Рішення

від 19.11.2024 по справі 580/8478/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року справа № 580/8478/24

17 годин 05 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання А.М.Гуль розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/8478/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» (вул. Шевченка 15 кв. 7, м. Умань, Уманський район, Черкаська область, 20308, код ЄДРПОУ 39835082) [представник позивача в режимі відеоконференції Бойко Наталія Володимирівна, діє на підставі ордера ВМ №1047891] до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Вавілових 10, м. Київ, 04060, 18001 код ЄДРПОУ 44681053) [представник відповідача Самофал Марина Сергіївна, діє на підставі виписки з ЄДРПОУ] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

26.08.2024 вх.№40499/24 представник позивача - адвокат Бойко Наталія Володимирівна (ордер серії ВМ №1047891) у позовній заяві (документ сформований у підсистемі ЄСІТС 26.08.2024) просить: визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці від 30 липня 2024 року №Ц/КВ/17706/38П, прийнятий Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Додатково просить стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань у сумі 3028 грн на користь ТОВ «ШРБУ-48».

02.09.2024 ухвалою суду прийнята позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №580/8478/24, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.11.2024 згідно з ухвалою суду здійснений перехід із спрощеного до загального провадження, продовжений строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/8478/24, починаючи з 02.11.2024 (вихідний день), призначене підготовче засідання, яке закрите і призначений розгляд справи по суті.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний припис прийнятий та складений з порушеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому не може слугувати підставою для втручання у господарську діяльність.

17.09.2024 вх.№44036/24 відповідач подав відзив на позов, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що відповідно до направлення на проведення перевірки від 16.07.2024 № Ц/1/23054-24 на підставі наказу від 16.07.2024 № 625/Ц-ЗК Міжрегіональним управлінням у період з 17.07.2024 до 30.07.2024 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці з метою встановлення дійсних обставин настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 30.06.2024 з бетонярем ОСОБА_1 - працівником ТОВ «ШРБУ-48». Оскаржений припис винесений посадовими особами Міжрегіонального управління за наявності законних підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, є правомірним та скасуванню не належить - позивач вчиняв подальші дії для усунення виявлених недоліків - реєстрував декларацію (наголосила представник у судовому засідання).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю з огляду на таке.

Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці виданий наказ № 625/Ц-ЗК від 16.07.2024 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ШРБУ-48» щодо дотримання вимог законодавства про працю у межах питань, що стали підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю), враховуючи лист Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.07.2024 № ПНС/1/1050-ЦА-24 та у зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 30.06.2024 о 13 годині із ОСОБА_1 - бетонярем ТОВ «ШРБУ-48» згідно з направленням від 16.07.2024 № Ц/1/23054-24 та з визначеним періодом інспекційного відвідування з 17.07.2024 до 30.07.2024.

На підставі вищезазначених наказу та направлення проведена позапланова перевірка ТОВ «ШРБУ-48», за результатами складений за встановленою формою акт від 30.07.2024 № Ц/КВ/17706/38 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці (а.с. 44-54).

Відповідачем 30.07.2024 відповідно до компетенції винесений припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № Ц/КВ/17706/38П (а.с. 57-58), проте позивач вважає, що оскаржуваний припис є протиправним та належить скасуванню, а тому за захистом своїх прав та законних інтересів звернувся до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон №877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). За визначенням, наведеним у абзацах 2, 3 частини першої статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Сферу дії цього Закону визначено приписами статті 2. Основні принципи державного нагляду (контролю) установлені статтею 3 цього Закону, до яких, зокрема, віднесено пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Порядок та підстави проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 6 Закону №877-V, відповідно до абзацу 9 частини першої якої, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, пожежі, смерті потерпілого унаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Згідно з частиною першої статті 8 Закону №877-V установлено, що орган державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Виходячи із основних засад та принципів, визначених Законом №877-V позапланова перевірка є особливою формою контролю, спрямованого на попередження у майбутньому подій, що передували нещасному випадку та здійснюється незалежно від інших заходів, що (зазвичай) проводяться у таких випадках.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, визначені Законом України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ), що регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Законом №2694-ХІІ передбачено відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров`я працівників або у разі їх смерті (стаття 9) та запроваджена процедура розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону №2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

На виконання статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 17 квітня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №337, яким установлено процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пункту 3 Порядку №337 нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо. Згідно з пунктом 8 Порядку №337 у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2. За правилами пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню, підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок) (пункт 14 Порядку №337). Обов`язки та права такої комісії визначені пунктами 33,38 Порядку №337. У пункті 49 Порядку №337 наведений перелік документів, що є складовими матеріалів розслідування (спеціального розслідування), зокрема, у разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків до матеріалів розслідування належать: повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку в судовому порядку; копія наказу Держпраці про утворення спеціальної комісії; копія наказу Держпраці про продовження строку спеціального розслідування; примірник (копія) акта за формою Н-1; медичний висновок про причини смерті, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; протокол огляду місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою формою; протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім`ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси; інші документи залежно від обставин і причин настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків. Документи, що отримані, використані та складені комісією (спеціальною комісією) під час проведення розслідування, зазначаються окремим переліком і належать до матеріалів розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії. Перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, наведений в пункті 52 Порядку №337. До таких випадків віднесено, зокрема, виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов`язків (підпункт 5 пункту 52 Порядку №337).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Виходячи із змісту основних засад та принципів Закону №877-V, а також меж його дії, визначених статтею 2 цього Закону, метою позапланової перевірки є, насамперед, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до сфери його відання критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення суб`єктом господарювання своєї діяльності. Враховуючи те, що основним принципом такої перевірки є саме пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами у сфері господарської діяльності, повноваження органу Держпраці під час проведення такого заходу є обмеженими лише в частині з`ясування питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Наслідками такої перевірки є складання припису, що має правові наслідки лише для суб`єкта господарювання.

Суд також зазначає, що питання взаємозв`язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону №877-V, зобов`язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, з метою запобігання таких подій у майбутньому. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 серпня 2023 року у справі № 620/18817/21.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат не довела протиправного втручання у господарську діяльність позивача здійсненою відповідачем позаплановою перевіркою з оформленням відповідних актів та припису, припущення про настання у майбутньому негативних наслідків для ТОВ суд оцінив критично і відхилив як необгрунтовані.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд, на підставі оцінених доказів сукупно, системного аналізу законодавства України, оцінюючи необгрунтовані твердження позивача щодо протиправності та незрозумілості до виконання припису № Ц/КВ/17706/38П від 30.07.2024 за відсутності звернення «ШРБУ-48» до відповідача щодо роз`яснення порядку виконання та/або конкретизації вимог чи строків щодо припису, прийнятого Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, не встановив порушеного права позивача під час здійснення господарської діяльності, тому дійшов висновку, що відповідач довів правомірність складеного припису за результатом позапланової перевірки - діяв у межах повноважень, у порядку і у спосіб таз метою, передбаченою чинним законодавством України, тому позовна вимога є необґрунтованою, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» [вул. Шевченка 15 кв. 7, м. Умань, Уманський район, Черкаська область, 20308, код ЄДРПОУ 39835082];

відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці [вул. Вавілових 10, м. Київ, 04060, 18001 код ЄДРПОУ 44681053].

Рішення суду складене 20.11.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА