Рішення

від 19.11.2024 по справі 520/25074/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2024 року № 520/25074/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Барвінківського районного суду Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Барвінківського районного суду Харківської області (далі по тексту відповідач, райсуд), в якому просить суд:

- ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність Барвінківського районного суду Харківської області за його запитом від 02 вересня 2024 року, яка полягає у наданні Листом відповідача від 05.09.2024 року №03-05/М-21/21/2024 неповної інформації, а саме: не долучені копії відповідних документів щодо стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області - ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді, що стосується служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів;

- зобов`язати Барвінківський районний суд Харківської області надати відповідь за моїм запитом від 02 вересня 2024 року, а саме: Надати інформацію, долучивши копії відповідних документів щодо стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області - ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді, що стосується служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 02 вересня 2024 року відповідно до ст.ст.3,19,20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» засобами електронного зв`язку із застосуванням КЕП Барвінківському районному суду Харківської області ним поданий запит: Надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, щодо стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді.

Листом в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області-Коптєва Ю.А. від 05.09.2024 року №03-05/М-21/21/2024 позивачу повідомлено, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді зараховано: служба в збройних силах СРСР, тривалістю стажу 2 роки 3 місяці 18 днів; служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів: строк роботи на посаді судді 24 роки 6 місяців 17 днів. При цьому, відповідач посилається на Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Вказує, що Листом відповідача від 05.09.2024 року №03- 05/М-21/21/2024 йому надана неповна інформація, а саме: не долучені копії відповідних документів, до стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді, що стосується служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 02 вересня 2024 року до Барвінківського районного суду Харківської області надійшов запит №03-05/М-21/24 від 02 вересня 2024 року, який було направлено Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, з проханням наступного змісту «надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, до стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді».

05 вересня 2024 року у відповідь на запит №03-05/М-21/24 від 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року №02-03/37 встановлено з 30 листопада 2016 року голові Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 80 % посадового окладу як такому, що має, станом на 30 листопада 2016 року, стаж роботи більше 35 років. У відповіді зазначено, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді зараховано: - служба в збройних силах СРСР, тривалість стажу 2 роки 3 місяці 18 днів; - служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів; - строк роботи на посаді судді - 24 роки 6 місяців 17 днів.

Розрахунок проведений станом на 30 листопада 2016 року, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 червня 2010 року.

До відповіді були долучені копія наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року №02-03/37 та розрахунок стажу роботи ОСОБА_2

Долучені документи в повній мірі відповідають на питання запитувача «до стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді».

Таким чином, Барвінківським районним судом Харківської області надано достовірну, повну та вичерпну відповідь на запит на інформацію ОСОБА_1 , долучено відповідні документи, зміст яких повністю надає відповідь на запитувану позивачем інформацію.

Твердження ОСОБА_1 в тій частині, що « в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» Листом відповідача від 05.09.2024 року №03- 05/ М-21/21/2024 надана неповна інформація, а саме: не долучені копії відповідних документів, до стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді, що стосується служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів», - не відповідає дійсності.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що фактично позивач оскаржує не зміст відповіді, наданої на його запит, а зводиться до незгоди останнього з проведеним розрахунком стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді, а отже з розміром суддівської винагороди судді Барвінківського районного суду Харківської області, яка складається, з серед іншого, і з вислуги років, яка становить більше 35 років, що не є предметом розгляду цієї справи.

Разом з тим, надаючи відповідь на запит ОСОБА_1 , Барвінківський районний суд Харківської області не повинен був надавати роз`яснення проведення розрахунку стажу роботи судді, в тому числі з посиланням на законодавство України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

02 вересня 2024 року до Барвінківського районного суду Харківської області надійшов запит №03-05/М-21/24 від 02 вересня 2024 року, який було направлено Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, з проханням наступного змісту «Надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, до стажу роботи на посаді судді Барвінківського районного суду Харківської області- ОСОБА_2 , яка саме зарахована робота та на якій посаді?».

05 вересня 2024 року, у відповідь на запит №03-05/М-21/24 від 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року №02-03/37 встановлено з 30 листопада 2016 року голові Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 80 % посадового окладу як такому, що має, станом на 30 листопада 2016 року, стаж роботи більше 35 років.

До стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді зараховано:

служба в збройних силах СРСР, тривалість стажу 2 роки 3 місяці 18 днів; служба в органах МВС України, тривалість стажу 8 років 1 місяць 26 днів; строк роботи на посаді судці - 24 роки 6 місяців 17 днів.

Розрахунок проведений станом на 30 листопада 2016 року, відповідно до Закону України « Про судоустрій і статус суддів» від 07 червня 2010 року.

До відповіді додано копія наказу голови Барвінківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року №02-03/37 та розрахунок стажу роботи ОСОБА_2

Позивач, вважаючи, що у передбачений законодавством строк йому не надано належної відповіді на його запит, звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом- КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі за текстом - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі за текстом - Закон № 2939-VI).

За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частинами другою і третьою статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі "Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary" (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону.

За приписами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Так, як вже було зазначено судом, Барвінківським районним судом надана позивачу відповідь на його запит від 05.09.2024 №03-05/М-21/21/2024 у передбачений законом спосіб та в строки, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації", тому доводи позивача про ненадання йому в передбачений законодавством строк належної відповіді на його запит є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що лише незгода позивача з отриманою інформацією, яка викладена відповідачем у відповіді на звернення, не є свідченням про порушення прав позивача та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Також, суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Разом з тим, твердження позивача щодо бездіяльності відповідача в спірних правовідносинах спростовується матеріалами справи.

Так, суд вважає, що позивачами під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не було доведено обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не наведено обґрунтованих обставин щодо протиправної бездіяльності відповідача, що є предметом оскарження в даній справі. Судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб`єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Барвінківського районного суду Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19 листопада 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.