Постанова

від 11.11.2024 по справі 372/4182/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 372/4182/24

номер провадження 22-ц/824/15924/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,розглянуву відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року /суддя Рабчун Р.О./

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у якій позивач просила:

- визнати бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», щодо не направлення та не підготовку документів для МСЕК ОСОБА_1 протиправною (незаконною) та зобов`язати здійснити направлення лікарсько-консультативної комісії для заочного прийняття рішення МСЕК, щодо встановлення першої групи інвалідності ОСОБА_1 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження. /а.с. 20-23/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позов подано виключно щодо захисту прав споживача, предметом спору є нерозгляд звернення позивачки, даний спір не є публічно-правовим, між сторонами не виникало публічно-правових відносин. В частині розгляду звернень громадян, комунальний заклад не реалізує владних управлінських функцій. Отже, спір у справі не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, на підставі наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 3 ЗУ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" якою передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Пунктом ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд першої інстанції дійшов до переконання, що вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії до суб`єкта владних повноважень безпосередньо пов`язані із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції не враховано предмет позову - оскарження бездіяльності її лікуючого лікаря в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо невчинення дій по організації дистанційної МСЕК, позов подано до лікарні в якій працює лікар.

Тобто у даному випадку мають місце правовідносини пацієнт - лікар, що не пов`язано з правами позивача у сфері публічно-правових відносин.

Законодавство, на яке посилається позивачка, обґрунтовуючи позов - ЗУ «Про захист прав споживачів».

Комунальне некомерційне підприємство Обухівської міської ради «Обухівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» виступає у правовідносинах з позивачкою як суб`єкт надання послуг та не діє в даному випадку у сфері публічно-правових відносин.

Посилання суду першої інстанції на правові висновки ВП Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц, де викладено висновок про те, що спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства та аналогічну правову позицію наведену у постанові Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 127/26785/14-а, не є релевантними до даної справи. Позивач не оскаржує дії МСЕК.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року - задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: