Постанова

від 20.11.2024 по справі 280/8706/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/8706/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Лисенка С.Д. (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника відповідача Романюк Д.М. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу про забезпечення позову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року (суддя Максименко Л.Я.) в справі №280/8706/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 16 серпня 2024 року №53/08-01-04-07/38732686 про виключення ТОВ «Хатанет Запоріжжя» з реєстру платників єдиного податку-юридичних осіб (ІІІ група) з 01 жовтня 2024 року.

ТОВ «Хатанет Запоріжжя» подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 53/08-01-04-07/38732686 від 16.08.2024 року на період до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року заяву ТОВ «Хатанет Запоріжжя» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області №53/08-01-04-07/38732686 від 16 серпня 2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку- юридичних осіб (ІІІ група) Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАТАНЕТ ЗАПОРІЖЖЯ» до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/8706/24.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу про забезпечення позову через її незаконність та необґрунтованість, як таку, що ухвалена із порушенням норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено ймовірність настання негативних наслідків у разі не зупинення оскарженого рішення.

Зазначає, що зміна системи оподаткування не може вважатися підставою настання негативних наслідків, а наведені у заяві обставини щодо неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладання додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності. не підтверджені належними та достатніми доказами.

Зазначені позивачем обставини, на думку апелянта, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом позову є оскарження рішення ГУ ДПС в Запорізькій області №53/08-01-04-07/38732686 від 16 серпня 2024 року, відповідно до якого відповідач виключив ТОВ «Хатанет Запоріжжя» з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Суд першої інстанції вказав, що прийняття рішення про виключення ТОВ «Хатанет Запоріжжя» з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміни системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача, виходив з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат, тому задля збереження існуючого стану, зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних та інших збитків позивачу, суд першої інстанції вважав за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Хатанет Запоріжжя» є діяльність у сфері проводного електрозв`язку.

ТОВ «Хатанет Запоріжжя» є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.

Рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області №53/08-01-04-07/38732686 від 16 серпня 2024 року ТОВ «Хатанет Запоріжжя» виключено з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з підстав здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною третьою статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).

За приписами частини шостої статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (абзац 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду за спірні в справі правовідносини, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Суд першої інстанції за наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, обґрунтовано вказав на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки метою вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Хатанет Запоріжжя», а також можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у разі задоволення позову, оскільки при анулюванні реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% позивачу буде змінено систему оподаткування, що зумовить застосування штрафних санкцій та призведе до зупинення діяльності товариства, розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та, у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а вжиття заходів забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, що є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.

Відповідач, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, звертає увагу на правові висновки Верховного Суду та вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди не врахували відповідних правових висновків, проте суд відхиляє такі доводи апелянта та зазначає, що висновки Верховного Суду щодо відсутності передбачених підстав для забезпечення позову, на які посилається апелянт, стосуються відмінних в порівнянні з цією справою обставин та ґрунтуються на іншому правовому регулюванні спірних правовідносин.

При цьому висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі, що переглядається зараз в апеляційному порядку, повністю відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 25 жовтня 2023 року у справі № 160/11784/23, правовідносини в якій є подібними правовідносинам в цій справі.

Суд вказує, що аргументи апелянта про неправильність зроблених судом першої інстанції висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу про забезпечення позову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі № 280/8706/24 залишити без задоволення.

Ухвалу про забезпечення позову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі № 280/8706/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 20 листопада 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко