Ухвала

від 12.11.2024 по справі 187/856/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2558/24 Справа № 187/856/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 , поданими на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року , яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гола Пристань Херсонської області, громадянина України, із середньою освіто, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.249 КК Україниіз призначенням йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставіст.75 КК України ОСОБА_9 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України процесуальних обов`язків.

Цивільний позов Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області завдані кримінальним правопорушенням збитки в розмірі 58633 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять три ) гривні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 07 травня 2024 року, на речові докази по справі скасовано.

Згідно із ст.96-1 КК Українизастосовано спеціальну конфіскацію на користь держави до предметів злочину, -

встановила:

Вироком суду встановлено, що 03.05.2024 року, близько 21-30 год., ОСОБА_9 , перебуваючи на «Голубому озері», (яке відноситься до Дніпровського водосховища), розташованому за межами населеного пункту, неподалік АДРЕСА_2 (за координатами 48.61264 34.59673), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом у період нересту, за допомогою заздалегідь заготовлених та принесених із собою заборонених знарядь лову, а саме: 2 (двох) жилкових сіток для вилову риби (загальною довжиною 100 м., висота 2.0 м., вічко 110 х 110 мм), 2 (двох) жилкових сіток для вилову риби (загальною довжиною 100 м., висота 2.5 м., вічко 70 х 70 мм), 2 (двох) жилкових сіток для вилову риби (загальною довжиною 80 м., висота 2.5 м., вічко 70 х 70 мм), в супереч вимогам ст. ст.27,52-1 Закону України «Про тваринний світ», за відсутності дозволу на зайняття рибним і добувним промислом відповідно, діючи у порушення п.п. 1 п. 1 Розділу IV, п.п. 4. п. 4 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від Д 9.09.2022 № 700.

Далі, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом у період нересту, 06.05.2024 приблизно о 21:30 ОСОБА_9 , на своєму гумовому човні «BARK», заплив у воду на те ж саме місце, зняв, раніше ним встановлені заборонені знаряддя лову6 (шість) жилкових рибальських сіток, в яких вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: риба карась сріблястий в кількості 31 штук; риба лящ в кількості 2 штуки; риба окунь в кількості 2 штуки, та перемістив усе вищевказане на берег «Блакитного озера», (яке відноситься до Дніпровського водосховища), розташованого за межами населеного пункту АДРЕСА_2 (за координатами 48.61264 34.59673), де був виявлений інспекторами відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль».

Таким чином, ОСОБА_9 за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме: 6 (шести) жилкових сіток, вчинив незаконний вилов водних живих біоресурсів у період нересту, а саме: риби карась сріблястий в кількості 31 штуки (1581 грн за екземпляр, загальною сумою 49011 гривень), риби лящ в кількості 2 штуки (1649 грн за екземпляр, загальною сумою 3298 гривень), та риби окунь в кількості 2 штуки (3162 грн за екземпляр, загальною сумою 6324 гривень), чим заподіяв істотної шкоди державі на загальну суму 58633 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) гривні.

Відповідно до біологічного обґрунтування уточнення кількісних показників визначення істотності шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом внаслідок зміни законодавчої бази щодо відшкодування збитків за незаконне вилучення водних біоресурсів (на період 2023-25 рр.) інституту рибного господарства НААНУ встановлено, що граничним показником істотності шкода заподіяної незаконним рибним добувним промислом риби в акваторії «Дніпровського водосховища» є матеріальної шкоди та вилов риби в період нересту.

Тим самим, відповідно до додатку № 1 доПостанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 своїми умисними діями направленими на незаконне зайняття рибним добувним промислом у період нересту, ОСОБА_9 заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40995974), розмір якої складає 58633 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) гривні.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_9 визначена судом першої інстанції за ч.1 ст.249 КК України.

У поданій апеляційній скарзі перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить змінити вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області у частині призначеного ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст.249 КК України з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1ст.249 КК Українидо покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням на нього обов`язків передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.

Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 при цьому зазначає, що ОСОБА_9 є пенсіонером, тому, з огляду на вимогист.61 КК України, суд не повинен був призначати ОСОБА_9 покарання у вигляді обмеження волі.

Прокурор Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області у частині призначеного ОСОБА_9 покарання за ч.1ст.249 КК України з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1ст.249 КК Українидо покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов`язків передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України, посилаючись на вимогист. 61 КК України щодо неможливості призначення ОСОБА_9 покарання у вигляді обмеження волі, оскільки ОСОБА_9 є пенсіонером. В іншій частині вирок залишити без змін.

Апелянти не оскаржують правильності та відповідності закону процедури розгляду судом матеріалів провадження у порядку ч.1ст.302 КПК України, правильності встановлених та викладених у вироку обставин скоєння ОСОБА_9 кримінального проступку та правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.249 КК України.

Під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження:

прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 в повному обсязі, а апеляційну скаргу прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 підтримала частково: просила про зміну вироку суду першої інстанції у частині призначеного обвинуваченому покарання та призначення ОСОБА_9 за ч.1 ст.249 КК України покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов`язків передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах апеляційних скарг першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 та прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 і обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимогст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікація дій останнього за ч.1ст.249 КК Українив апеляційних скаргах першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 та прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Перевіряючи доводи поданих апеляційних скарг першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 та прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 про допущені судом помилки під час призначення ОСОБА_9 виду і розміру покарання за ч.1 ст.249 КК України, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 409 КПК України, підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно з п. 1, 2 ч. 1ст. 413 КПК Українинеправильним застосуваннямзакону Українипро кримінальнувідповідальність,що тягнеза собоюскасування судовогорішення,є:незастосування закону,який підлягаєзастосуванню;застосування закону,який непідлягає застосуванню.

Відповідно до вимог ч.3ст.61 КК Українипокарання у вигляді обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та осіб з інвалідністю 1 та 2 групи.

За вимогами ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виключно законами про пенсійне забезпечення визначається, крім іншого, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на пенсію

За загальними правилами , визначеними ч. 1 ст.26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсій за віком після досягнення віку 60 років.

Як убачаєтьсяіз встановленихсудом тазазначених увироку судуанкетних даних, ОСОБА_9 ,народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, на момент вчинення кримінального проступку досяг пенсійного віку (61 рік).

Проте, судом першої інстанції, ОСОБА_9 , призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік та на підставіст.75 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням відповідних обов`язків, з чим колегія суддів не може погодитись з огляду на те, що хоча диспозицією ч. 1ст.249 КК Україниі передбачено покарання у виді обмеження волі, в даному випадку суд під час ухвалення обвинувального вироку при призначенні покарання ОСОБА_9 за інкриміноване кримінальне правопорушення порушив норми чинного законодавства, тобто, застосував обравши саме цей вид покарання щодо обвинуваченого, оскільки у відповідності дост. 61 КК Українипокарання у вигляді обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку.

За таких обставин суд не повинен був призначати ОСОБА_9 покарання, пов`язане із обмеженням волі, тобто, судом застосований закон, який не підлягає застосуванню і ця обставина є підставою, відповідно до ст.ст. 409,413 КПК України, для зміни вироку та задоволенню вимог першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 в повному обсязі, а вимог прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 частковому задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим, ОСОБА_9 вважати засудженим за ч.1ст.249 КК Українидо покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов`язків передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК Україн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405,407,409,418,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити у повному обсязі.

Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року щодо ОСОБА_9 за ч.1ст.249 КК Українизмінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1ст.249 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

На підставі п.п.1,2,3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, але, може бути оскаржена учасниками кримінального провадження безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4