Відповідно до специфікації від 21.08.2024 р., інвойсу від 21.08.2024 р. № 81 умови поставки FСА м.Андижан, Республіка Узбекистан.

Згідно Правил Інкотермс 2010 FСА (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст.А.9 "Перевірка - упаковка - маркування" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, колегія суддів зазначає, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FСА обов`язок маркування, пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування, включено до вартості товару.

Окрім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Щодо доводів апелянта про відсутність у прайс-листі від 21.08.2024 р. даних щодо умов поставки, то слід зазначити, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

Щодо доводів про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію. При цьому, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання ТОВ «ВЕЛ ТІМ» всіх додатково витребуваних документів, оскільки відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 січня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук