Ухвала

від 18.11.2024 по справі 120/15057/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

18 листопада 2024 р.Справа № 120/15057/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

Одночасно з адміністративним позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 , шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову служу по мобілізації, у т.ч. щодо його переміщення до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України, до моменту набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язанням вчинити дії про розгляд заяви ТОВ «Немирівський КХП» ЄДРПОУ: 33437862 щодо надання йому бронювання, відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час; зобов`язати повернути військовозобов`язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до його реєстрації: АДРЕСА_1 , де він перебуває на обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтримку заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що мобілізація позивача є очевидно протиправною, оскільки відповідач призвав на військову службу особу, яка має право на відстрочку від такої. Представник позивача вказує, що без вжиття судом заходів забезпечення позову, істотно ускладниться чи зробиться неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

У поданому до суду адміністративному позові представник позивача зокрема просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2024 № 453 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Суд враховує, що вказаний наказ є актом індивідуальної дії та на сьогодні виконаний в повному обсязі, адже де-факто позивач направлений для проходження військової служби під час мобілізації, зарахований до списків особового складу частини та набув статус військовослужбовця, що заявником не заперечується.

Оцінюючи заяву щодо заборони переміщення позивача з території навчального центру, то суд зазначає, що такий спосіб забезпечення обґрунтовується заявником з посилання на очевидну протиправність здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації з огляду на те, що позивач не підлягав мобілізації, оскільки мав право на відстрочку. Відповідно, представник позивача вважає, що внаслідок таких рішень та дій відповідача порушується право позивача на відстрочку.

Однак, при розгляді заяви про забезпечення, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також враховує, що предметом позову у цій справі, окрім іншого, є зобов`язання відповідача розглянути заяву ТОВ «Немирівський КХП» щодо надання позивачу відстрочки від мобілізації.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до неможливості відновлення порушеного права у зв`язку з тим, що існує істотна загроза життю та здоров`ю ОСОБА_1 під час перебування на військовій службі.

Суд вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову.

В даному випадку таке відтермінування можливе лише шляхом заборони певним посадовим особам вчиняти дії спрямовані на переміщення позивача для подальшого проходження військової служби під час мобілізації на особливий період.

В той же час, в разі задоволення позовних вимог після забезпечення позову в бажаний заявником спосіб, права позивача не зможуть бути порушені в період розгляду даної справи судом.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, задоволення вимоги представника позивача про зобов`язання повернути військовозобов`язаного ОСОБА_1 до місця його проживання, на переконання суду, свідчитиме про фактичне вирішення справи по суті.

Однак, на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку діям відповідача щодо призову позивача на військову службу, а тому, вимоги заяви про забезпечення позову в частині повернення ОСОБА_1 до місця його реєстрації задоволенню не підлягають.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд зауважує, що згідно положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Крім того, конкретний спосіб в який заявник просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги заяви про забезпечення позову частково є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується теперішнє місце перебування позивача у навчальному центрі, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача та заборонити військовій частині НОМЕР_1 (її посадовим/службовим особам) вчиняти дії щодо направлення позивача для проходження військової служби за межі навчального центру чи до іншого місця служби або іншої військової частини.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволеннязаяви представника позивача про забезпечення позову.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника та осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову, на те, що згідно частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини восьмої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за межі навчального центру чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №120/15057/24.

В решті заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати для відома учасникам справи, а військовій частині НОМЕР_1 для відома та виконання.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2024 року, у зв`язку тимчасовою втратою працездатності суддею Чернюк А.Ю. з 12.11.2024 року по 15.11.2024 року включно.

СуддяЧернюк Алла Юріївна