Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/18696/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/18696/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/18696/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року № 0025005-2416-0403 по нарахуванню ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2022 року по типу об`єкту комплекс з адресою місця знаходження - АДРЕСА_1 в сумі 300 452, 10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має у приватній власності, згідно Технічного паспорту, інвентаризаційна справа №850, Комплекс виробничих та адміністративно-побутових будівель, який відповідає коду 1251.2 Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, що знаходиться за адресою: за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, зазначену будівлю промисловості позивач в оренду, лізинг, позичку не здає. Вказана будівля промисловості використовується за призначенням у господарській діяльності належного ОСОБА_1 . Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекспорт Груп» (ЄДРПОУ 40191302, вул. Освітня, 3 кв. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51918), основна діяльність якого за КВЕД ДК 009:2010 - 24.52 «Лиття сталі», яка класифікується у секції С «Переробна промисловість». Отже, належна позивачу промислова будівля (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єкта господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях В-Б КВЕД ДК 009:2010, та надається її власником в користування на підставі безоплатного договору особистого сервітуту. Позивач звертає увагу, що в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2023 року у справі № 160/19700/22, розглядаючи позов ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування аналогічного ППР по нарахуванню податку на нерухомість за аналогічних обставин по вказаній будівлі за 2021 рік зазначено, що вказана будівля не є об`єктом оподаткування, а позивач не є платником податку на нерухомість і скасував податкове повідомлення-рішення. Таким чином, позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2022 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0025005-2416-0403 ГУ ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню податку в сумі 300 452,10 грн. суперечить діючому законодавству.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 20.03.2023 №0025005-2416-0403.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за даними ІКС «Податковий блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС Кам`янська ДПІ. Згідно інформації ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником комплексу виробничих та адміністративно-побутових будівель загальною площею 15407,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору про поділ майна (виділення частки в натурі) від 29.08.2019. Згідно рішення Кам`янської міської ради від 02.11.2018 №1223-29/VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті», на 2022 рік по м. Кам`янське для об`єктів нежитлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 0,3 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ на підставі наявної інформації в базах даних ДПС України, ГУ ДПС по зазначеному об`єкту нежитлової нерухомості проведено нарахування ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) за 2022 рік у загальній сумі 300452,10 грн. та сформовано податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 20.03.2023 №0025005-2416-0403. Додатково повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Дата взяття на облік - 22.08.2012. Вид діяльності згідно КВЕД: 69.10 - діяльність у сфері права. Згідно облікових даних, ФО ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. Відповідно до поданої декларації п майновий стан і доходи за 2022 рік у ФО ОСОБА_1 відсутні доходи. Відповідно реєстраційно-облікових даних платника податків ТОВ «Метекспорт Груп», в переліку об`єктів оподаткування зазначено цех за адресою: АДРЕСА_1 , право користування з 10.03.2020, засновником якого є ОСОБА_1 . Таким чином, нарахування позивачу зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік здійснено в межах законодавчо встановлених строків, обґрунтовано нормами чинного законодавства.

Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

У поданій відповіді на відзив відповідач просить скасувати рішення суду від 29.09.2023 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належить комплекс виробничих та адміністративно-побутових будівель загальною площею 15407,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору про поділ майна (виділення частки в натурі), про що свідчить Технічний паспорт від 16.09.2019 інвентаризаційна справа №850 виданий Державним підприємством «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект» та інформаційна довідка з Державного реєстру від 26.07.2023 №340464127.

Згідно з рішенням Кам`янської міської ради від 02.11.2018 року № 1223-29/VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті» на 2022 рік по м. Кам`янське для об`єктів нежитлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 0,3 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (розділ 1251).

20.03.2023 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0025005-2416-0403 про нарахування ОСОБА_1 сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за податковий період 2022, на суму 300452,10 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем засобами поштового зв`язку 28.06.2023, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України (направлена засобами поштового зв`язку 11.07.2023), інформацію щодо розгляду якої відповідачем всупереч визначеного ч.2 ст.77 КАС України обов`язку доказування до матеріалів справи надано не було.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 року №0025005-2416-0403, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 ПК України).

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно пп. 266.7.2 п. 266.6 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01 січня 2015 року, власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України.

Згідно пп. 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавцем, у кожному буквеному пункті передбачено конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»)), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), будівлі промисловості («є») тощо).

Отже, пп. «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

У постанові від 02.09.2020 року (справа №0940/1909/18) Верховний Суд зазначив, що обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким, застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як у даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Колегія суддів вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Зазначена правова позиція викладена судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 820/3556/17.

Суд зазначає, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 - 2Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 160/19700/22, яка набрала законної сили 11.05.2023, було встановлено, зокрема, що «Відповідно до витягу з технічної документації від 17.09.2019 №058/19, виданого Державним підприємством «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект», згідно технічного паспорту інвентаризаційна справа №850 комплекс виробничих та адміністративно-побутових будівель, розташований за адресою: вулиця Дорожна, 64А, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відповідає коду 1251.2 Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000.».

Отже, належний позивачу комплекс виробничих та адміністративно-побутових будівель загальною площею 15407,8 кв.м. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Дорожна буд. 64А, відповідає коду 1251.2 Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000.

Крім того, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 160/19700/22 зазначено, що «Відповідно до матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 є одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекспорт груп» (код ЄДРПОУ 40191302), що підтверджується розділом 3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекспорт груп», затвердженого рішенням №02/2021 від 28.09.2021».

Матеріали справи свідчать про те, що 24.12.2020 між ОСОБА_1 (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метекспорт груп» (Сервітуарій) укладено Договір про встановлення особистого сервітуту №12/2020, пунктом 1.1 якого передбачено, що предметом цього договору є обмежене право користування сервітуарієм належним власнику виробничим будинком: комплексом виробничих та адміністративно-побутових будівель №64А по вулиці Дорожна, місто Кам`янеське для організації і здійснення технологічних процесів з ливарного виробництва і задоволення адміністративно-побутових потреб вказаного виробничого процесу.

Відповідно до п.1.2 Договору виробнича будівля використовується виключно для розташування, обслуговування і експлуатації виробничо-технологічного та іншого обладнання: плавільних печей (індукційних, муфельних, роторних, дугових) кранів (мостових, кран-балок), верстатів (геліатиних ножиців, свердлувальних, резоним присіченням, токраних, дорезних, наждачно-заточних), установок (піскоструминних, сепараторних, вакуумних, компресорних, формувальних, дробильних), апаратів (зварювальних, гвалтовочних) іншого обладнання (трансформаторних агрегатів, вагів, віброситів, перфораторів, тощо), а також транспорту, сировини, готової продукції, інструментів, розходних матеріалів, меблів, оргтехніки, тощо. Остаточний перелік виробничо-технологічного та іншого обладнання, а також транспорту погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частину договору. Сировина, готова продукція, інструменти, розходні матеріали, меблі, оргтехніка, тощо використовуються сервітуарієм без погодження з власником.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що сервітут є безоплатним та встановлюється на строк дії договору. Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його укладення і діє до 24 грудня 2022 року (п.7.1 Договору).

Згідно з наявною у матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекспорт груп» за КВЕД є: 24.52 Лиття сталі (основний); 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; 24.42 Виробництво алюмінію; 24.43 Виробництво свинцю, цинку й олова; 24.44 Виробництво міді; 24.45 Виробництво інших кольорових металів; 24.51 Лиття чавуну; 24.53 Лиття легких кольорових металів; 24.54 Лиття інших кольорових металів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 68.31 Агентства нерухомості4 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Суд зазначає, що для застосування податкової пільги у 2022 році необхідним є дотримання наступних умов: будівлі мають бути будівлями промисловості, віднесеними до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; будівлі мають використовуватись за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; будівлі не повинні надаватись їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Як слідує з матеріалів справи підтверджено, що згідно з Договором особистого сервітуту від 24.12.2020 №12/2020 зазначений договір є безоплатним. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

При цьому, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Тобто, незважаючи на те, що фактично позивачем передано у користування іншій юридичній особі спірний комплекс будівель, та те, що особисто позивач не здійснює діяльності, передбаченої секціями В-F КВЕД ДК 009:2010, на належне йому майно розповсюджується податкова пільга.

Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 806/2686/18.

За таких обставин, позивачем підтверджено дотримання необхідних приписів підпункту «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Натомість, враховуючи види діяльності ТОВ «Метекспорт Груп», а також те, що позивач є засновником та учасником цього Товариства, то будівлі позивача використовуються для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/18696/23 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/18696/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко