Ухвала

від 18.11.2024 по справі 120/14141/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 листопада 2024 р. Справа № 120/14141/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСВІТ-МВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

21.10.2024 року ТОВ "АВТОСВІТ-МВ" звернулося в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості №UA401000/2024/000263/2 від 05.09.2024 року та № UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року, а також протиправністю рішень, викладених у листах, № 7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 та №7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

08.11.2024 року представник відповідача подав відзив, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Також представник відповідача подав клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання мотивовано тим, що справи, які стосуються питань правильності визначення митної вартості товарів, мають першочергове значення для Державної митної служби. оскільки саме даний напрямок с одним з найбільш ризикованих в частині несплати митних платежів в повному обсязі, що в свою чергу може призводити до значних втрат Державного бюджету України. особливо в період збройної агресії російської федерації проти України.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд зауважує, що у поданому клопотанні представник відповідача не наводить доводів, які свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (відзив, заперечення) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів позивача.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 4,12, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович