Рішення

від 19.11.2024 по справі 460/7715/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Рівне№460/7715/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ-ДЕКОР" доГоловного управління ДПС у Рівненській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Декор» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №00007650701 від 30.09.2020 року, №00007640701 від 30.09.2020 року, №0000411408 від 05.12.2018 року, №0002851305 від 04.12.2018 року, №0002861305 від 04.12.2018 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-67 від 04.12.2018 року та рішення №0001041305 від 04.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Відтак, оспорювані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 23.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.12.2020.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що в ході проведення перевірки встановлено порушення пп. «а» пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, п. 14 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ (із змінами та доповненнями), п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», ТОВ «Стиль-Декор» занижено податок на прибуток на суму 828 317 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 825 149 грн., 1 п-ччя 2018 року 73 168 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 801 300 грн., в т.ч., 2017 рік 728 200 грн., 1 п-ччя 2018 року 73 100 грн.; п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Стиль-Декор» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 821 918 грн., в т.ч. липень 2017 року 228 743 грн., серпень 2017 року 101 506 грн., вересень 2017 року 30 013 грн., грудень 2017 року 461 656 грн., та завищено від`ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду за червень 2018 року на суму 231 443 грн.; п. 201.1 ст. 200, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «Стиль-Декор» за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року несвоєчасно зареєстрованоподаткових накладних на суму 2 240 394,52 грн. та не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання послуг підряду по розрахунках з Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на суму 993 348 грн. та пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.5, пп. 164.2.20, пп. «е» пп. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого визначено податкове зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб в сумі 17 552,91 грн., в т.ч. у 2016 року 16 670,48 грн., у 2017 року 140,49 грн., у 1 кварталі 2018 року 741,94 грн. У зв`язку із такими обставинами, просить суд в позові відмовити.

Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву зупинено до набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №460/589/19.

Ухвалою суду від 01.03.2024 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.07.2024 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 23.10.2018 року по 12.11.2018 року працівниками Головного управління ДФС у Рівненській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Стиль-Декор» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами такої перевірки було складено акт №2517/17-00-14-01/22579791 від 19.11.2018 року (далі акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлені, в т.ч., порушення:

1. пп. «а» пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, п. 14 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», ТОВ «Стиль-Декор» занижено податок на прибуток на суму 828 317 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 825 149 грн., 1 п-ччя 2018 року 73 168 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 801 300 грн., в т.ч., 2017 рік 728 200 грн., 1 п-ччя 2018 року 73 100 грн.

2. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Стиль-Декор» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 821 918 грн., в т.ч. липень 2017 року 228 743 грн., серпень 2017 року 101 506 грн., вересень 2017 року 30 013 грн., грудень 2017 року 461 656 грн., та завищено від`ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду за червень 2018 року на суму 231 443 грн.

3. п. 201.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «Стиль-Декор» за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року несвоєчасно зареєстровано податкових накладних на суму 2 240 394,52 грн. та не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання послуг підряду по розрахунках з Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на суму 993 348 грн.

4. пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.5, пп. 164.2.20, пп. «е» пп. 164.2.17, п. 164.2ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого визначено податкове зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб в сумі 17 552,91 грн., в т.ч. у 2016 року 16 670,48 грн., у 2017 року 140,49 грн., у 1 кварталі 2018 року 741,94 грн.

5. пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з військового збору в сумі 1 462,74 грн., в т.ч. у 2016 році 1 389,21 грн., у 2017 році в сумі 11,71 грн., у 1 півріччі 2018 року - 61,82 грн.;

6. пп. 14.1.180, пп. 14.1.156, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1 ст. 31, п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

- утриманий з виплачених доходів на користь платників податків, але не перерахований до бюджету станом на 30.06.2018 року та на дату перевірки податок на доходи фізичних осіб в сумі 300,44 грн.;

- несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб, у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку;

7. неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу у періоді з січня 2015 року по червень 2018 року на загальну суму 51 491,58 грн., а саме: 30.01.2015 року на суму 3 653,71 грн., 03.02.2015 року на суму 1 104,86 грн., 23.03.2015 року на суму 1 104,86 грн., 21.04.2015 року на суму 1 104,86 грн., 20.05.2015 року на суму 1 094,99 грн., 22.06.2015 року на суму 898,74 грн., 06.07.2015 року на суму 548,10 грн., 20.07.2015 року на суму 939,18 грн., 31.08.2015 року на суму 939,18 грн., 30.09.2018 року на суму 991,60 грн., 30.10.2015 року на суму 1 195,12 грн., 30.11.2015 року на суму 1 195,12 грн., 18.12.2015 року на суму 1 203,12 грн., 18.01.2016 року на суму 1 313,83 грн., 01.03.2016 року на суму 1 487,70 грн., 30.03.2016 року на суму 1 487,70 грн., 30.04.2016 року на суму 1 487,70 грн., 30.05.2016 року на суму 1 487,70 грн., 30.06.2016р. на суму 1 513,80 грн., 18.07.2016 року на суму 1 302,12 грн. тощо;

8. пп. 1.4, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, за якими у періоді, що перевірявся, встановлено:

утриманий з виплачених доходів на користь платників податків, але не перерахований до бюджету станом на 30.06.2018 року та на дату перевірки військовий збір в сумі 244,54грн.;

несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати військового збору, у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті збору;

неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу у періоді з березня 2018 року по червень 2018 року, а саме: 14.03.2018 року на суму 228,55 грн., 27.03.2018 року на суму 228,55 грн., 06.04.2018 року на суму 228,55 грн., 13.04.2018 року на суму 165,14 грн., 19.04.2018 року на суму 245,35 грн., 08.05.2018 року на суму 244,54 грн., 21.05.2018 року на суму 244,54 грн., 06.06.2018 року на суму 244,54 грн.;

9. ч. 1 п. 1 ст. 7, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ із змінами та доповненнями, по яких встановлено заниження платником нарахування єдиного внеску за ставкою 38,52%, 22% на загальну суму 9 338,43 грн., а саме у Звіті за грудень 2015 року на суму 186,05 грн., у Звіті за січень 2016 року на суму 141,46 грн., у Звіті за лютий 2016 року на суму 141,46 грн., у Звіті за листопад 2016 року на суму 154,00 грн., у Звіті за грудень 2016 року на суму 8 567,90 грн., у Звіті за жовтень 2017 року на суму 147,56 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято наступні рішення:

1.податкове повідомлення-рішення №0010911401 від 05.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 035 396 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 828 317 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 207 079 грн.);

2.податкове повідомлення-рішення №0010921401 від 05.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 027 398 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 821 918 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 205 480 грн.);

3.податкове повідомлення-рішення №0000411408 від 05.12.2018 року, яким застосовано штраф в сумі 783 726 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних;

4.податкове повідомлення-рішення №0002851305 від 04.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66 828,13 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 17 552,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 41 932,10 грн. та пеня 7 343,12 грн.).;

5.податкове повідомлення-рішення №0002861305 від 04.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 4 308,97 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 462,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 298,32 грн. та пеня 547,91 грн.);

6.вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-67 від 04.12.2018 року з єдиного внеску в сумі 9 338,43 грн.;

7.рішення №0001041305 від 04.12,2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 669,22 грн.

Позивач оскаржив такі рішення до суду, де постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 року №460/589/19 було скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року та позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0010911401 від 05.12.2018 в частині грошового зобов`язання на суму 1 014 989 грн., №0010901401 від 05.12.2018, №0010921401 від 05.12.2018 в частині грошового зобов`язання на суму 952 382 грн.; №0010931401 від 05.12.2018.

- позовну вимогу щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-67 від 04.12.2018 в частині сплати недоїмки на суму 8397,40 грн. - залишено без розгляду.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, як встановлено судом, із оскаржуваних по справі №460/589/19 рішень:

1. податкове повідомлення-рішення №0010911401 від 05.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 035 396 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 828 317 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 207 079 грн.) 8ААС скасував на суму 1 014 989 грн., лишив в силі 20 407 грн.

2. податкове повідомлення-рішення №0010921401 від 05.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на загальну суму 1 027 398 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 821 918 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 205 480 грн.) 8ААС скасував на суму 952 382 грн., лишив в силі 75 016 грн.

3. податкове повідомлення-рішення №0000411408 від 05.12.2018 року, яким застосовано штраф в сумі 783 726 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних 8ААС лишив в силі повністю.

4. податкове повідомлення-рішення №0002851305 від 04.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на загальну суму 66 828,13 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 17 552,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 41 932,10 грн. та пеня 7 343,12 грн.) 8ААС лишив в силі повністю.

5. податкове повідомлення-рішення №0002861305 від 04.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 4 308,97 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 462,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 298,32 грн. та пеня 547,91 грн.) 8ААС лишив в силі повністю.

6. вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-67 від 04.12.2018 року з єдиного внеску в сумі 9 338,43 грн. 8ААС залишив позов в цій частині без розгляду.

7. рішення №0001041305 від 04.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 669,22 грн. 8ААС лишив в силі повністю.

За наслідками такого рішення суду відповідачем було прийнято наступні нові податкові повідомлення-рішення:

1. №00007650701 від 30.09.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 20 407 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 16 326 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4 081 грн.);

2. №00007640701 від 30.09.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 75 016 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 60 013 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15 003 грн.).

ТОВ «Стиль-Декор» не погодився із такими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в даній справі.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0000411408 від 05.12.2018 року, яким застосовано штраф в сумі 783 726 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Перевіркою встановлено порушення п. 201.1 ст. 200, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого, ТОВ «Стиль-Декор» за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року несвоєчасно зареєстрованоподаткових накладних на суму 2 240 394,52 грн. та не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання послуг підряду по розрахунках з Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на суму 993 348 грн.

Зокрема, суд враховує, що Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 73, відповідно до якого:

Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень».

При цьому, відповідно до вказаних змін контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999р. №1-рп/1999 зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З огляду на вищенаведене, накладення штрафу на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України має бути з урахуванням Закону України від 16.01.2020 року №466-ІХ і не може перевищувати 1020 гривень за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та 3400 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних.

У зв`язку із цим, податкове повідомлення-рішення №0000411408 від 05.12.2018 року, яким застосовано штраф в сумі 783 726 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу в сумі 734 306 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00007640701 від 30.09.2020 року по господарських операціях з ПП «Альфа Сек`юриті», податкового повідомлення-рішення №00007640701 від 30.09.2020 року по господарських операціях з ТОВ «Алегро», а також донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, то суд враховує наступне.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745 (далі Порядок), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 3 розділу 2 Порядку визначає, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 5 розділу 2 Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу 3 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Абзацом 6 п. 4 розділу 3 Порядку визначено, що результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

При цьому обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання:

ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску;

достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок;

правильність нарахування та утримання єдиного внеску;

правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску;

повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в таблиці окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки;

виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску;

Однак, як встановлено судом, акт перевірки не містить посилання на конкретні первинні чи розрахункові документи позивача, які б обґрунтовували вищенаведені висновки про порушення вимог податкового законодавства. З описової частини акту перевірки вбачається, що зміст встановленого в ході перевірки позивача порушення податкового законодавства зводиться лише до табличного відображення даних фіскального органу, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити, яким чином та на підставі яких конкретизованих документальних доказів податковий орган дійшов висновків про порушення податкового законодавства.

Таким чином, наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є суб`єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки, а викладені відповідачем висновки в акті перевірки зроблено без дослідження належних документів. Виявлені перевіркою порушення в акті перевірки не описані, не зазначено докази, які свідчать про виявлені порушення.

Отже, акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень, не містить в собі повного дослідження господарських операцій в частині формування позивачем витрат. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які потребують застосування. Відтак, актом перевірки, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

На такі обставини, як на підставу скасування податкового повідомлення-рішення, звертав увагу Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 року по справі №804/1963/17.

Враховуючи викладене вище, слід зазначити, що встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини дають підстави для висновку, що акт перевірки не містить належних і обґрунтованих нормами податкового законодавства доводів про заниження позивачем податку на прибуток, ПДВ, ПДФО, військового збору та єдиного внеску. Акт перевірки не містить систематизованого викладу фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, а його зміст полягає у самостійному математичному розрахунку витрат позивача, який не ґрунтується на відомостях первинних документів платника податків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначає Верховний Суд в постанові від 20.03.2020 року по справі №826/11054/15, з огляду на вищезазначені положення, саме на податковий орган як суб`єкт владних повноважень покладається обов`язок надати суду достатні докази на обґрунтування зафіксованих в акті перевірки висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких щодо платника прийнято оскаржувані акти індивідуальної дії, які є предметом судового розгляду.

Також, як зазначено в даному рішенні, в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, суб`єктивних припущень та висновків щодо дій суб`єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Щодо часткового посилання в акті перевірки на первинні документи, то суд зазначає, що згідно п. п. 1-2 розділу 4 Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать:

запити, надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки;

акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації;

інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

матеріали зустрічних звірок, реєстри, в яких зазначається інформація про надіслані запити на їх проведення до інших контролюючих органів, та отримані відповіді;

оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання;

опис отриманих копій документів;

інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

Згідно абз. 1 п. 7 розділу 5 Порядку, один примірник акта (довідки) документальної перевірки та інших матеріалів перевірки зберігається в контролюючому органі, який здійснював перевірку.

Таким чином, з врахуванням ч. 2 ст. 77 КАС України, саме відповідач має довести правомірність донарахування сум грошового зобов`язання та надати докази (документи), які були використані ним під час проведення перевірки та на підставі яких відповідачем було встановлено факти порушення позивачем норм податкового законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №00007650701 від 30.09.2020 року, №00007640701 від 30.09.2020 року, №0002851305 від 04.12.2018 року, №0002861305 від 04.12.2018 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-67 від 04.12.2018 року та рішення №0001041305 від 04.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0000411408 від 05.12.2018 року в частині нарахування штрафу в сумі 734 306 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ-ДЕКОР" судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 6698,67 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ-ДЕКОР" (вул. Данила Галицького, буд.5, кв.1,м. Рівне,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 22579791)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя У.М. Нор