Рішення

від 19.11.2024 по справі 460/5851/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Рівне№460/5851/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" доЗахідного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (далі - позивач)звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача в продовженні строку дії виданих Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56, яка оформлена листами від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24, від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24;

зобов`язати відповідача продовжити Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» на 5 років строк дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56 в порядку, передбаченому абзацом 3 пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2019 ПрАТ «Єврошпон-Смига» отримало в Управлінні Держпраці у Рівненській області дозвіл від 21.05.2019 №072.19.56 та дозвіл від 21.05.2019 №073.19.56, відповідно до яких позивачу дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки за адресою: Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська, 1. 14.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявами про продовження строку дії дозволу від 21.05.2019 №072.19.56 та дозволу від 21.05.2019 №073.19.56. Листами від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7947-24 та №ЗХ/3.1/7954-24 відповідач відмовив позивачу у продовженні дії дозволів, оскільки у квітні 2021 року було проведено перевірку, за наслідками якої виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці, відмічені у Акті 14.04.2021 року №247а/08-04, які, як вважає відповідач, свідчать про недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволах від 21 травня 2019 року №072.19.56 та №№073.19.56. Позивач вважає таку відмову відповідача у продовженні строку дії виданих позивачу дозволів протиправною, що суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню. За таких обставин, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 04.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві посилається на те, що Порядком №1107 визначено, що під час розгляду питання щодо продовження строку дії дозволу вина роботодавця враховується у тому випадку, якщо роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Під час дії дозволу № 072.19.56 від 21.05.2019 з 01.04.2021 по 14.04.2021 та дозволу № 073.19.56 від 21.05.2019 з 01.04.2021 по 14.04.2021 в ПрАТ «Єврошпон-Смига» були проведені планові заходи державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки (Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) 14.04.2021 року №247а/08-04), за результатами якої виявлені порушення, а саме: не забезпечено проведення вступного інструктажу з працівниками підприємства; в журналі вступного інструктажу у графі 4 не зазначається вік новоприйнятих працівників; роботодавцем не визначений перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання); не розроблено програми стажування для конкретних професій відповідно до функціональних обов`язків працівників; відсутні програми проведення спеціального навчання з питань охорони праці розроблені з урахуванням конкретних видів робіт. Дані порушення свідчать про недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі № 072.19.56 від 21.05.2019 року та дозволі № 073.19.56 від 21.05.2019 року. Отже, враховуючи те, що Позивачем при виконанні робіт підвищеної небезпеки було порушено умови дозволу, у Міжрегіонального управління були відсутні правові підстави продовжити строк дії дозволів.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив, у якій додатково звертає увагу суду, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами правомірності відмови в продовженні строку дії виданих ПрАТ «ЄврошпонСмига» дозволу від 21.05.2019 №072.19.56 на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозволу від 21.05.2019 №073.19.56 на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що оформлена листами від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24, від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24. Таким чином, відповідач не спростовує обставин, зазначених у позовній заяві, що роботи підвищеної небезпеки, які зазначені у дозволах та які просив продовжити позивач: ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки (які є самостійним видом робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі дозволу відповідно до п. 11 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу, затвердженого Постановою КМУ від 03.02.2021 №77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») не стосуються вказаної відповідачем перевірки, оскільки не були її предметом, що підтверджено на сторінці 5 Акта від 14.04.2021 №247а/08-04: «Додаткова інформація до заходу: Роботи підвищеної небезпеки, які перевірялися: роботи на висоті більше 1,3 метри, газонебезпечні роботи, зварювальні роботи, вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів».

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких посилається на те, що для Міжрегіонального управління підставою для відмови позивачу продовжити строк дії дозволів слугувало саме недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Оскільки дозволом №072.19.56 позивачу дозволялося виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме ремонт (без застосування зварювання), технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, зазначених у цьому дозволі. Дозволом №073.19.56 дозволялося експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки зазначені у цьому дозволі. Однак, під час дії даних дозволів позивачем не забезпечено проведення вступного інструктажу працівникам підприємства, не проведено психофізіологічні експертизи для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та недотримано інші вимоги законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки які вказані в листах №ЗХ/3.1/7954-24 від 20.05.2024 та №ЗХ/3.1/7947-24 від 20.05.2024. Таким чином, позивачем було порушено умови дозволів, а так у Міжрегіонального управління були відсутні правові підстави продовжити строк дії дозволів.

У судовому засіданні 02.07.2024 оголошено перерву у справі №460/5851/24 до 24.07.2024.

У судове засідання, призначене на 24.07.2024 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача причини не прибуття в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.07.2024 ухвалено перейти до розгляду справи №460/5851/24 в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Єврошпон-Смига» (код ЄДРПОУ 30981499) є юридичною особою, зареєстрованою Дубенською районною державною адміністрацією 30.06.2000 за №15931200000000025; розташоване за адресою: Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська, 1, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Види діяльності: 16.21. Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (основний), 16.10. Лісопильне та стругальне виробництво, 46.13. Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

21 травня 2019 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» отримало в Управлінні Держпраці у Рівненській області дозвіл від 21.05.2019 №072.19.56 та дозвіл від 21.05.2019 №073.19.56.

Відповідно до дозволу від 21.05.2019 №072.19.56, ПрАТ «Єврошпон-Смига» дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки за адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, смт Смига, вул. Заводська, 1:

ремонт (без застосування зварювання), технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:

- вантажопідіймальних кранів, а саме:

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 203478, рік виготовлення - 2008, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 201456, рік виготовлення - 2008, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 5712457, рік виготовлення - 2010, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 1214678, рік виготовлення - 2007, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 862489, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 2001479, рік виготовлення - 2007,Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 649182, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 638280, рік виготовлення - 1978, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10232, зав. № 107053, рік виготовлення - 1970, Болгарія;

- таль електрична ТЕ 050-511, зав. №2144, рік виготовлення - 1991, Росія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 637894, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10232, зав. № 100930, рік виготовлення - 1970, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 624171, рік виготовлення - 1978, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 1214673, рік виготовлення - 1974, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 090613, рік виготовлення - 2009, Болгарія;

- кран мостовий підвісний електричний керований з підлоги, вантажопідйомністю - 2,0 т, зав. №26852, рік виготовлення - 2003, Україна;

- кран мостовий підвісний електричний керований з підлоги, вантажопідйомністю - 3,0 т, зав. №19668, рік виготовлення - 2003, Україна (далі дозвіл від 21.05.2019 №072.19.56).

Дозвіл від 21.05.2019 №072.19.56 був виданий на підставі заяви реєстр. №100126 від 10.05.2019 та висновку експертизи ТОВ «Солар Вейв Енерджи» від 04.12.2018 №40010145.04.01-35.18, за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у цьому дозволі, на період з 21.05.2019 до 21.05.2024.

Відповідно до дозволу від 21.05.2019 №073.19.56, ПрАТ «Єврошпон-Смига» дозволяється експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки за адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, смт Смига, вул. Заводська, 1: вантажопідіймальні крани:

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 203478, рік виготовлення - 2008, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 201456, рік виготовлення - 2008, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 5712457, рік виготовлення - 2010, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 1214678, рік виготовлення - 2007, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 862489, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 2001479, рік виготовлення - 2007, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 649182, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 638280, рік виготовлення - 1978, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10232, зав. № 107053, рік виготовлення - 1970, Болгарія;

- таль електрична ТЕ 050-511, зав. №2144, рік виготовлення - 1991, Росія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 637894, рік виготовлення - 1979, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10232, зав. № 100930, рік виготовлення - 1970, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 624171, рік виготовлення - 1978, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10432, зав. № 1214673, рік виготовлення - 1974, Болгарія;

- тельфер електричний Т-10412, зав. № 090613, рік виготовлення - 2009, Болгарія;

- кран мостовий підвісний електричний керований з підлоги, вантажопідйомністю - 2,0 т, зав. №26852, рік виготовлення - 2003, Україна;

- кран мостовий підвісний електричний керований з підлоги, вантажопідйомністю - 3,0 т, зав. №19668, рік виготовлення - 2003, Україна (далі дозвіл від 20.05.2019 №073.19.56).

Дозвіл від 21.05.2019 №073.19.56 був виданий на підставі заяви реєстр.№100125 від 10.05.2019 та висновку експертизи ТОВ «Солар Вейв Енерджи» від 04.12.2018 №40010145.04.01-34.18, за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у цьому дозволі, на період з 21.05.2019 до 21.05.2024.

14 травня 2024 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» звернулось до відповідача із заявами на продовження строку дії дозволу від 21 травня 2019 року №072.19.56 та дозволу від 21 травня 2019 року №073.19.56, додавши оригінали цих дозволів.

Листами від 20 травня 2024 року №ЗХ/3.1/7947-24 та №ЗХ/3.1/7954-24 відповідач відмовив позивачу у продовженні дії дозволів, оскільки у квітні 2021 року було проведено перевірку, за наслідками якої виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці, відмічені у Акті 14.04.2021 №247а/08-04, які, як вважає відповідач, свідчать про недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволах від 21 травня 2019 року №072.19.56 та №№073.19.56, а тому, на думку відповідача, позивачу необхідно надати нові позитивні висновки експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. У своїх листах відповідач посилається на п. 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. №1107.

Вважаючи вказану відмову відповідача щодо продовження строку дії дозволу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд керується наступним.

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

При цьому стаття 21 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п`ять років (з подальшим його продовженням); на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі «Порядок №1107»).

Пунктом 1 Порядку № 1107 визначено, що цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Пунктом 15 Порядку №1107 визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п`ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п`ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

У цій справі предметом спору є правомірність непродовження відповідачем дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56 та №073.19.56, відповідно до яких позивачу дозволяється експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Зі змісту листів від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24, від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24 судом встановлено, що відповідач повернув позивачу оригінали дозволів, зазначивши що розгляне питання про продовження строку їх дії лише на підставі надання позивачем нових позитивних висновків експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Додатково, відповідач заявляє про недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №072.19.56 та під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №073.19.56.

Так, відповідач вказує, що під час дії цих дозволів з 01.04.2021 по 14.04.2021 в ПрАТ «Єврошпон-Смига» були проведені планові заходи державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та за результатами складео Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) 14.04.2021 №247а/08-04, та виявлені наступні порушення, а саме: не забезпечено проведення вступного інструктажу з працівниками підприємства; в журналі вступного інструктажу у графі 4 не зазначається вій новоприйнятих працівників; роботодавцем не визначений перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання); не розроблено програми стажування для конкретних професій відповідно до функціональних обов`язків працівників; відсутні програми проведення спеціального навчання з питань охорони праці розроблені з урахуванням конкретних видів робіт; не проведено психофізіологічні експертизи для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки або є потреба професійного добору (водії навантажувачів, електромонтери, верстатники деревообробних верстатів).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування пункту 15 Порядку №1107 під час розв`язання питання про продовження дії дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки за наявності нещасного випадку на виробництві протягом дії дозволу, однак не пов`язаного з ним.

Верховний Суд зазначав про те, що обов`язковою умовою при отриманні дозволу та при продовженні строку його дії є дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та недопущення виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.

Водночас, вимога щодо надання підприємством нового позитивного висновку експертизи стосується лише ситуації, коли аварія та/або нещасний випадок сталися саме при виконанні робіт або експлуатації машин, на які і видавався дозвіл, за продовженням дії якого звернулося таке підприємство. У разі ж, якщо нещасний випадок стався при виконання робіт або експлуатації машин за іншим дозволом, орган Держпраці не вправі вимагати від підприємства проведення нової експертизи щодо дозволу, якого цей нещасний випадок не стосується.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №808/1909/18, від 17 липня 2019 року у справі №804/4349/17, від 22 листопада 2019 року у справі №808/1910/19, від 5 березня 2020 року у справі №804/4460/17, від 26 червня 2020 року у справі №823/766/18, від 30 червня 2022 року у справі №808/1907/18, від 26 жовтня 2022 року у справі №808/1908/18.

Таким чином, вимога про надання нового позитивного висновку експертизи стосується випадків, коли порушення законодавства з охорони праці мало місце при виконанні робіт підвищеної небезпеки чи експлуатації машин.

Відповідачем не зазначено і не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем під час дії дозволів вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №072.19.56 та під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №073.19.56.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо проведення під час дії дозволів планових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, результати яких відмічено у Акті від 14.04.2021 №247а/08-04, оскільки як зазначено у вказаному Акті на сторінці 5 (Додаткова інформація до заходу): «Роботи підвищеної небезпеки, які перевірялися: роботи на висоті більше 1,3 метри, газонебезпечні роботи, зварювальні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів».

Тобто, зазначені у дозволах роботи підвищеної небезпеки: ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, які є самостійним видом робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі дозволу (відповідно до п. 11 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу, затвердженого Постановою КМУ від 03.02.2021 №77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») не були предметом вказаної відповідачем перевірки.

Зокрема та обставина, що надані відповідачем позивачу дозволи від 21.05.2019 №072.19.56 на виконання робіт підвищеної небезпеки та №073.19.56 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки протягом строку їх дії відповідачем не були анульовані у випадках, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", також є свідченням додержання позивачем вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №072.19.56 та під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі від 21.05.2019 №073.19.56, що є умовою дії вказаних дозволів.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова позивачу в продовженні ПрАТ «Єврошпон-Смига» на 5 років строк дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56 в порядку, передбаченому абзацом 3 пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», є протиправною.

Щодо зобов`язання відповідача продовжити ПрАТ «Єврошпон-Смига» на 5 років строк дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56 в порядку, передбаченому абзацом 3 пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України»).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Наведене дає підстави для висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були наведені у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №420/5833/19, від 11.01.2024 у справі №320/368/22, від яких Суд не вбачає підстав відступати.

Отже, за такого правового регулювання та обставин справи, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про продовження строку дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56 з урахуванням висновків суду.

Решта доводів позивача на правомірність чи протиправність рішення суб`єкта владних повноважень не впливають, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище, позов належить до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач у позовній заяві заявляє про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5299,00 грн.

На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022; Акту №3/24 від 28.06.2024 приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022, Рахунку від 28.06.2024 №3/24, Платіжної інструкції №4449 від 28.06.2024 про оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги, ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та позицію відповідача про їх неспівмірність, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в продовженні строку дії виданих Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56, яка оформлена листами від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24, від 20.05.2024 №ЗХ/3.1/7954-24.

Зобов`язання Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" про продовження строку дії дозволів від 21.05.2019 №072.19.56, від 21.05.2019 №073.19.56 з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судовий збір в сумі 2422,40грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (вул. Заводська, 1,с-ще Смига,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 30981499)

Відповідач - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд. 8,м. Львів,Львівська обл.,79000, ЄДРПОУ/РНОКПП 44778105)

Суддя У.М. Нор