Ухвала

від 18.11.2024 по справі 420/35179/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35179/24

УХВАЛА

18 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДВС Відділ Білгород-Дністровської Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, буд. 30, код ЄДРПОУ 34890175) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 12.11.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДВС Відділ Білгород-Дністровської Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

1. Скасувати без виконання з моменту винесення і формування державним виконавцем Тетяною Шевченко Постанови ДВС від 09.10.2024 ВП №76239064 по виконавчому провадженню, які є передчасні, протиправні, незаконні, неналежні, не відповідні фактичним обставинам, які не підлягають виконанню, які не мають законної сили на існування, дію і виконання, які винесені не на основі закону, в супереч і у порушення законодавства, верховенства права, Конституції (основного закону України, який має пряму дію), Європейської конвенції, ЦПКУ, ЦКУ, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «про захист персональних даних», у грубе порушення законні, основоположні, конституційні, гарантовані права, свободи, волю, право власності у вигляді грошових коштів, честь і гідність, захист персональних даних, конфіденційних, особистих відомостей позивача, ОСОБА_1 , а саме скасувати наступні Постанови ДВС:

1) Постанову ДВС від 09.10.2024 ВП №76239064 про стягнення виконавчого збору в розмірі 2241,00грн;

2) Постанову ДВС від 09.10.2024 ВП №76239064 про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій в сумі 269,00грн.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими матеріалами, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.79 вказаного Кодексу, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.7 ст.161 КАС України).

Позивач оскаржує постанову від 09.10.2024 ВП №76239064 про стягнення виконавчого збору в розмірі 2241,00 грн та постанову від 09.10.2024 ВП №76239064 про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій в сумі 269,00 грн, але не надає до позовної заяви оскаржувані постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, одним із способів захисту порушених прав та інтересів є саме визнання рішення протиправним та його скасування. Такій дії як «скасування» передує дія по «визнати протиправним» індивідуальний акт.

Разом з цим, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати постанови від 09.10.2024 про стягнення виконавчого збору та про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій по ВП №76239064, без попереднього встановлення факту її протиправності, хоча в тексті самого позову автор зазначає про протиправність спірних постанов.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.242 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовна заява може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В той же час, вказана позовна заява позивача про скасування постанов від 09.10.2024 була надіслана до суду та зареєстрована 12.11.2024.

В позовній заяві позивач зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову 29.10.2024, проте не надає докази в підтвердження зазначених обставин, що позбавляє можливості встановити чи з дотриманням десятиденного строку звернувся позивач до суду.

Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви клопотання/заяви про поновлення пропущеного ним строку на звернення до суду з вказаними вимогами з долученням доказів поважності причин такого пропуску.

Отже, звернувшись до суду 12.11.2024 позивачем пропущено десятиденний строк для звернення до суду з такими вимогами.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, позовна заяву складена не у відповідності до приписів п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а саме відсутні: адреса електронної пошти позивача, відомі засоби зв`язку позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та найменування відповідача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Позивач надав до позовної заяви клопотання про звільнення від сплати судового збору та зазначає, що з середини квітня 2016 перебуває в статусі пенсіонерки і пенсія є єдиним доходом. Вважає себе жертвою протиправних дій відповідача. Зазначає, що єдиною підставою для звільнення від судового збору є незадовільний майновий стан сторони по справі, це позивача. Просить звільнити її від сплати судового збору за подання позову до суду.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру щодо скасування оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору в розмірі 2241,00 грн про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій в сумі 269,00 грн, так як прийняття спірних постанов є безпосереднім наслідком зміни складу майна позивача.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2024 року, становить 3028,00 грн.

Позов містить дві вимоги майнового характеру на суму 2241,00 грн та 269,00грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн, так як доводи щодо неможливості сплатити судовий збір за подання позову, не підтверджено документально.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України та п.2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням: адреси електронної пошти позивача, відомих засобів зв`язку позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, найменування відповідача, яке має відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, а також докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, надати до суду оскаржувані постанови.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДВС Відділ Білгород-Дністровської Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА