Ухвала

від 20.11.2024 по справі 460/13671/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

20 листопада 2024 року м. Рівне№460/13671/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якому просить суд:

визнати протипраними дії головного державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владімірової Анни Олександрівни, щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 69465712 від 17.09.2024 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 76069752 від 17.09.2024.

визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 69465712 від 17.09.2024 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 76069752 від 17.09.2024, які винесені головним державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владіміровою Анною Олександрівною.

20.11.2024 представником позивача до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: зупинення стягнення на підставі постанови про стягнення виконавчого збору № 69465712 від 17.09.2024, яка винесена головним державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владіміровою Анною Олександрівною, до набрання рішення суду в даній справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що за наслідками відкриття виконавчого провадження № 76069752 станом на поточну дату проводиться примусове стягнення заборгованості із доходів позивача, шляхом списання наявних коштів на рахунку. Позивач вважає, що у зв`язку з цим, позбавлена засобів до існування у період воєнного стану, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду, з огляду на що просить суд вжити заходів забезпечення позову.

За правилами частини 1статті 154 КАС Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2статті 154 КАС Українисуд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні здійснюється виключно у разі, якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно достатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 2статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18 та від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб, з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17).

Стаття 151 КАС Українивизначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Судом встановлено, що 17.09.2024 державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову у ВП № 69465712 від 17.09.2024 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 77972,23 грн. На підставі цієї постанови відкрито ВП № 76069752 від 17.09.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77972,23 грн.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про виконавче провадження"(далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIIIвиконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч. 7ст. 27 Закону № 1404-VIIIв разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Наведене дає підстави для висновку, що у зв`язку з несплатою виконавчого збору такий буде стягнуто у примусовому порядку до вирішення питання правомірності щодо його стягнення та відкриття виконавчого провадження,тому на даний час існує очевидна небезпека заподіяння майновим правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути своє майно (кошти), які наразі стягуються у примусовому порядку.

Достатньо обгрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини, у межах даних правовідносин, може свідчити вчинення відповідачем дій, що спрямовані на виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

Так, відповідно до довідки, що видана АТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 02.11.2015 відкрито поточний рахунок, на який в тому числі надходить заробітна плата. Згідно виписки від 08.11.2024 за картковим рахунком заявника за період з 01.09.2024 по 07.11.2024, 19.09.2024, 01.10.2024, 10.10.2024 Здолбунівським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за виконавчим провадженням № 76069752 здійснено списання коштів на загальну суму 17915,88 грн. В матеріалах справи також наявна виписка банку про те, що 07.11.2024 здійснено стягнення за виконавчим провадженням № 76069752 у розмірі 38553,51 грн, залишок до сплати 22302,84 грн. При цьому, судом встановлено, що на даний час здійснюється стягнення із заробітної плати позивача, у зв`язку з чим є ризик того, що виконавче провадження буде виконано ще до того, як суд прийме рішення з приводу правомірності відкриття такого виконавчого провадження.

Позивачем обрано спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про стягнення виконавчого збору № 69465712 від 17.09.2024, яка винесена головним державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У постанові Верховного Суду від 14.12.2023 по справі № 240/15022/23 наведено правовий висновок, за яким обраний заявником спосіб забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні) відповідає його предмету, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Суд зауважує, що згідно п. 5 ч. 1ст. 151 КАС Українипозов може бути забезпеченозупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення поданого позову, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 34 Закону № 1404-VIIIвиконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що за наявності відкритого виконавчого провадження, належним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі, що матиме належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої такий спосіб спрямований.

При цьому, на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, судом не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваних постанов.Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить заявник, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору № 69465712 від 17.09.2024, яка винесена головним державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владіміровою Анною Олександрівною, до набрання законної сили рішенням у справі № 460/13671/24.

Копію ухвали негайно надіслати для виконання до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також іншим особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 20 листопада 2024 року.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК