Ухвала

від 20.11.2024 по справі 120/12495/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

20 листопада 2024 р.Справа № 120/12495/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця)

про: визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов.

Водночас, аналізуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що таку заяву підписано на першій сторінці у верхньому лівому куті, при цьому після позову особистий підпис позивача відсутній.

З цього приводу суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, згідно якого підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.

Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.

Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.

Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.

Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.

Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes inFilling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі № 120/11814/21-а, від 28.03.2023 у у справі №120/2708/22, від 17.05.2023 у справі № 120/2366/22-а, від 08.06.2023 у справі №120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначила, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

З огляду на викладене, суд констатує, що позовна заява ОСОБА_1 є такою, що не підписана позивачем після викладу тексту цього позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 17.10.2024 у справі №120/1382/23.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМаслоід Олена Степанівна