Рішення

від 02.07.2024 по справі 753/4461/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4461/24

провадження № 2/753/4969/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., представника позивача - адвоката Кріля В.Я., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року адвокат Кріль Валентин Ярославович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з квітня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали спільно, вели спільний побут, між ними фактично склалися шлюбні відносини без реєстрації шлюбу. Після початку збройної агресії російської федерації ОСОБА_3 мобілізувався до лав Збройних сил України та ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 32 років помер (загинув).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , відомості про батька якого в актовому записі про народження зроблено на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження №?40111 від 26 жовтня 2023 року, встановлено ймовірність у 99,99% того, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Посилаючись на те, що встановити факт батьківства ОСОБА_3 інакше, ніж у судовому порядку, неможливо, а встановлення цього факту необхідне для оформлення спадкових прав дитини, позивачка звернулася до суду із позовом у цій справі.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 лютого 2024 року заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

11 березня 2024 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Розпорядженням від 20 березня 2024 року передано справу на повторний авторозподіл у зв`язку з помилкою в реєстрації позовної заяви як заяви в окремому провадженні.

Згідно протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 21 березня 2024 року справу передано судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/4461/24 за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 травня 2024 року, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васютенко Анжели Миколаївни належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи № 05/2023 заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 квітня 2024 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васютенко Анжели Миколаївни надійшла належним чином засвідчена копія матеріалів спадкової справи № 05/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09 травня 2024 року від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що належним відповідачем є Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Дарницького району міста Києва від 21 травня 2024 року замінено первісного відповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного відповідача Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкладено підготовче засідання на 17 червня 2024 року, витребувано за клопотанням позивача з канцелярії Дарницького районного суду міста Києва матеріали справи № 753/8691/23.

11 червня 2024 року з канцелярії Дарницького районного суду міста Києва надійшли матеріали справи № 753/8691/23.

14 червня 2024 року позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 753/4461/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 липня 2024 року.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Кріль В.Я. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, відповідач ОСОБА_1 також підтримала позовні вимоги, просила встановити факт батьківства її сина щодо дитини.

Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свого представника у судове засідання не направив, у поданій до суду заяві просив розглядати справу у відсутність представника.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , про що Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 вересня 2023 року зроблено актовий запис № 312 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , у якому батьком записаний ОСОБА_5 , а матір`ю записана ОСОБА_2 .

Як слідує із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00042177085 від 07 листопада 2023 року, підставою запису відомостей про батьків є заява матері від 20 вересня 2023 року, а відомості в актовому записі про батька зроблено на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Калинівка Горлівського району Донецької області у віці 32 років помер (загинув) ОСОБА_3 , про що Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 березня 2023 року зроблено відповідний актовий запис № 479 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18 липня 1990 року виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №?40111 від 26 жовтня 2023 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99%.

Як зазначає позивач у поданій заяві, починаючи з квітня 2021 року вона з ОСОБА_3 проживали спільно, вели спільний побут, у них фактично склалися шлюбні відносини без реєстрації шлюбу.

Вказані обставини підтверджуються протоколом опитування ОСОБА_1 , яка є матерію ОСОБА_3 , спільними фотографіями за час проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , їх листуванням між собою за допомого месенджерів, яке досліджено судом шляхом огляду у судовому засіданні мобільного телефону ОСОБА_3 , наданого ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з протоколом опитування від 05 грудня 2023 року, проведеного адвокатом Кріль В.Я., ОСОБА_1 пояснила, що між її сином та ОСОБА_2 склалися фактичні шлюбні відносини, вони разом проживали, вели спільний побут, проводили спільно час та кохали один одного. З початком війни якийсь час вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільно проживали на дачі під Києвом . У подальшому ОСОБА_8 мобілізувався, а ОСОБА_7 до лютого 2023 року продовжила з нею проживати на дачі.

Вказані обставини ОСОБА_1 підтвердила і у наданих пояснення під час розгляду справи.

Стаття 51 Конституції України регламентує, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Згідно із статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3-5 пункту 7 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Як зазначено у постанові Верхового Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц, підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 201/3963/16-ц).

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України». Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Це встановлюється на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Установивши, що батьківство ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 26 жовтня 2023 № 40111, виконаного ТОВ «Мама Папа» на замовлення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком малолітнього ОСОБА_4 .

Водночас судом враховано також й інші докази, які підтверджують факт батьківства ОСОБА_3 , в їх сукупності та які не викликають сумнівів щодо їх достовірності.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

За положеннями статі 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Подільському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 312 від 20 вересня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у місті Києві, зробленого Департаментом питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначивши у графі «Батько» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, у відомостях про дитину змінити прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », інші відомості залишити без змін.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач-2: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Кив. вул. Борисоглібська, 6, ідентифікаційний код 26089181).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя О.В. Якусик