Ухвала

від 18.11.2024 по справі 160/6205/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/6205/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №160/6205/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРТРАНССЕРВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №160/6205/24.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №160/6205/24 наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, а також надати документ, якій підтверджує факт сплати судового збору.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що копію рішення скаржником отримано 13 червня 2024 року, а з апеляційною скаргою він звернувся 27 жовтня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.

При цьому первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто ухвалою суду від 29.07.2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору.

Копію вказаної ухвали скаржником було отримано 31.07.2024 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст.251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги від 31.07.2024 року в електронний кабінет Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі "Електронний суд", що, в силу положень п.2 ч.6 ст. 251 КАС України, є належним врученням копії такої ухвали.

Другу апеляційну скаргу скаржника було повернуто ухвалою суду від 25.09.2024 року.

Копію вказаної ухвали скаржником було отримано 26.09.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку ухвали в його електронний кабінет.

Третю апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано 27 жовтня 2024 року, тобто більше ніж через чотири місяці після отримання копії оскаржуваного рішення, і більше ніж через два з половиною місяці з дня отримання копії ухвали про повернення першої апеляційної скарги і через місяць після отримання копії ухвали про повернення другої.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року скаржник отримав 04 листопада 2024 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено в електронний кабінет скаржника 01.11.2024 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.11.2024 року в електронний кабінет скаржника в підсистемі "Електронний суд".

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

В свою чергу, обставини, які слугували підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, а саме відсутність документу про сплату судового збору, скаржником так і не було усунуто.

Натомість, було заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

При цьому, скаржник посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору не надав виписку по рахунках, зокрема, з яких сплачується судовий збір за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості сплатити судовий збір і, відповідно, наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків.

Окрім того, посилання скаржника на введення воєнного стану не може бути безумовною підставою продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки у період дії воєнного стану Головне управління ДПС у Дніпропетровській області своєї діяльності не припиняло.

Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану, скаржником не було надано.

При цьому, доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У зв`язку з чим клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи те, що обставини, які стали підставою для повернення попередніх апеляційних скарг скаржником не було усунуто, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, яким чином діяв протягом зазначеного часу, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №160/6205/24.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова