Рішення

від 20.11.2024 по справі 520/204/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2024 року справа № 520/204/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ: 41557796) до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ: 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000150/2 від 03 липня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000525 від 03 липня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000153/2 від 06 липня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000534 від 06 липня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000155/2 від 07 липня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000538 від 07 липня 2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення та картки відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 05.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 13.08.2024р. справу прийнято до розгляду суддею Григоровим Д.В.

Представником Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови цілком обґрунтованими та законними, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України було подано заперечення на відповідь на відзив, у якому останній, підтвердив раніше викладену правову позицію та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.262 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем до Хмельницької митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA400040022277U9 для здійснення митного оформлення товарів (ветеринарні препарати). До вказаної декларації було додано копії таких документів: сертифікат якості товару № 20 від 01.03.2023 (графа 44, код документа 0003); пакувальний лист б/н від 15.03.2023 до інвойсу № 16-VT-23-13 (графа 44, код документа 0271); інвойс № 16-VT-23-13 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 0380); коносамент № ZM23050108 від 12.05.2023 (графа 44, код документа 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 100442 від 29.06.2023 (графа 44, код документа 0730); сертифікат походження товару № 23С1100А4437/01417 від 18.05.2023 (графа 44, код документа 0861); рахунок-фактура № 05/23-2 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 019683 від 26.06.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 019661 від 26.06.2023 (графа 44, код документа 3004); довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 10 від 28.06.2023 (графа 44, код документа 3007); - довідку про транспортні витрати (фрахт) № б/н від 26.06.2023 (графа 44, код документа 3007); аналіз відповідності цінових умов контракту № 665 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 3016); договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100); специфікацію № 13 до договору № 16-VT-23 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 4103); реєстраційне посвідчення № АВ-06323-01-16 від 14.02.2022 (графа 44, код документа 9000); експортна декларація № 021720230000114477 від 09.05.2023 (графа 44, код документа 9610).

При цьому, при визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 42) ціна договору 57 200 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала 2 349 029,04грн. (57 200 х 36,5686 + 80 560 (міжнародні перевезення автотранспортом) + 176 745,12 (фрахт)).

Проте, вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем було ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000150/2 від 03.07.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000525/2.

Ухвалюючи зазначене рішення про коригування митної вартості та картку відмови, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів.

Також до Хмельницької митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA400040022683U6 для здійснення митного оформлення товарів. До вказаної декларації було додано копії: сертифікат якості товару № 21 від 01.03.2023 (графа 44, код документа 0003); - пакувальний лист б/н від 15.03.2023р. до інвойсу № 16-VT-23-14 (графа 44, код документа 0271); інвойс № 16-VT-23-14 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 0380); - Коносамент № SZX230587181 від 18.05.2023 (графа 44, код документа 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 62094 від 04.07.2023 (графа 44, код документа 0730); сертифікат походження товару № 23С1100А4437/01443 від 11.05.2023 (графа 44, код документа 0861); рахунок-фактура № 06/2305 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 311 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 278 від 19.06.2023 (графа 44, код документа 3004); довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 13 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 3007); довідку про транспортні витрати (фрахт) № А0000001 від 04.07.2023 (графа 44, код документа 3007); аналіз відповідності цінових умов контракту № 665 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 3016); договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100); - специфікацію № 14 до Договору № 16-VT-23 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 4103); - реєстраційне посвідчення № АВ-06323-01-16 від 14.02.2022 (графа 44, код документа 9000); - експортна декларація № 021720230000121183 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 9610).

Проте, вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем було ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000153/2 від 06.07.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000534.

Ухвалюючи зазначене рішення про коригування митної вартості та картку відмови, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів.

Крім того, до Хмельницької митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA400040022809U9 для здійснення митного оформлення товарів. До вказаної декларації було додано копії: сертифікат якості товару № 22 від 01.05.2023р. (графа 44, код документа 0003); пакувальний лист б/н від 15.03.2023 до інвойсу № 16-VT-23-15 (графа 44, код документа 0271); інвойс № 16-VT-23-15 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 0380); - Коносамент № SZX230587146 від 18.05.2023 (графа 44, код документа 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 4603 від 05.07.2023 (графа 44, код документа 0730); сертифікат походження товару № 23С1100А4437/01444 від 11.05.2023 (графа 44, код документа 0861); рахунок-фактура № 06/23-4 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 312 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 3004); рахунок на оплату № 279 від 19.06.2023 (графа 44, код документа 3004); довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 12 від 04.07.2023 (графа 44, код документа 3007); довідку про транспортні витрати (фрахт) № А0000002 від 04.07.2023 (графа 44, код документа 3007); аналіз відповідності цінових умов контракту № 665 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 3016); договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100); специфікацію № 14 до Договору № 16-VT-23 від 15.03.2023 (графа 44, код документа 4103); - реєстраційне посвідчення № АВ-06323-01-16 від 14.02.2022 (графа 44, код документа 9000); - експортна декларація № 021720230000121189 від 15.05.2023 (графа 44, код документа 9610).

Проте, вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем було ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000155/2 від 07.07.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000538.

Ухвалюючи зазначене рішення про коригування митної вартості та картку відмови, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів.

Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного Кодексу України.

Судом при розгляді даної справи встановлено, що при ухваленні спірних рішень митний орган посилався на те, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності. Проте, відповідач не вказав яким чином зазначене впливає на правильність визначення митної вартості.

Розглядаючи доводи заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог, наведені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач, зокрема, посилався на те, що до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна), а ціна товару включала лише фрахт.

З приводу калькуляції собівартості продукції, суд звертає увагу, що фрахт є витратами на транспортування (витратами з доставки), тобто, витратами навантаження, вивантаження товару та обробки оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням.

В свою чергу, вартість перевезення, логістика, вантажно - розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару.

Отже, кожен наданий митному органу документ як окремо, так і у сукупності, дозволяв встановити, що витрати на транспортування до України включено у вартість товару, що виключає порушення п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України.

В постанові від 23.03.2020 року у справі №804/4905/15 (провадження № К/9901/6043/18) Верховний Суд звернув увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем.

Отже, позивачем підтверджено, що витрати на транспортування включено до ціни товару на всьому маршруті транспортування до названого (кінцевого) місця призначення - України, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у відповідача документами, що також спростовує висновки митного органу в цій частині.

Стосовно доводів відповідача про спрацювання ризиків АСАУР, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. у справі № 520/10381/2020.

Доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару, відповідачем не подано.

Суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші доводи відповідача висновків про належне підтвердження митної вартості з боку позивача не спростовують.

Щодо скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, слід зазначити, що за приписами п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, захист прав позивача в адміністративному судочинстві не виключає скасування індивідуального акта, яким ці права було порушено, а належність обраного способу захисту прав позивача меті їх належного поновлення при розгляді справи визначається судом.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000150/2 від 03 липня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000525 від 03 липня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000153/2 від 06 липня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000534 від 06 липня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000155/2 від 07 липня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000538 від 07 липня 2023 року.

Стягнути з Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 43997560) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (код ЄДРПОУ: 41557796) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9690 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров