Рішення

від 18.11.2024 по справі 520/15879/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 листопада 2024 року №520/15879/24

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії щодо прийняття рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини, передбаченої Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, та скасувати дане рішення;

2) зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення державної допомоги при народженні дитини, передбаченої Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України вимушена була залишити постійне місце проживання - місто Харків, та будучи вагітною виїхала до Швеції, де народила сина. В подальшому позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення їй державної допомоги при народженні дитини. Однак, листом від 12.12.2023 №5106/05/80 відповідач відмовив у призначенні допомоги при народженні дитини з підстав порушення строків та порядку подання документів. Вважаючи таке рішення незаконним та таким що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулась до Управління щодо призначення допомоги при народженні дитини після спливу встановленого терміну, а саме після 12 календарних місяців після народження дитини. Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 порядку поновлення пропущеного строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини не встановлено. Відтак, у спірних правовідносинах управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом громадянина України , виданим 19.05.2017 органом 6313. Відповідно до витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №6313-481891-2017 від 25.052017, місце проживання позивачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації та територію України, потраплянням ракети у будинок, в якому проживала позивачка, остання вимушена була покинути місце свого постійного проживання та виїхала до Швеції.

22 липня 2022 року ОСОБА_1 у місті Стокгольм (Швеція) народила сина - Байрачного ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з реєстру про народження дитини від 18.08.2022 №18 68117758, виданого Державним управлінням Швеції.

Також на ім`я Байрачного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Посольством України у Королівстві Швеція видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 30.06.2023 року.

24.11.2023 ОСОБА_1 подала заяву про призначення державної соціальної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини.

Листом Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради від 12.12.2023 №5106/05/80 позивачку повідомлено, що відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (далі - Порядок №1751) допомога у зв`язку з вагітністю і пологами призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами подається інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії "Вагітність та пологи" або довідка встановленого зразка у зв`язку з вагітністю та пологами видана лікувально-профілактичним закладом, заява, що складається за формою Мінсоцполітики.

Також вказано, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Оскільки заявником подано не повний комплект документів з порушенням встановлених чинним законодавством строків, Управління не має законних підстав для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомогу при народженні дитини.

Не погоджуючись із відмовою відповідача про невидачу допомоги при народженні дитини позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 3 Конституції України закріплено визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" №2811-ХІІ від 21.11.1992 (далі за текстом - Закон України №2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми як, зокрема, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини (п.п.2 ч.1 ст.3 Закону).

Статтею 5 Закону України №2811-ХІІ встановлено, що допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно з ст.6 Закону України №2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст.10 Закону України №2811-ХІІ допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно з приписами ст.11 зазначеного Закону, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Також, умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" як, зокрема, допомога при народженні дитини, визначені Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. №1751 (далі за текстом - Порядок №1751).

Пунктом 10 Порядку №1751 встановлено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Відповідно до п.11 Порядку №1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

У період воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає за допомогою засобів поштового зв`язку органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та копії виданих компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, з перекладом на українську мову (далі - заява та документи). Вірність перекладу або справжність підпису перекладача повинні бути засвідчені нотаріально.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. (Пункт 12 Порядку № 1751).

Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача у формі листа від 12.12.2023 №5106/05/50, позивачці відмовлено у призначенні та виплаті державної допомоги при народженні з огляду на те, що позивачем подано заяву більш ніж через 12 місяців після народження дитини.

Як встановлено судом, 24.11.2023 позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідач рішенням у формі листа від 12.12.2023 №5106/05/50 відмовив ОСОБА_1 у призначенні вказаної виплати, оскільки вона пропустила 12-місячний строк для звернення до органу соціального захисту з відповідною заявою.

З приводу пропуску позивачем строку на подання до органу соціального захисту заяви на про призначення допомоги при народженні дитини, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. У даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Крім того, наслідки взагалі будь-якої правової поведінки батьків дитини об`єктивно не можуть бути визнані вагомими причинами для позбавлення самої дитини потенційно належних їй грошових виплат від Держави України, у разі належності до громадянства цієї країни.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а, від 07.04.2020 року у справі №226/450/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, передбачене ч.7 ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та п.12 Порядку №1751, положення, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, не дає підстав стверджувати, що даний термін є присічним та не може бути поновленим при наявності поважних причин.

Поряд з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває й дотепер.

З матеріалів справи судом встановлено, що випискою з реєстру про народження дитини від 18.08.2022 №18 68117758 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 30.06.2023 року підтверджено, що син позивачки народився 22.07.2022. Однак початок воєнних дій, масових ракетних та артилерійських обстрілів міста Харків збройними формуваннями РФ, які тривають і на час розгляду справи, страх за життя та безпеку за своє життя та життя новонародженої дитини зумовили позивачку покинути місце постійного проживання та шукати притулку в іншій країні.

Отже, позивач мав об`єктивні перешкоди своєчасно звернутися до органу соціального захисту впродовж 12 місяців після народження дитини з поважних причин.

Суд зазначає, що неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, не може призводити до порушення інтересів дитини.

Згідно ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У даній справі сам факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народженні дитини не оспорюється сторонами та передбачено діючим законодавством.

Більш того, у рішенні відповідача про відмову позивачеві у призначенні допомоги при народженні дитини не вбачається інших підстав для відмови, окрім пропуску 12-місячного строку для звернення.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, для належного та ефективного захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог позовних вимог, задовольнивши позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради у формі листа від 12.12.2023 №5106/05/50 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні допомоги при народженні дитини та зобов`язання Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини задоволенню не підлягають, так як поглинаються позовними вимогами про скасування рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги часткове задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул.Сумська, буд.78, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03196601) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради у формі листа від 12.12.2023 №5106/05/50 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196601) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) допомогу при народженні дитини.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул.Сумська, буд.78, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03196601) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 18 листопада 2024 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКОКО