Постанова

від 19.11.2024 по справі 280/9600/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/9600/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2024 в адміністративній справі №280/9600/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №34 від 06.11.2023 про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу 5083,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що Товариство не являється ані рекламодавцем, ані розповсюджувачем відповідної реклами, то не може бути і суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Вказує, що відповідачем не було з`ясовано, хто саме розмістив рекламні банери на фасаді будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 13, прим. 60, хто є розповсюджувачем реклами, чи є позивач рекламодавцем, чи дійсно йому належить зображена на рекламній конструкції торговельна марка «Лепрекон», чи позивач розповсюджував цю рекламу. Ці обставини підлягали з`ясуванню під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, оскільки Позивач доводив, що він не є власником рекламних банерів та реклами не розміщував. Не з`ясувавши цих обставин, на думку позивача, відповідач дійшов передчасного висновку щодо накладення штрафу на позивача. Крім того, стверджує, що відповідач при здійсненні заходу нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу не дотримувався вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, а тому проведений ним контрольний захід не є правомірним, у зв`язку з чим і рішення, прийняте за результатом такого заходу, підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2024 в адміністративній справі №280/9600/23 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №34 від 06.11.2023 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Так, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже, відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону №877. Оскільки відповідачем не було надано доказів дотримання ним вимог Закону №877, в частині наявності правових підстав для проведення заходу державного контролю та в частині дотримання процедури проведення такого заходу, суд першої інстанції вказав про неправомірність проведеної перевірки, наслідком чого є неправомірність усіх рішень, які прийняті за наслідками такої перевірки.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 30.01.2023. Видами діяльності позивача є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 56.30 Обслуговування напоями; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Позивачем отримано Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 16.03.2023 по 16.03.2024.

В ході розгляду звернення Комунального підприємства Запорізької міської ради ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області було встановлено, що за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, будинок 13, приміщення №60, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, розміщена зовнішня реклама без дозволу виконавчого органу Запорізької міської ради, що підтверджується листом Департаменту управління активами від 05.10.2023 №2612/01/01-07/4714.

10.10.2023 завідувачем сектору контролю за рекламою управління захисту споживачів ОСОБА_1 складено протокол №34 про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» - розповсюджувача зовнішньої реклами: «Сидр па розлив; 3 нами завжди: добрий ранок, вдалий день, чарівний вечір», яка розміщена на тильній стороні магазину-кафе «Лепрекон», що знаходиться за адресою :м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 13, прим. №60. До протоколу додається фото фіксація.

У той самий день, в приміщенні магазину-кафе, на тильній стороні якою розміщена реклама з порушеннями вимог законодавства, працівнику, який знаходився на робочому місці та здійснював реалізацію товарів ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» вручена вимога №34 від 10.10.2023 про надання інформації передбаченої ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а також повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 24.10.2023 о 13 год. 30 хв. у приміщенні Головного управління. Окрім того, відповідач вимагав надати інформацію у вигляді завірених належним чином копій документів: свідоцтва про державну реєстрацію; дозволу на розміщення зовнішньої реклами; договору з замовником (виробником, розповсюджувачем) реклами; погодженого оригінал-макету реклами; документів, що підтверджують вартість розповсюдженої (виготовлення, розповсюдження) реклами; письмових пояснень щодо порушення законодавства про рекламу).

24.10.2023 у приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області відбувся розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, в якому брала участь представник позивача ОСОБА_2 . Остання надала письмові пояснення №20-10/23 від 20.10.2023 та усні додаткові пояснення.

За результатами засідання був складений Протокол № 34 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 24.10.2023, згідно з яким за результатами розгляду справи було вирішено внести на розгляд керівництву ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області попередні висновки та матеріали справи для прийняття рішення. Копію Протоколу було вручено представнику позивача.

06.11.2023 на підставі матеріалів справи, відеофіксації порушення та протоколу засідання від 24.10.2023, встановлено недотримання вимоги ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення зовнішньої реклами без дозволу виконавчого органу Запорізької міської ради, при розповсюджені зовнішньої реклами «Сидр на розлив; 3 нами завжди: добрий ранок, вдалий день, чарівний вечір», на тильній стороні магазину-кафе «Лепрекон», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 13, прим. №60, в якому здійснює реалізацію продовольчих товарів, в тому числі алкогольної та слабоалкогольної продукції ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023», у відповідності до вимог ч. 2, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідачем прийняте рішення №34 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на суму 5083,00 гри.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення №34 від 06.11.2023 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн. за порушення законодавства про рекламу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Правомірність та обгрунтованість вказаного рішеня відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що одним із ключових питань у відносинах, пов`язаних із застосуванням органом державного контролю штрафних санкцій до підконтрольного суб`єкта, є встановлення правомірності проведення органом державного контролю заходу державного контролю та дотримання визначених процедур проведення такого заходу.

У спірному випадку суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про рекламу" не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини, як зазначив суд першої інстанції, можуть бути врегульовані виключно Законом №877.

Заперечуючи такі висновки суду першої інстанції, відповідач посилається на те, що здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб`єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України "Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Перевірка дотримання вимог законодавства про рекламу, за позицією відповідача, здійснюється виключно в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, та на підставі Закону України "Про рекламу".

Отже, визначальним у цій справі є встановлення того, чи поширюються на правовідносини у сфері контролю за дотриманням законодавства України про рекламу приписи Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до преамбули Закону України №877-V він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, предметом правового регулювання цього Закону є відносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Незважаючи на те, що іншими законами та підзаконними актами, що діяли раніше, було врегульовано наглядові та контрольні правовідносини, з дня набрання чинності Законом № 877-V саме він підлягає застосуванню як спеціальний.

Водночас, Закон 877-V у статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється.

Перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється дія Закону №877-V, є вичерпним.

Суд звертає увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (п. 4 ст. 1 Закону №877-V).

Отже посилання відповідача на Порядок № 693 як підставу здійснення контролю за додержанням законодавства про рекламу, є помилковим.

Порядок № 693 регулює порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а не відносини у сфері державного нагляду (контролю).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю).

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у справі №810/3148/17.

Законом №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Підстави для проведення планових заходів визначені ст.5 Законом №877-V, а підстави для проведення позапланових заходів статтею 6 Законом №877-V.

Відповідачем, з огляду на його позицію про непоширення положень Законом №877-V на спірні правовідносини, не було надано доказів наявності правових підстав для проведення планових чи позапланових заходів державного контролю стосовно позивача.

Положеннями частин 1-6 статті 7 Законом №877-V встановлено процедуру здійснення заходів державного контролю, зокрема:

для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки;

на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою;

перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення);

посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання;

суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідачем не було надано доказів дотримання ним встановленої Законом №877-V процедури проведення заходу державного контролю (нагляду).

Отже, встановлені судом першої інстанції, які не спростовані відповідачем свідчать про те, що у спірному випадку відповідачем проведено захід державного контролю (нагляду) без достатніх для цього правових підстав та без дотримання процедури, визначених Законом №877-V.

У свою чергу, невиконання або порушення вимог Законом №877-V при призначені та проведенні заходу державного контролю (нагляду) призводить до визнання такого заходу незаконним та відсутності правових наслідків такого, оскільки такий захід державного контролю не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такого заходу контролю.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність оскаржуваних у цій справі рішеня відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області -залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2024 в адміністративній справі №280/9600/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов