Ухвала

від 14.01.2025 по справі 520/204/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2025 р. м. ХарківСправа № 520/204/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року по справі № 520/204/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд"

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови.

На зазначене рішення суду Хмельницькою митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 10900,80 грн.

06.01.2025 року Хмельницькою митницею до Другого апеляційного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, на підтвердження чого додає виписки з рахунків від 03.01.2025 та 31.12.2024.

В обґрунтування заявленої заяви апелянт зазначає, що у апелянта тимчасово відсутні кошти для сплати судового збору, у зв`язку із чим немає можливості у строк сплатити судовий збір тому просить суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Дослідивши доводи клопотання щодо відстрочення сплати судового збору та письмові докази по справі, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, колегія суддів зауважує на той факт, що ч. 1 ст. 133 КАС України кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Згідно з ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Обов`язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відновідно до ст. 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Колегія суддів зазначає, що за необхідністю виконання процесуального обов`язку щодо подання апеляційної скарги з урахуванням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, Хмельницькою митницею було обізнано з часу прийняття рішення про апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції, тобто з 18.12.2024 року.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

В обґрунтування свого клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги скаржник надав суду виписку з рахунку Харківської митниці лише за 03.01.2025 та 31.12.2024. Інформації щодо обсягів фінансування, асигнувань Хмельницькою митницею на 2025 рік, суду не надано.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Станом на день винесення даної ухвали, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків у повному обсязі апеляційної скарги.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленої скаржником заяви.

Строк для усунення недоліків закінчився 18.11.2024 (з урахуванням ч. 6 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Хмельницької митниці про відстрочення сплати судового збору по справі № 520/204/24 - відмовити.

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року по справі № 520/204/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова