Рішення

від 27.12.2024 по справі 120/14141/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 грудня 2024 р. Справа № 120/14141/24

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСВІТ-МВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

21.10.2024 року ТОВ "АВТОСВІТ-МВ" звернулося в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA401000/2024/000263/2 від 05.09.2024 року та № UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення № 7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року та № 7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року та № UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року, а також протиправністю рішень, викладених у листах, № 7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 та №7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

01.11.2024 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказав, що допущена технічна описка у прохальній частині позовної заяви в частині написання номера оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 05.09.2024 року, а тому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року та №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення № 7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року та № 7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

08.11.2024 року представник відповідача подав відзив, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема, щодо рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000262/2, зазначає, що до митного оформлення подані наступні документи, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, рахунок-фактура (інвойс) від 13.06.2024 року №20240116, контракт від 28.03.2023 року №2, інші документи, наявні в гр. 44 ЕМД.

За даною митною декларацією системою АСУР було згенеровано ризики за кодами - 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, виявлено розбіжності та не точності, а саме: задекларована сума транспортних витрат згідно довідки транспортних витрат №25981-3 від 29.08.2024 року видана ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ, при тому що перевезення згідно CMR №б/н від 28.08.2024 року здійснювалось фактично різними перевізниками, а саме: ПП ОСОБА_1 . відповідно відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника).

Вказує, що в наданому експертному висновку ДП Держзовнішінформу №3-3/819 від 30.08.2024 року експертом на запит отримано лист від компанії-постачальника згідно якого експерт дійшов висновку, що ціна на товар не суперечить ціні зазначеній у інвойсі. Разом з тим, експерт також досліджував інформацію з мереж Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку, що ціни компанії-виробника може складати..., а не складає..., тобто є припущенням.

Також зазначає, що даний висновок не є достовірним підтвердженням заявленої декларант митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, який є обов?язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб?єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначений висновок носить лише довідковий характер.

Щодо рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000263/2 відповідач вказує, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 13.06.2024 №J20240116, контракт від 28.03.2023 №2, інші документи, наявні в гр.44 ЕМД.

За даною митною декларацією системою АСУР було згенеровано ризики за кодами 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв - по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1), 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 106-2 та 117-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.

Разом з тим, експерт також досліджував інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку що ціни компанії-виробника можуть становити, а не становить. Також, експерт робив висновки станом на 30.08.2024 року, та не врахував що товар було продано 14.06.2024 року відповідно інвойсу, що в свою чергу викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

При цьому, зазначений висновок носить лише довідковий характер.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору). Митну вартість в обох випадках визначено за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Одночасно з відзивом на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

12.11.2024 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

26.11.2024 року представник позивача подав додаткові пояснення, у яких просив задовольнити позовні вимоги ТОВ "АВТОСВІТ-МВ".

27.12.2024 року на адресу суду надійшла заява про розподіл судових витрат.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.

23.04.2022 року між ТОВ Автосвіт-МВ та китайською компанією "ADD INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD" укладений контракт на постачання товару №1 (далі - Контракт).

Згідно п. 2.7. валюта цього Контракту - долар США.

16.12.2022 року між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ (Експедитор) та ТОВ Автосвіт-МВ (Клієнт) укладений договір № ЄФ30221 про транспортно - експедиторське обслуговування.

12.06.2024 року між ТОВ Автосвіт-МВ (Покупець) та китайською компанією "ADD INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD" (Продавець) укладена Додаткова угода до Контракту на постачання товару №1 від 23.04.2024 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Продавець на виконання Контракту зобов?язується поставити Покупцю запчастин для автомобілів, а саме: амортизатори до них (надалі - Товар). Асортимент та кількість Товару визначається сторонами в інвойсі до Контракту.

Згідно п. 2 Додаткової угоди вартість партії Товару на умовах поставки FOB NINGBO складає: 13228,02 доларів США.

Продавець на виконання контракту сформував та відвантажив ТОВ Автосвіт-МВ замовлену партію товару, що підтверджується експортною митною декларацією №310120240517647296 від 16.06.2024 та коносаментом № HYSF2024060663A від 20.06.2024 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, 03.09.2024 року уповноваженою особою позивача подано митну декларацію № 24UA401020044503U8 з додатками, зазначеними у графі 44:

- Контракт №1 від 23.04.2022 року та додаткова угода до нього від 12.06.2024 року;

- Прайс-лист на червень 2024 року;

- Інвойс №ADDIJ24659 від 14.06.2024 року;

- Експортна митна декларація №310120240517647296 від 16.06.2024 року;

- висновок ДЗІ №3-3/818 від 30.08.2024 року;

- довідка про транспортні витрати № 25981-1 від 29.08.2024 року;

- договір з експедитором № ЄФ30221 від 16.12.2022 року;

- коносамент № HYSF2024060663A від 20.06.2024 року;

- CMR від 28.08.2024 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, 05.09.2024 року позивачу направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Підстави для направлення запиту митниця зазначила про те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості, а саме: задекларована сума транспортних витрат згідно довідки № 25981-1 від 29.08.2024 року, видана ТОВ Євро Форвардінг, а перевезення згідно CMR від 28.08.2024 року здійснювалося перевізником ОСОБА_2 , а тому за твердженням митниці відсутнє підтвердження транспортних витрат від безпосереднього перевізника.

На підтвердження зазначених обставин, 05.09.2024 року позивач надав митниці пояснення з додатками, а саме: договори між всіма контрагентами, задіяними у наземному перевезенні цього вантажу, а саме: між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ і ФОП ОСОБА_3 ; між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ ЛЕКСВУД Україна; між ТОВ ЛЕКСВУД Україна та ФОП ОСОБА_2 . Додатково на підтвердження розміру транспортних витрат позивач надав підписану обома сторонами заявку на перевезення між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ та ТОВ Автосвіт-МВ від 05.06.2024 року.

Також на підтвердження того, що на момент митного оформлення оцінювані товари, як того і вимагали положення контракту, ще не були оплачені позивачем, ТОВ Автосвіт-МВ надало оборотно-сальдову відомість щодо розрахунків з постачальником цих товарів.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року, яким були збільшені суми митних платежів.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

"До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 14.06.2024 №ADDIJ24659, контракт від 23.04.2022 № 1 та інші документи, наявні в гр.44 ЕМД.

За даною митною декларацією системою АСУР згенеровано ризики за кодами 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартості товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1), 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1).

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 106-2 та 117-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.

Також, в наданому експертному висновку ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ №3-3/818 від 30.08.2024 року експертом на запит отримано лист від компанії-постачальника товару, згідно якого експерт дійшов висновку, що ціна на товар не суперечить цінам, зазначеним у інвойсі.

Разом з тим, експерт також досліджував інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку, що ціни компанії-виробника можуть становити, а не становить.

Також, експерт робив висновки станом на 30.08.2024 року, та не врахував, що товар було продано 14.06.2024 року відповідно інвойсу, що в свою чергу викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження. При цьому, зазначений висновок носить лише довідковий характер.

Декларант листом від 06.09.2024 року б/н повідомив, що додаткових документів надавати не буде.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 26.08.2024 року №UA100180/2024/0108801, за якою оформлено товар №25: 1.Частини системи підвіски до моторних транспортних засобів: Shock absorber/Амортизатор підвіски арт. Р8033 - 20 шт., Shouk absarber//мортизатор підвіски арт.Р3272. - 12 шт, Shock absorber/Амортизатор підвіски арт.P3281 -24 шт. Shock absorber/Амортизатор підвіски арт. Р3282 -24 шт...Торговельна марка: MASUMA. Країна виробництва: CN. Виробник: Guangzhou Masuma Auto Spare Parts Co., LTD. , та складає 6,72 Дол. США за кг.".

У зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості митниця відмовила позивачу в оформлені митної декларації № 24UA401020044503U8.

Позивач, отримавши картку відмови у митному оформленні товару, подав митну декларацію №24UA401020045140U3 від 06.09.2024 року, за якою митниця випустила у вільний обіг товар позивача за митною вартістю, скоригованою оскаржуваним рішенням митниці.

У зв`язку з чим, 16.09.2024 року позивач звернувся до митниці з листом, у якому просив прийняти рішення щодо визнання митної вартості, заявленої у митній декларації №24UA401020044503U8, та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024. Також до листа надав документи щодо взаєморозрахунків з експедитором (рахунок, акт наданих послуг, платіжне доручення про оплату цих послуг).

За результатами розгляду цих документів митниця листом №7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року повідомила, що відповідно до ч. 9 ст. 55 МКУ відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості та підстави для скасування рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року відсутні.

Також, 28.03.2023 року між ТОВ "Автосвіт-МВ" та китайською компанією "SHANDONG GSP MACHINING CO.,LTD" укладений контракт №2 на постачання товару (далі - Контракт).

Згідно п. 1.1. Продавець продає, а Покупець купує товар у кількостях, за цінами та на умовах, зазначених у інвойсі.

Відповідно до п. 2.4. Контракту плата Товару здійснюється Покупцем банківським переказом у доларах США на підставі інвойсу, виставленого Продавцем за кожну партію Товару, що поставляється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку.

Згідно п. 2.7. валюта цього Контракту - долар США.

Пунктом 3.2. Контракту визначено, що порт відвантаження: FOB QINGDAO.

10.06.2024 року між ТОВ Автосвіт-МВ (Покупець) та китайською компанією "SHANDONG GSP MACHINING CO.,LTD" (Продавець) укладена додаткова угода до Контракту на постачання товару №2 від 28.03.2023 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Продавець на виконання Контракту зобов?язується поставити Покупцю запчастин для автомобілів, а саме: важелі для підвіски до легкових автомобілів (надалі - Товар). Асортимент та кількість Товару визначається сторонами в інвойсі до Контракту.

Згідно п. 2 Додаткової угоди вартість партії Товару на умовах поставки FOB NINGBO складає: 7044.20 доларів США.

Продавець на виконання контракту сформував та відвантажив ТОВ Автосвіт-МВ замовлену партію товару, що підтверджується експортною митною декларацією №310120240517647294 від 16.06.2024 та коносаментом № HYSF2024060663C від 20.06.2024.

З метою здійснення митного оформлення товару, 03.09.2024 року уповноваженою особою позивача подано митну декларацію № 24UA401020044488U2 з додатками, зазначеними у графі 44:

- Контракт №2 від 28.03.2023 та додаткова угода до нього від 10.06.2024 року;

- Прайс-лист на червень 2024 року;

- Інвойс №J20240116 від 13.06.2024 року;

- Експортна митна декларація №310120240517647294 від 16.06.2024 року;

- Висновок ДЗІ №3-3/819 від 30.08.2024 року;

- Довідка про транспортні витрати № 25981-3 від 29.08.2024 року;

- Договір з експедитором № ЄФ30221 від 16.12.2022 року;

- Коносамент № HYSF2024060663C від 20.06.2024 року;

- CMR від 28.08.2024 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, 05.09.2024 року позивачу направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Підставою для направлення запиту митниця зазначила про те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості, а саме: задекларована сума транспортних витрат згідно довідки № 25981-3 від 29.08.2024, видана ТОВ Євро Форвардінг при тому, що перевезення згідно CMR від 28.08.2024 року здійснювалося перевізником ОСОБА_2 , а тому за твердженням митниці відсутнє підтвердження транспортних витрат від безпосереднього перевізника.

Листом № 1 від 05.09.2024 року декларант повідомив митницю, що в порядку ч. 2 ст. 53 МК України, додав до митної декларації документи, та вказав на відсутність інших документів.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року, яким були збільшені суми митних платежів.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

"До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 13.06.2024 року № J20240116, контракт від 28.03.2023 року №2, інші документи, наявні в гр. 44 ЕМД.

За даною митною декларацією системою АСУР було згенеровано ризики за кодами -105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів. які підтверджують митну вартість відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, виявлено розбіжності та не точності, а саме: задекларована сума транспортних витрат згідно довідки транспортних витрат №25981-3 від 29.08.2024 видана ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ, при тому що перевезення згідно CMR № б/н від 28.08.2024 року здійснювалось фактично різними перевізниками, а саме: ПП ОСОБА_1 , відповідно відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника.

Також, в наданому експертному висновку ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ №3-3/819 від 30.08.2024 експертом на запит отримано лист від компанії-постачальника товару, згідно якого експерт дійшов висновку, що ціна на товар не суперечить цінам, зазначеним у інвойсі.

Разом з тим, експерт також досліджував інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку що ціни компанії-виробника можуть становити, а не становить.

Також, експерт робив висновки станом на 30.08.2024 року, та не врахував, що товар було продано 13.06.2024 відповідно інвойсу, що в свою чергу викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Також, даний висновок не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов?язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб?єктами оціночної діяльності.

Декларант листом від 05.09.2024 року №1 повідомив, що додаткових документів надавати не буде.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13.08.2024 року № UA100320/2024/427290, за якою оформлено 16 товар: 1. Амортизатори підвіски для а/м , та складає 6,22 Дол. США за кг.

У зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості митниця відмовила позивачу в оформлені митної декларації № 224UA401020044488U2.

Позивач, отримавши картку відмови у митному оформленні товару, подав митну декларацію №24UA401020044959U4 від 05.09.2024 року, за якою митниця випустила у вільний обіг товар позивача за митною вартістю, скоригованою оскаржуваним рішенням митниці.

У зв`язку з чим, 16.09.2024 року позивач звернувся до митниці з листом, у якому просив прийняти рішення щодо визнання митної вартості, заявленої у митній декларації №24UA401020044488U2, та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року. Також до листа надав документи: договори які підтверджують зв`язок ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ з ФОП ОСОБА_2 , яка безпосередньо здійснювала перевезення. Зокрема, надані такі договори експедирування та транспортного перевезення: між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ і ФОП ОСОБА_3 ; між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ ЛЕКСВУД Україна; між ТОВ ЛЕКСВУД Україна та ФОП ОСОБА_2 . Також на підтвердження транспортних витрат додатково надані заявки на перевезення від 05.06.2024 року, рахунок експедитора № 10765 від 29.08.2024 року, платіжна інструкція №1101 від 06.09.2024 року, Акт надання послуг №11180 від 07.09.2024 року. На підтвердження вартості товару додатково були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 бухгалтерського обліку Розрахунки з іноземними постачальниками станом на 05.09.2024 та станом на 10.09.2024.

За результатами розгляду цих документів митниця листом №7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року повідомила, що відповідно до ч. 9 ст. 55 МКУ відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості та підстави для скасування рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року відсутні.

Вважаючи, зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022року у справі № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) у зв?язку із спрацюванням профілів ризику 106-2 та 117-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації;

2) наданий експертний висновок ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ №3-3/818 від 30.08.2024 року носить лише довідковий характер, оскільки експерт досліджував інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку, що ціни компанії-виробника можуть становити, а не становить. Також, експерт робив висновки станом на 30.08.2024 року, та не врахував, що товар було продано 14.06.2024 року відповідно інвойсу, що в свою чергу викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості.

Надаючи правову оцінку першій розбіжності, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначає, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не обумовлює підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення вимог ч. 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень.

Більше того, у рішенні №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року про коригування митної вартості товарів, відповідач застосовує джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару ЕМД від 26.08.2024 року UA100180/2024/010880, яка містить інформацію про вартість товарів, які імпортувалися в Україну в загальній кількості 80 штук.

При цьому, ТОВ "Автосвіт-МВ" імпортувало за прямим контрактом з виробником великооптову партію амортизаторів загальною кількістю 2790 штук, тобто майже у 35 разів більше.

Така велика різниця у рівнях закупівлі очевидно впливає на рівень цін на ці товари. Натомість митниця при винесені спірного рішення не провела жодних коригувань вартості товару у зв`язку з різними комерційними рівнями закупівлі такого товару, як того вимагають положення п.4 ч.2 ст.55 МК України.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) задекларована сума транспортних витрат згідно довідки транспортних витрат №25981-3 від 29.08.2024 видана ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ, при тому що перевезення згідно CMR № б/н від 28.08.2024 року здійснювалось фактично різними перевізниками, а саме: ПП КИШИНСЬКА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА, відповідно відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника;

2) наданий експертний висновок ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ №3-3/819 від 30.08.2024 року носить лише довідковий характер, оскільки експерт досліджував інформацію з мережі Інтернет щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено, та прийшов до висновку, що ціни компанії-виробника можуть становити, а не становить. Також, експерт робив висновки станом на 30.08.2024 року, та не врахував, що товар було продано 13.06.2024 року відповідно інвойсу, що в свою чергу викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості. Крім того, даний висновок не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов?язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб?єктами оціночної діяльності.

Щодо першої розбіжності, суд зазначає, що 16.12.2022 року між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ (Експедитор) та ТОВ Автосвіт-МВ (Клієнт) укладений договір № ЄФ30221 про транспортно - експедиторське обслуговування.

Відповідно до п.2.1.1. вказаного Договору для виконання взятих на себе зобов`язань, ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» може укладати від свого імені договори з третіми особами (транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками і т.п.). Документами, що підтверджують наявність та зміст таких договорів є транспортні документи коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.

Для виконання цього Договору в частині наземного перевезення з міста Косаково (Польща) до місця доставки на території України ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» залучило підрядників, які у свою чергу, залучали субпідрядників.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав відповідачу договори між: ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» і ФОП ОСОБА_3 ; між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ЛЕКСВУД Україна»; між ТОВ «ЛЕКСВУД Україна» та ФОП ОСОБА_2 .

Тобто, укладення вказаних договорів підтверджують зв`язок між фактичним перевізником, який вказаний у CMR на наземну ділянку перевезення та між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», як експедитором, який видав довідку про транспортні витрати на всьому шляху перевезення.

Додатково на підтвердження розміру транспортних витрат за кожною митною декларацією позивач надав відповідачу підписану обома сторонами заявку на перевезення між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «Автосвіт-МВ» від 05.06.2024 року; довідки експедитора про розмір транспортних витрат; рахунок експедитора № 10765 від 29.08.2024 року; платіжна інструкція про оплату послуг експедитора №1101 від 06.09.2024 року; акт надання послуг №11180 від 07.09.2024 року.

Щодо необхідності надання документів про вартість перевезення, видані перевізником ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає, що цей перевізник був залучений тільки до наземного перевезення, натомість всі транспортні витрати включали як витрати на морське перевезення, так і портові витрати на перевантаження товару, так і витрати на його наземну доставку.

Таким чином, повною інформацією про розмір транспортних витрат володіє тільки експедитор ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» і тільки документи, видані ним, є тими документами, які об`єктивно підтверджують розмір таких витрат.

Тому, враховуючи надані пояснення, додаткові договори з експедиторами та перевізником, які були залучені до перевезення, а також надані заявки до договору з експедитором, суд вважає, що розмір транспортних витрат підтверджений належними документами, а у відповідача не було підстав витребовувати у позивача додаткові документи за митними деклараціями.

Щодо другої розбіжності вказаної відповідачем у двох оскаржуваних рішеннях, то суд зазначає, що висновок підготовлений спеціально уповноваженим державним підприємством, яке уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 року Міністерства економіки України здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон?юнктурі світового ринку. У разі сумнівів щодо змісту висновку відповідач мав би здійснити запит до ДП Держзовнішінформ щодо деталізації висновку. Однак відповідач обмежився формальними зауваженнями до висновку без спростування суті. Окрім того, під час декларування відповідач у повідомленнях взагалі не висловлював зауваження щодо висновку ДП Держзовнішінформ, а тому рішення про коригування митної вартості взагалі не може посилатись на недоліки такого висновку.

Також, суд зауважує, що митний орган ставить під сумнів достовірність висновку через те, що він зроблений станом на 30.08.2024 року, натомість товар було продано за інвойсами від 13.06.2024 року та від 14.06.2024 року. Натомість митний орган не навів жодного обґрунтування причин чому вартість імпортованих товарів могла кардинально змінитися за 2,5 місяці.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Також, суд звертає увагу на те, що митний орган при прийнятті рішення №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року про коригування митної вартості товарів, застосовує джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару ЕМД від 13.08.2024 року № UA100320/2024/427290, за якою оформлено 16 товар: 1. Амортизатори підвіски для а/м , та складає 6,22 Дол. США за кг..

При цьому, суд наголошує, що ТОВ «Автосвіт-МВ» імпортувало комплект важелів для підвіски до легкових автомобілів, що є абсолютно різними запчастинами з різною будовою та принципом роботи. Навіть з інвойсів постачальника цих запчастин вбачається, що комплект складається з набору різного роду запчастин, а не з одного чи декількох амортизаторів. Відповідно порівняння вартості цих товарів виключно з розрахунку вартості за 1 кілограм є неприйнятним.

Зазначені вище обставини прийняття оскаржуваних рішень, а також відсутність обґрунтування та розрахунків скоригованої митної вартості в оскаржуваних рішеннях відповідача свідчить про необґрунтованість та незаконність таких рішень.

Крім того, у оскаржуваних рішеннях відповідачем лише формально наведено обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному шостому, однак належного, докладного та зрозумілого пояснення причинам, які виключали можливість застосування чотирьох методів перед резервним методом, надано не було.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В свою чергу, відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митними деклараціями №224UA401020044488U2 та №24UA401020044503U8 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року та №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.09.2024 року, користуючись правом, передбаченим частиною восьмою статті 55 МК України, позивач надав митному органу додаткові документи на підтвердження митної вартості імпортованого товару.

За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач листами №7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року та №7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості з підстав наведених у рішеннях про коригування митної вартості № UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року та № UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що судом уже надана правова оцінка діям відповідача щодо коригування заявленої позивачем митної вартості, суд вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості товарів згідно з додатково поданими документами у порядку, встановленому частиною восьмою статті 55 МК України, така відмова безпосередньо порушує права позивача, а відтак її належить визнати протиправною та скасувати, а позовну вимогу у цій частині задовольнити.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року та №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року та відмови у визнанні митної вартості № 7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року та № 7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000262/2 від 05.09.2024 року та №UA401000/2024/000263/2 від 06.09.2024 року.

Визнати противними та скасувати відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, викладені у листах №7.12-1/15-02/13/6372 від 23.09.2024 року та № 7.12-1/15-02/13/6371 від 23.09.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСВІТ-МВ" (вул. Привокзальна, 43а, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 43432703) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10599,19 грн. (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень дев`ятнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСВІТ-МВ" (вул. Привокзальна, 43а, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 43432703)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Суддя Дончик Віталій Володимирович