Постанова

від 12.11.2024 по справі 320/30167/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/30167/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лапій С.М.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Карпушової О.В., Костюк Л.О.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представників позивача: Скока В.С., Нагалки Я.Я.

представника відповідача: Малої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СТС-ГРУПП») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00487690702, № 00487760702 та № 00487740702.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року значений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СТС-ГРУПП» зареєстровано як юридична особа 01.04.2019. Основний вид економічної діяльності код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2023 № 2620-п, у період з 29.05.2023 по 09.06.2023, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807), з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року.

Термін перевірки продовжувався з 12.06.2023 по 16.06.2023 на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві № 2845-п від 09.06.2023.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 23.06.2023 № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за квітень 2023 року.

Так, під час проведення перевірки конролюючим органом встановлено порушення ТОВ «СТС-ГРУПП», а саме:

1) п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 ПК України, Наказу МФУ від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 379 166 867 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 129 762 грн.;

2) п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних на покупців платників ПДВ на загальну суму ПДВ 15 703 962 грн. та не здійснення реєстрації податкових накладних на умовний продаж товарів на загальну суму ПДВ 379 296 629 грн.;

3) п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44 ПК України в результаті не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Посадовими особами відповідача встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку та фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (далі по тексту - ТМЦ). Сума встановленої нестачі ТМЦ складає 1 886 066 864,53 грн.

Таким чином, ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, на загальну суму 377 213 373 грн.

4) в ході перевірки встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10 416 281,98 грн.

Податковим органом зазначено, що ТОВ «СТС-ГРУПП» не нараховано податкові зобов`язання на вартість товарно-матеріальних цінностей, які не були використані в ході господарської діяльності та фактично відсутні на дату проведення інвентаризації відповідних залишків ТМЦ.

Таким чином, ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, вимоги Наказу МФУ від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 083 256,40 грн., в т.ч. за квітень 2023 на суму 2 083 256,40 грн.

5) за результатами співставлення показників податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено не здійснення реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 15 703 962,00 грн.

ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині нездійснення реєстрації податкових накладних на покупців платників ПДВ на загальну суму ПДВ 15 703 962,00 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині нереєстрації податкових накладних на умовний продаж товарів на суму ПДВ 379 296 629,00 грн.

На підставі акту перевірки від 23.06.2023 № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення (далі по тексту - оскаржувані ППР):

- № 00487690702 від 14.07.2023, яким ТОВ «СТС-ГРУПП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 473 958 584,00 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов`язаннями 379 166 867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 94 791 717,00 грн.;

- № 00487760702 від 14.07.2023, яким за не здійснення реєстрації податкових накладних застосовано до ТОВ «СТС-ГРУПП» штраф у сумі 7 855 381,00 грн.;

- № 00487740702 від 14.07.2023, яким ТОВ «СТС-ГРУПП» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 129 762,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними ППР, оскаржив їх в адміністративному поряду до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України № 22800/6/99-00-06-01-04-06 від 16.08.2023 скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 00487690702 від 14.07.2023, № 00487760702 від 14.07.2023 та № 00487740702 від 14.07.2023 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

На звернення позивача Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої підготовлено Висновок експерта № 288/5 від 18.12.2023, згідно якого:

«Висновки Акту від 23.06.2023 № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за квітень 2023 року, в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 379 166 867,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 129 762,00 грн., підтверджуються частково, а саме щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 379 166 867,00 грн. документально не підтверджуються, а в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду документально підтверджуються у сумі 862,34 грн.».

У вказаному висновку експерта зазначено, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Також, у висновку експерта зазначено, що відповідно до ст. 104 КАС України висновок підготовлено для подання до суду в адміністративній справі № 320/30167/23.

У свою чергу, відповідачем надано до суду Висновок експерта від 24.11.2023 № 3517 за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 72023000210000025, підготовлений Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», згідно якого:

«За наявними матеріалам та в межах компетенції експерта-економіста, у разі неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «СТС-ГРУПП» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023 документально підтверджується розмір заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість 377 213 373 грн. (в т.ч. заниження ПДВ 377 083 611 грн., завищення від`ємного значення з ПДВ 129 762 грн.) згідно акту перевірки № 46172/2615-07-02-05-03/42921807 від 23.06.2023 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року», при декларуванні відповідного податкового кредиту підприємства (докладно в дослідницький частині, Додатку №1)».

Також, на підтвердження висновків акту перевірки відповідачем додатково надано до суду матеріали кримінального провадження № 72023000210000025 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

На думку відповідача, дані матеріали підтверджують нереальність господарських операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та його контрагентом ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з надання послуг відповідального зберігання.

Окрім того, відповідачем додатково надано до суду Висновок експерта від 10.04.2024 №52/5 за результатами комісійної судової економічної експертизи, підготовлений Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, згідно якого:

«За умови неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «СТС-ГРУПП» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023 висновки від 23.06.2023 № 46172/26-15-01-02-05-03/42921807 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРІІОУ 42921807) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, в частині заниження ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) податку на додану вартість, за квітень 2023 року на загальну суму 379 166 867,00 гривень, документально не підтверджуються.

За умови неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «СТС-ГРУПП» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023 висновки акту від 23.06.2023 № 46172/26-15-01-02-05-03/42921807 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРІІОУ 42921807), з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року в частині заниження ТОВ «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) податку на додану вартість за квітень 2023 року документально підтверджуються на загальну суму 377 369 134,00 гривень».

Вважаючи оскаржувані ППР протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки спростовуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому оскаржувані ППР є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

- 83.1.2. податкова інформація;

- 83.1.3. експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; 83.1.4. судові рішення;

- 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи;

- 83.1.7. мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

- в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до абз. 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення № 879).

Відповідно до абз. 6 п. 7 розділу І Положення № 879 проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

Абзацами 1, 4, 5 пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п. 7 розділу II Положення № 879 наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються.

Відповідно до п. 16 розділу II Положення № 879 в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Згідно п. 18 розділу II Положення № 879 інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наведено визначення наступних термінів:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.3 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 2.4 Положення № 88 передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Щодо заниження ТОВ «СТС-ГРУПП» податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) на суму 389 670 851 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в акті перевірки податковим органом встановлено, що станом на 29.05.2023, різниця між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками суб`єкта господарювання складає 1 886 066 864,53 грн., а саме:

- 2 613 984 660,65 грн. (дані бухгалтерського обліку згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари») - 177 917 796,12 грн (дані фактичних залишків ТМЦ згідно інвентаризаційних описів) - 550 000 000,00 грн (умовний продаж на списання залишків ТМЦ).

Таким чином, на думку податкового органу ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 377 213 372,91 грн.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.02.2022 між ТОВ «СТС-ГРУПП» (Поклажодавцем) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» (Зберігачем) укладено Договір № 15 від 15.02.2022 про надання послуг відповідального зберігання (далі - Договір № 15 від 15.02.2022).

Пунктом 1.1 Договору № 15 від 15.02.2022 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця.

Пунктом 2.10 Договору № 15 від 15.02.2022 передбачено, що Зберігач зобов`язаний здійснювати транспортування Товару Поклажодавця до місця зберігання та по закінченню строку дії цього Договору із місця зберігання на склад Поклажодавця.

Транспортування Товару здійснюється силами та за рахунок Зберігача. Вартість послуг, пов`язаних із транспортуванням Товару, включається до вартості послуг Зберігача, які надаються за даним Договором.

Пунктом 3.1 Договору № 15 від 15.02.2022 передбачено, що передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару або накладною.

Пунктом 3.3 Договору № 15 від 15.02.2022 передбачено, що кількість і вартість (заставна) Товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна № 1 від 18.02.2022 ТОВ «СТС-ГРУПП» передано, а ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» прийнято на відповідальне зберігання майно на загальну суму 399 029 737,82 грн. Місце зберігання майна: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1-А.

За фактом надання послуг з транспортування товару згідно Договору № 15 від 15.02.2022, сторонами підписано Акт надання послуг № 18022022-1 від 18.02.2022, згідно якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», як Виконавцем, надано ТОВ «СТС-ГРУПП», як Замовнику послуги транспортування по Договору № 15 від 15.02.2022 на загальну суму 2 880 000,00 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна № 1 від 18.02.2022 та Акт надання послуг № 18022022-1 від 18.02.2022, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, тобто мають всі обов`язкові реквізити первинних документів.

У свою чергу, акт перевірки не містить опису порушень щодо документального оформлення господарських операцій (правильності складання первинних документів та достовірності їх реквізитів, наявності підписів, ідентифікації осіб, що брали участь тощо).

На виконання умов Договору № 15 від 15.02.2022, ТОВ «СТС-ГРУПП» здійснено часткову оплату за надані послуги в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів.

З оборотно-сальдової відомості по рахунку 6311 та картки рахунку 6311 ТОВ «СТС-ГРУПП» по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» вбачається, що за період з 15.02.2022 по 30.09.2023, фінансово-господарські операції за Договором № 15 від 15.02.2022 відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт 93 Кт 6311 - 2 400 000,00 грн. - вартість послуг транспортування за Договором № 15 від 15.02.2022;

Дт 6442 Кт 6311 - 480 000,00 грн. - ПДВ;

Дт 6311 Кт 311 - 500 000,00 грн. - оплата послуг за Договором № 15 від 15.02.2022;

Кт 6311 - 2 380 000,00 грн. - заборгованість за Договором № 15 від 15.02.2022.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що вказані документи, а саме Договір № 15 від 15.02.2022, Акт № 1 від 18.02.2022 приймання-передачі майна, Акт № 18022022-1 від 18.02.2022 надання послуг за Договором № 15 від 15.02.2022, банківські документи, підтверджуючі здійснення часткової оплати послуг по Договору № 15 від 15.02.2022, вказують на здійснення господарських операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з надання послуг відповідального зберігання товару.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зокрема:

«II. Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України

2.5. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. Сєвєродонецький район. Сєвєродонецька міська територіальна громада з 25.06.2022 ...».

Відповідно до п. 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, передбачено, що підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов`язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв`язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абзаці десятому цього пункту, зобов`язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з`явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Також, колегією суддів апеляційної інстанції враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.10.2022 у справі № 640/2221/20, згідно яких факт знаходження основних засобів та інших активів позивача на території України, де проводиться АТО, не дає права стверджувати про початок використання позивачем таких активів не в господарській діяльності.

Крім того, у листі Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, який розміщено на веб-порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html, надано роз`яснення щодо питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль, через наслідки російської військової агресії проти України.

Так, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Таким чином, враховуючи вказані обставини та положення наведених норм, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскільки товар на загальну суму 399 029 737,82 грн. знаходиться на відповідальному зберіганні в місті Сєвєродонецьк Луганської області, згідно Договору № 15 від 15.02.2022, яке з 25.06.2022 є тимчасово окупованою РФ територією, немає законних підстав стверджувати про відсутність таких ТМЦ та про початок використання ТОВ «СТС-ГРУПП» вказаних ТМЦ не в господарській діяльності.

Окрім того, самостійного рішення про списання або ліквідацію вказаних ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП» не приймало, відповідно, відсутні підстави для застосовування правил пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Дані висновки суду додатково підтверджуються наданим позивачем до суду Висновком експерта № 288/5 від 18.12.2023, складеним Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

У даному висновку експертом зазначено що оскільки товар на загальну суму 399 029 737,82 грн. знаходиться на відповідальному зберіганні в місті Сєвєродонецьк, яке з 25.06.2022 є тимчасово окупованою РФ територією, тому залишки таких ТМЦ мають визначатися за даними бухгалтерського обліку ТОВ «СТС-ГРУПП».

Згідно даних бухгалтерського обліку, які надані судовому експерту на дослідження, залишки ТМЦ, які знаходяться на тимчасово окупованій території - Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1-А, складають 399 029 737,82 грн.

Таким чином, за даними бухгалтерського обліку у ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на дату складання акту перевірки від 23.06.2023 № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807, наявні залишки ТМЦ (товару) на загальну суму 399 029 737,82 грн., які знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», на тимчасово окупованій території - Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1-А.

Крім того, контролюючим органом не спростовано та не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження невідповідності вказаного висновку експерта вимогам діючого законодавства (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 520/7783/19).

Враховуючи викладене, даний висновок експерта є належним та допустимим доказом, і підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.

Натомість, в акті перевірки контролюючим органом не наведено висновків, підстави не взяття до уваги вказаних первинних документів щодо операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» за Договором № 15 від 15.02.2022.

Також, у відзиві на позовну заяву податковий орган не наводить заперечень з приводу вказаних документів, не заперечує, що останнім під час проведення перевірки, позивачем надавалися працівникам ГУ ДПС у м. Києві документи щодо господарських операцій з контрагентом - ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» за Договором № 15 від 15.02.2022.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що податковим органом безпідставно не взято до уваги документи щодо господарських операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» за Договором № 15 від 15.02.2022, та не враховано наявність у позивача на момент проведення перевірки залишків ТМЦ на загальну суму 399 029 737,82 грн., які знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» на тимчасово окупованій території - Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1-А.

Щодо Договору від 06.02.2023 № 22 про надання послуг відповідального зберігання, укладеного між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 44036675), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, 06.02.2023 між ТОВ «СТС-ГРУПП» (Поклажодавцем) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» (Зберігачем) укладено Договір № 22 від 06.02.2023 про надання послуг відповідального зберігання (далі - Договір № 22 від 06.02.2023).

Пунктом 1.1 Договору № 22 від 06.02.2023 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця.

Пунктом 2.10 Договору № 22 від 06.02.2023 (в редакції додаткової угоди № 2 від 06.02.2023) передбачено, що Зберігач зобов`язаний здійснювати транспортування Товару Поклажодавця до місця зберігання та по закінченню строку дії цього Договору із місця зберігання на склад Поклажодавця.

Транспортування Товару здійснюється силами та за рахунок Зберігача. Вартість послуг, пов`язаних із транспортуванням Товару, включається до вартості послуг Зберігача, які надаються за даним Договором.

Пунктом 3.1 Договору № 22 від 06.02.2023 передбачено, що передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару або накладною.

Пунктом 3.3 Договору № 22 від 06.02.2023 передбачено, що кількість і вартість (заставна) Товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 06.02.2023 № 2023/02-1 ТОВ «СТС-ГРУПП» передано, а ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» прийнято на відповідальне зберігання майно у кількості 71 259 263 одиниць загальною вартістю 1 478 046 476,07 грн. Місце зберігання майна: м. Київ, вул. Віскозна, 17 (буд.№130).

Згідно акту приймання-передачі майна від 05.06.2023№ 06/2023-1 ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» 05.06.2023 повернуло, а ТОВ «СТС-ГРУПП» прийняло з відповідального зберігання майно у кількості 71 259 263 одиниць загальною вартістю 1 478 046 476,07 грн.

За результатами аналізу вказаних актів приймання-передачі майна по Договору № 22 від 06.02.2023 судом апеляційної інстанції встановлено, що кількість майна (товару), яке ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» повернуло ТОВ «СТС-ГРУПП» з відповідального зберігання (загальна кількість майна (товару) повернутого з відповідального зберігання та його вартість:

- 71259 263 одиниць вартістю 1 478 046 476,07 грн.), відповідає кількості майна (товару) переданого позивачем на відповідальне зберігання ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» (загальна кількість майна (товару), переданого на відповідальне зберігання та його вартість: 71 259 263 одиниць вартістю 1 478 046 476,07 грн.).

Вказані обставини також підтверджуються Висновком експерта № 288/5 від 18.12.2023.

За фактом надання послуг по Договору № 22 від 06.02.2023 сторонами підписано Акти надання послуг, згідно яких ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», як Виконавцем, надано ТОВ «СТС-ГРУПП», як Замовнику, послуги транспортування та відповідального зберігання по Договору № 22 від 06.02.2023, на загальну суму 13 334 928,57 грн., а саме:

- Акт від 06.02.2023 № 06022023-1 - Послуги транспортування згідно Договору № 22 від 06.02.2023 - сума за актом, грн. в т.ч. ПДВ - 2 133 000,00 грн.;

- Акт від 28.02.2023 № 28022023-1 - Послуги відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023 за період з 06.02.2023 по 28.02.2023 - сума за актом, грн. в т.ч. ПДВ - 1 867 928,57 грн.;

- Акт від 31.03.2023 № 31032023-1 - Послуги відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 - сума за актом, грн. в т.ч. ПДВ - 2 274 000,00 грн.;

- Акт від 30.04.2023 № 30042023-1 - Послуги відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 - сума за актом, грн. в т.ч. ПДВ - 2 274 000,00 грн.;

- Акт від 31.05.2023 № 31052023-1 - Послуги відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 - сума за актом, грн. в т.ч. ПДВ - 2 274 000,00 грн.;

- Акт від 05.06.2023 № 05062023-1 - Послуги транспортування згідно Договору № 22 від 06.02.2023 - сума, грн. в т.ч. ПДВ - 2 133 000,00 грн.; Послуги відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023 за період з 01.06.2023 по 05.06.2023 - сума, грн. в т.ч. ПДВ - 379 000,00 грн.

Ввказані Акти приймання-передачі майна № 2023/02-1 від 06.02.2023 та № 2023/06-1 від 05.06.2023, Акти надання послуг від 06.02.2023 № 06022023-1, від 28.02.2023 № 28022023-1, від 31.03.2023 № 31032023-1, від 30.04.2023 № 30042023-1, від 31.05.2023 № 31052023-1 та від 05.06.2023 № 05062023-1, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, тобто мають всі обов`язкові реквізити первинних документів.

На виконання умов Договору № 22 від 06.02.2023 позивачем здійснено часткову оплату за надані послуги в розмірі 520 000,00 грн., що підтверджується банківськими документами.

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості ТОВ «СТС-ГРУПП» по рахунку 6311 та картки рахунку 6311 з контрагентом ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», за період з 15.02.2022 по 30.09.2023, відповідно до яких фінансово-господарські операції за Договором № 22 від 06.02.2023 відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт 93 Кт 6311 - 1 777 500,00 грн. - вартість послуг транспортування згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 355 500,00 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 1 556 607,14 грн. - вартість послуг відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 311 321,43 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 1 895 000,00 грн. - вартість послуг відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 379 000,00 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 1 895 000,00 грн. - вартість послуг відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 379 000,00 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 1 895 000,00 грн. - вартість послуг відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 379 000,00 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 1 777 500,00 грн. - вартість послуг транспортування згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 355 500,00 грн. - ПДВ;

Дт 93 Кт 6311 - 315 833,33 грн. - вартість послуг відповідального зберігання згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6442 Кт 6311 - 63 166,67 грн. - ПДВ;

Дт 6311 Кт 311 - 20 000,00 грн - оплата послуг згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Дт 6311 Кт 311 - 500 000,00 грн - оплата послуг згідно Договору № 22 від 06.02.2023;

Кт 6311 - 12 814 928,57 грн. - заборгованість за згідно Договору № 22 від 06.02.2023.

Отже, вказані документи, а саме Договір № 22 від 06.02.2023, Акти приймання-передачі майна № 2023/02-1 від 06.02.2023 та 2023/06-1 від 05.06.2023, Акти наданих послуг за Договором № 22 від 06.02.2023, банківські документи, підтверджуючі здійснення позивачем часткової оплати послуг по Договору № 22 від 06.02.2023, дають можливість встановити здійснення господарських операцій між ТОВ`СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з наданням послуг відповідального зберігання товару.

Як зазначено під час розгляду позивачем, товар, який повернуто з відповідального зберігання, ТОВ «СТС-ГРУПП» розмістило на своїх складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова; 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи наказами про створення робочих інвентаризаційних комісій для проведення інвентаризації та інвентаризаційні описи, складені за результатами проведених інвентаризацій за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А; м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, зокрема:

1) Наказом № 8-Е від 06.06.2023 ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35.

Згідно Інвентаризаційного опису № 2 станом на 06.06.2023 вартість фактично наявних залишків на вказаному складі становить 560 648 439,21 грн.

2) Наказом № 10-П від 06.06.2023 ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4-А.

Згідно Інвентаризаційного опису № 2 станом на 06.06.2023 вартість фактично наявних залишків на вказаному складі становить 665 475 841,25 грн.

3) Наказом № 9 від 06.06.2023 ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а.

Згідно Інвентаризаційного опису № 2 станом на 06.06.2023 вартість фактично наявних залишків на вказаному складі становить 251 922 198,61 грн.

Як зазначено у Висновку експерта від 18.12.2023№ 288/5, за результатами проведеного дослідження Акта № 2023/06-1 від 05.06.2023 приймання-передачі майна та вищевказаних Інвентаризаційних описів станом на 06.06.2023, складених за результатами проведених інвентаризацій на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова; 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, шляхом співставлення даних, судовим експертом встановлено, що 06.06.2023 ТОВ «СТС-ГРУПП» проводило інвентаризацію лише в частині товару, який повернуто 05.06.2023 з відповідального зберігання.

За результатами аналізу Інвентаризаційних описів, станом на 06.06.2023, судом апеляційної інстанції встановлено, що вони не містять відомостей про нестачу ТМЦ, тобто, за результатами проведених позивачем інвентаризацій ТМЦ на складах, які розташовані за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова; 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками ТМЦ не встановлено.

Зазначеним документально підтверджується наявність у ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на 06.06.2023, залишків ТМЦ (товару) на суму 1 478 046 476,07 грн., які повернуто ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР2, з відповідального зберігання за Актом № 2023/06-1 від 05.06.2023 приймання-передачі майна.

Проте, вищевказані обставини протиправно не враховано відповідачем, а в акті перевірки надані ТОВ «СТС-ГРУПП» документи на підтвердження наявності у останнього залишків ТМЦ (товару) на суму 1 478 046 476,07 грн., які повернуто ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з відповідального зберігання за Актом приймання-передачі майна № 2023/06-1 від 05.06.2023.

Щодо висновків контролюючого органу, зазначених в акті перевірки про те, що на запити посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до перевірки не надано жодної інформації та її документального підтвердження щодо факту переміщення товарно-матеріальних цінностей між складом відповідального зберігання за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17 (буд. №130) та складськими приміщеннями ТОВ «СТС-ГРУПП» за адресами м. Київ, вул. Екскаваторна, 35; м. Київ, вул. Промислова, 4-А; м. Київ. вул. Івана Дзюби, 7-а: товарно-транспортних накладних щодо підтвердження переміщення ТМЦ до вищезазначених складських приміщень, видаткових накладних (актів) на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних щодо підтвердження переміщення ТМЦ до зазначеного складського приміщення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Факт переміщення товарно-матеріальних цінностей зі складу відповідального зберігання, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17 (буд.№130), на орендовані ТОВ «СТС-ГРУПП» склади за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, підтверджується первинними документами, а саме:

- договором № 22 від 06.02.2023 про надання послуг відповідального зберігання;

- актами приймання-передачі майна № 2023/02-1 від 06.02.2023 та № 2023/06-1 від 05.06.2023;

- актами наданих послуг за Договором № 22 від 06.02.2023;

- інвентаризаційними описами станом на 06.06.2023.

У свою чергу, зазначені доводи не спростовано відповідачем, а судами пешої та апеляційної інстанцій, під час розгляду справи не встановлено, що відомості, які містяться у вказаних первинних документах позивача, є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 640/5408/21.

Щодо висновків відповідача про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 11.05.2023 у справі№ 280/5471/19, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою для висновку про нездійснення господарських операцій. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.06.2024 у справі № 815/1465/16, від 21.05.2024 у справі № 200/170/22, від 23.02.2024 у справі № 808/1451/17, від 17.01.2024 у справі № 320/2332/19, від 22.12.2023 у справі № 813/2330/16, від 27.06.2023 у справі № 520/18518/21, від 09.05.2023 у справі № 815/187/16.

Враховуючи висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини надання послуг з відповідального зберігання, а тому їх відсутність жодним чином не може свідчити про відсутність господарських операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та його контрагентом - ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з надання послуг відповідального зберігання товару на суму 1 478 046 476,07 грн.

Окрім того, умовами Договору № 22 від 06.02.2023 про надання послуг відповідального зберігання передбачено, що відповідальним за транспортування належного ТОВ «СТС-ГРУПП» товару до місця зберігання та по закінченню строку дії цього Договору із місця зберігання на склад ТОВ «СТС-ГРУПП» є контрагент останнього, а саме - ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», відповідно ТОВ «СТС-ГРУПП» не зобов`язано, відповідно до вимог податкового законодавства, контролювати свого контрагента щодо оформлення товарно-транспортних накладних на транспортування товару.

У постанові від 22.12.2023 у справі № 813/2330/16 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки умовами договору передбачено, що перевезення товарів здійснюється силами контрагента позивача, тому у даній ситуації відсутність товарно-транспортної накладної є законним явищем.

Щодо висновків відповідача, що 06.06.2023 інвентаризація на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35; м. Київ, вул. Промислова, 4-А; м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, проведена без залучення посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, пп. 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Абзацами 1 та 4 пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

З аналізу наведених норм вбачається, що вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу II Положення № 879 є правом, а не обов`язком).

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 640/19859/21, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 23.07.2020 у справі № 640/5215/19, від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17.

Разом з тим, жоден нормативно-правовий акт не визначає дійсність (недійсність) результатів інвентаризації в залежності від того, чи були присутні при проведені інвентаризації посадові особи контролюючого органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що проведення позивачем 06.06.2023 інвентаризації на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, без участі посадових осіб відповідача не призвело до порушення норм діючого законодавства та не спричиняє втрату Інвентаризаційними описами, станом на 06.06.2023, встановлених законом засобів доказування нестачі чи наявності ТМЦ у платника податку.

Так, пп. «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема:

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно абз. 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За змістом наведених норм платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 28.09.2022 у справі № 1.380.2019.004529 та від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17, згідно яких проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Також, у постанові від 26.09.2023 у справі № 640/19859/21 Верховний Суд дійшов висновку, що у розумінні пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акту, яким зафіксовано, зокрема факт такої нестачі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної 06.06.2023 інвентаризації ТМЦ за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, позивачем не встановлено розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками ТМЦ, що підтверджується Інвентаризаційними описами станом на 06.06.2023.

Тобто, ТОВ «СТС-ГРУПП» відсутні передбачені підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на товар вартістю 1 478 046 476,07 грн., який повернуто 05.06.2023 з відповідального зберігання контрагентом позивача.

Щодо висновків відповідача, що інвентаризація вищезазначених ТМЦ не була проведена в рамках загальної інвентаризації ТМЦ станом на 29.05.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що під час проведення перевірки платник податків на вимогу контролюючого органу зобов`язаний провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей.

З аналізу наведеної норми вбачається, що платник податків на вимогу контролюючого органу зобов`язаний провести інвентаризацію ТМЦ протягом усього часу проведення перевірки.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась в період з 29.05.2023 по 16.06.2023.

Таким чином, ТОВ «СТС-ГРУПП», на вимогу ГУ ДПС у м. Києві, зобов`язано було провести інвентаризацію всіх ТМЦ протягом усього строку проведення перевірки, а саме: в період з 29.05.2023 по 16.06.2023.

Інвентаризація ТМЦ на суму 1 478 046 476,07 грн., які повернуто з відповідального зберігання 05.06.2023, проведена позивачем 06.06.2023, що підтверджується Інвентаризаційними описами, станом на 06.06.2023.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що інвентаризація ТМЦ на загальну суму 1 478 046 476,07 грн., які повернуто з відповідального зберігання 05.06.2023, проведена в межах строків, встановлених положеннями Податкового кодексу України.

Окрім того, нормами Податкового кодексу України не визначено, що інвентаризацію у законний спосіб можливо провести виключно в строк, встановлений контролюючим органом.

Щодо висновків відповідача, що перевіркою встановлено відсутність будь - якої розумної економічної причини (ділової мети) при здійсненні господарської операції з передачі такої обмеженої за термінами зберігання категорії товарів, як напої та продукти харчування, на відповідальне зберігання, окрім як забезпечення документального оформлення причин розбіжностей між обліковими та фактичними даними, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Водночас із визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 810/1298/16.

Також, Верховний Суд в постановах від 15.04.2024 у справі № 822/1508/18 та від 25.05.2023 у справі № 815/724/16 зазначив, що з`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.

В постанові від 29.11.2022 у справі № 812/6790/13-а Верховний Суд дійшов висновку, що збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарської операції. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Таким чином, прибутковість або збитковість певних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з акту перевірки від 23.06.2023 № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807, податковим органом не здійснювався аналіз умов та обставин здійснення господарських операцій між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР, з надання послуг відповідального зберігання, а також умов та обставин які зумовили ТОВ «СТС-ГРУПП» передати ТМЦ на відповідальне зберігання, наприклад наявність чи відсутність у позивача у власності та/або у користуванні складських приміщень, які б дозволяли одночасно зберігати наявний у позивача товар, вартість товару та попит на товар на момент передачі товару на відповідальне зберігання, а також вартість товару та попит на товар на момент повернення товару з відповідального зберігання, тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СТС-ГРУПП» здійснює наступну діяльність: Неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90); Оптова торгівля напоями (код КВЕД 46.34); Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код КВЕД 46.36); Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (код КВЕД 46.38); Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39). Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Для здійснення господарської діяльності позивачем орендуються в різних областях України 6 складських приміщень. Як вбачається з акта перевірки, в цих складських приміщеннях розміщені ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», які призначені для використання в операціях, що є господарською діяльністю позивача.

Також судом встановлено, що частина ТМЦ, які призначенні для використання в операціях, що є господарською діяльністю позивача, передана на відповідальне зберігання ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», на підставі Договору № 22 від 06.02.2023 та Договору № 15 від 15.02.2022 про надання послуг відповідального зберігання. Факт передачі такого товару на відповідальне зберігання та його повернення з відповідального зберігання (по Договору № 22 від 06.02.2023) підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням встановлених обставин в даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що отримання доходу не може вважатись основним критерієм для віднесення понесених платником витрат до витрат, що вважаються здійсненими в межах господарської діяльності, адже підприємницька діяльність пов`язана з певними ризиками, в тому числі простоєм, відсутністю попиту на певні види товару тощо, що не залежать від волі платника податків.

Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірні господарські операції не мають розумної економічної причини (ділової мети).

Проаналізувавши обставини даної справи та наявні в матеріалах докази в сукупності із наведеними нормами законодавства, що регулюють спірні відносини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що господарські операції між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», з надання послуг відповідального зберігання вцілому та за своєю суттю, обумовлені розумними економічними причинами, здійснювались з ціллю отримання матеріальної вигоди та мали ділову мету.

Зазначені обставини спростовують висновки контролюючого органу , що господарські операції з передачі ТОВ «СТС-ГРУПП» на відповідальне зберігання ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» товару, призначеного для використання в господарській діяльності ТОВ «СТС-ГРУПП», не мають розумної економічної причини (ділової мети).

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи апелянта, що відомості, зазначені в інвентаризаційних описах по складських приміщеннях м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, мають ознаки формального складання та не могли бути порівняні з даними бухгалтерського обліку позивача станом на 06.06.2023, оскільки такі висновки документально не підтверджуються.

Наявність в залишках ТОВ «СТС-ГРУПП» ТМЦ, які повернуто ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» з відповідального зберігання, підтверджується Інвентаризаційними описами станом на 06.06.2023, складеними за результатами проведених інвентаризацій на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, у зв`язку з чим безпідставними є висновки відповідача, що за результати перевірки документально не виявляється можливим підтвердити дані залишків товарно-матеріальних цінностей згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Товари, станом на дату проведення загальної інвентаризації ТМЦ.

Як зазначалося судом вище, на підтвердження висновків акту перевірки щодо неврахування Інвентаризаційних описів станом на 06.06.2023, складених за результатами проведення інвентаризацій на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, відповідачем надано до суду матеріали кримінального провадження № 72023000210000025 від 05.04.2023 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

У клопотанні про долучення матеріалів кримінального провадження № 72023000210000025 відповідач зазначив, що у кримінальному провадженні слідчим шляхом встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР», відповідно до наданої інформації власника приміщень ТОВ «Трі Груп» (ЄДРПОУ 32770143), а також орендаря ТОВ «Адоніс Проект» (ЄДРПОУ 33595989) ніколи не орендувало приміщень за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17. Також, у ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» відсутні транспортні засоби для перевезення товару та наймані працівники, що може свідчити про фіктивність вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 23 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що суд досліджує докази безпосередньо, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З аналізу наведених норм чітко вбачається, що всі відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути доказами в кримінальному проваджені.

Таким чином, до винесення вироку в кримінальному провадженні № 72023000210000025 від 05.04.2023 матеріали такого кримінального провадження не можуть вважатись належними доказами в адміністративній справі, оскільки саме при розгляді кримінального провадження в суді суд робить висновок про допустимість/недопустимість та врахування/неврахування зібраних доказів у встановленому КПК України порядку (статті 86-87 КПК України).

Подібні висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.10.2023 у справі №280/3836/22, згідно яких до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 1.380.2019.006636, від 24.01.2022 у справі № 620/3138/19, від 26.03.2020 по справі № 826/9967/16, від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 640/7791/19 дійшов висновку, що відповідно до винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали, зібрані в рамках кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 16.01.2024 у справі № 815/749/17, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не може бути доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Враховуючи наведені обставини, а також висновки Верховного Суду, матеріали кримінального провадження № 72023000210000025 від 05.04.2023 не є належними доказами у даній адміністративній справі № 320/30167/23, а тому відповідно до ч. 4 ст. 73 КАС України, не заслуговують на увагу суду.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні законні підстави для неврахування Інвентаризаційних описів станом на 06.06.2023, складених за результатами проведення інвентаризації на складах за адресами: м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-а, під час проведення перевірки, та як наслідок відсутні підстави для нарахування позивачу згідно п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України податкових зобов`язань з ПДВ на товар вартістю 1 478 046 476,07 грн., який повернуто 05.06.2023 з відповідального зберігання.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги посилання податкового органу, на Висновки експерта № 3517 від 24.11.2023, та комісійної судової економічної експертизи, результати якої оформлено Висновком експерта № 52/5 від 10.04.2024, оскільки судовими експертами не досліджувалися результати інвентаризації товарів ТОВ «СТС-ГРУПП» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023, які надавалися позивачем під час податкової перевірки.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 18.05.2023 у справі № 160/2003/20 та від 25.10.2022 у справі № 120/3818/19-а, в рамках судово-економічної експертизи здійснюється арифметична, реквізитна та нормативна перевірка наданих на дослідження документів, проводиться дослідження відповідності кількісних і сумових характеристик первинних документів записам в облікових регістрах. Втім, в силу вимог закону, лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність певного документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, а також надати правову оцінку правильності застосування відповідної норми права.

Таким чином, висновки експертів про документальне підтвердження розміру заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 379 166 867 грн. згідно акту перевірки № 46172/26-15-07-02-02-03/42921807 від 23.06.2023 ґрунтується не на результатах дослідження документів, як це передбачено наведеними нормами, а виключно на висновках акту перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані відповідачем до суду Висновок експерта № 3517 від 24.11.2023 та Висновок експерта № 52/5 від 10.04.2024 не є належними та допустимими доказами у даній справі, тому не підлягає врахуванню судом.

Щодо висновків ГУ ДПС у м. Києві, що ТОВ «СТС-ГРУПП» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 2 083 256,40 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «СТС-ГРУПП» в присутності представників ГУ ДПС у м. Києві, регіональних органів ДПС 29.05.2023 проведена інвентаризація фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої були встановлені наступні залишки фактично наявних ТМЦ:

- м. Чернігів, вул. Громадська, 62: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 11 374 351,33 грн.; фактично встановлені залишки - 11 374 351,33 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 0 грн.;

- с. Старі Петрівці, вул. Польова, 9: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 20 212 395,57 грн.; фактично встановлені залишки - 20 210 071,42 грн., розбіжності (нестача ТМЦ) - 2 324,15 грн.;

- смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 26А: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 19 028 819,68 грн.; фактично встановлені залишки - 19 028 819,68 грн., розбіжності (нестача ТМЦ) - 0 грн.;

- м. Житомир, вул. Комерційна, буд. 5: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 31 999 022,06 грн.; фактично встановлені залишки - 31 999 022,06 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 0 грн.;

- м. Біла Церква, вул. Узинська, 5-В: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 28 535 900,5 грн.; фактично встановлені залишки - 28 533 912,97 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 1 987,53 грн.;

- м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7 літ. А 4-А: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 66 767 306,98 грн.; фактично встановлені залишки - 56 355 636,68 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 10 411 970,3 грн.;

- м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 0 грн.; фактично встановлені залишки - 0 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 0 грн.

Всього: Залишки, згідно з інвентаризаційними описами - 177 917 796,12 грн.; фактично встановлені залишки - 167 501 814,14 грн.; розбіжності (нестача ТМЦ) - 10 416 281,98 грн.

Тобто, за результатами проведеної інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку даним фактичного наявності ТМЦ, встановлено відсутність залишків (нестачу) ТМЦ на загальну суму 10 416 281,98 грн. без ПДВ, що підтверджується інвентаризаційними описами, складеними за результатами проведеної інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей відповідно до наказів ТОВ «СТС-ГРУПП» на проведення інвентаризації.

Таким чином, в ході перевірки, контролюючим органом встановлено нестачу ТМЦ на загальну суму 10 416 281,98 грн., що на думку останнього, свідчить про те, що ТОВ «СТС-ГРУПП» порушено п. 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2 083 256 грн., в т. ч. за квітень 2023 на суму 2 083 256 гривень.

Як вірно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору оренди приміщення № 1 від 01.01.2023 укладеного з ТОВ «АВТО-ГРУП 1010», в користуванні ТОВ «СТС-ГРУПП», на момент проведення перевірки знаходилось приміщення, загальною площею 711, 6 кв.м., що розташоване за адресою: село Старі Петрівці, вулиця Польова, будинок 9.

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Польова, 9, становить 20 212 395,57 грн. Дані відомості зазначено в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Відповідно до наказу № 8-Б від 29.05.2023, ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: село Старі Петрівці, вул. Польова, 9.

Згідно Інвентаризаційного опису ТОВ «СТС-ГРУПП». станом на 30.05.2023, вартість залишків ТМЦ (товару) ТОВ «СТС-ГРУПП» за адресою: село Старі Петрівці, вул. Польова, 9, становить 20 212 395,57 грн.

Водночас, вказаний інвентаризаційний опис містить дані, згідно яких вартість фактично наявних залишків ТМЦ за адресою: село Старі Петрівці, вул. Польова, 9, становить 20 210 071,42 грн. Тобто, розбіжність між кількістю ТМЦ згідно обліку та фактичною кількістю ТМЦ за даною адресою становить 2 324,15 грн.

У наданих на дослідження матеріалах міститься письмове пояснення ТОВ «СТС-ГРУПП» від 14.06.2023 №14/06/23-2, зазначене і в Акті перевірки, згідно якого причиною нестачі товару є бій продукції (часткове або повне пошкодження при загрузці або вигрузці) та втрата товарного вигляду.

Таким чином, документально підтверджена вартість фактично наявних залишків товару складає 20 210 071,42 грн. (20 212 395,57 грн. (вартість облікованого товару) - 2 324,15 грн. (вартість товару (нестачі)).

Отже, висновки ГУ ДПС у м. Києві, зазначені в акті перевірки, щодо нестачі у ТОВ «СТС-ГРУПП», на складі за адресою: Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Польова, 9, товарно-матеріальних цінностей на суму 2 324,15 грн. є обґрунтованими.

На підставі Договору суборенди № 4 від 01.01.2023, укладеного з СТ «МІЖРАЙБАЗА», в користуванні ТОВ «СТС-ГРУПП», на момент проведення перевірки, знаходилися офісні та складські приміщення, загальною площею 5 439 кв. м., що розташовані за адресою: м. Біла Церква, вул. Узинська, буд. 5-В.

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: м. Біла Церква, вул. Узинська, буд. 5-В, становить 28 535 900,50 грн. Дані відомості зазначено в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Відповідно до наказу від 29.05.2023 № 9, ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Біла Церква, вул. Узинська, буд. 5-В.

За даними Інвентаризаційного опису ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на 30.05.2023 (інвентаризацію закінчено 31.05.2023) вартість залишків ТМЦ (товару) ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: м. Біла Церква, вул. Узинська, буд. 5-В, згідно бухгалтерського обліку становить 28 535 900,50 грн., вартість фактично встановлених залишків ТМЦ становить 28 533 912,97 грн.

Тобто, розбіжність між кількістю ТМЦ, згідно обліку та фактичною кількістю ТМЦ за даною адресою становить 1 987,53 грн.

Згідно з письмовим поясненням ТОВ «СТС-ГРУПП» від 14.06.2023 № 14/06/23-1, причиною нестачі товару є бій продукції (часткове або повне пошкодження при загрузці або вигрузці) та втрата товарного вигляду.

Таким чином, документально підтверджена вартість фактично наявних залишків товару (за відповідною адресою) складає 28 533 912,97 грн. (28 535 900,50 грн. (вартість облікованого товару) - 1 987,53 грн. (вартість товару (нестачі)).

Враховуючи наведене, висновки ГУ ДПС у м. Києві, зазначені в акті перевірки щодо нестачі у ТОВ «СТС-ГРУПП» на складі за адресою: м. Біла Церква, вул. Узинська, буд. 5-В, товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 987,53 грн, є обґрунтованими.

Відповідно до Договору суборенди нежитлового приміщення № Ч 01/04-2023 від 01.04.2023 укладеного з ТОВ «ДІТРАНС» на момент проведення перевірки знаходилися офісні та складські приміщення, загальною площею 3 597,29 кв. м., що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, буд.62.

Згідно Наказу від 29.05.2023 № 11, ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, буд.62.

За даними Інвентаризаційного опису ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на 30.05.2023, вартість фактично наявних залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, буд.62, становить 20 365 001,97 грн.

Таким чином, станом на 30.05.2023, документально підтверджується наявність залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП"»,на складі за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 62, у розмірі 20 365 001,97 грн.

У свою чергу, висновки ГУ ДПС у м. Києві, зазначені в акті перевірки щодо наявності у ТОВ «СТС-ГРУПП», на складі за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, буд.62, залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 11 374 351,33 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до Договору оренди № 01/2023 від 29.03.2023 укладеного з ТОВ «ВІТА Україна», на момент проведення перевірки, знаходилися нежитлові приміщення, загальною площею 6276,3, що розташовані за адресою: вулиця Торф`яна, будинок 26А, смт. Баришівка.

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: вулиця Торф`яна, будинок 26А, смт. Баришівка, становить 19 028 819,68 грн. Дані відомості зазначено в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Згідно з наказом від 29.05.2023 № 10-К, ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 26А.

За даними Інвентаризаційного опису ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на 02.06.2023, вартість фактично наявних залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 26А, становить 19 028 819,68 грн.

Таким чином, станом на 02.06.2023, документально підтверджується наявність залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», на складі за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 26А, у розмірі 19 028 819,68 грн.

Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення № 34/2 від 01.01.2023 укладеного з ПрАТ «МЕБЛІ», на момент проведення перевірки, знаходилися офісні та складські приміщення, загальною площею 6 384,9 кв. м ., що розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, буд. 5.

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, буд. 5, становить 31 999 022,06 грн. Дані відомості зазначено в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Згідно з Наказом № 8-Б від 29.05.2023, яким ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, буд.5.

За даними Інвентаризаційного опису ТОВ "СТС-ГРУПП" станом на 29.05.2023, вартість фактично наявних залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, буд.5, становить 31 999 022,06 грн.

Таким чином, документально підтверджується наявність залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП» на складі за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, буд.5 станом на 29.05.2023 у загальному розмірі 31 999 022,06 грн.

Відповідно до Договору оренди від 14.09.2022 № 1015, укладеного з ТОВ «АВТЕК-ІНВЕСТ , на момент проведення перевірки, знаходилися офісні приміщення на першому поверсі будівлі Літ. Б, загальною площею - 130,05 кв. м.; офісні приміщення на другому поверсі будівлі літ. Б, загальною площею - 487,00 кв. м.; складські приміщення в будівлі літ. А , разом з майном, загальною площею - 6 366,0 кв. м.; виробничі приміщення в будівлі складу для матеріалів літ. Г, загальною площею - 216 кв. м. загальною площею 6 384,9 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Сім`ї Сосніних, 7, м. Київ.

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: вулиця Сім`ї Сосніних, 7, м. Київ, становить 66 767 306,98 грн. Дані відомості зазначено в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Згідно з Наказом від 29.05.2023 № 8, ТОВ «СТС-ГРУПП» призначено робочу інвентаризаційну комісію на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7.

За даними Інвентаризаційного опису ТОВ «СТС-ГРУПП», станом на 29.05.2023 вартість фактично наявних залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7, становить 66 767 306,98 грн.

Інвентаризаційний опис підписано від імені членів робочої інвентаризаційної комісії, підписи від імені посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві у даному інвентаризаційному описі відсутні.

Оскільки підписи від імені таких осіб відсутні в інвентаризаційному описі, є підстави вважати, що посадові особи ГУ ДПС у м. Києві не приймали участі під час проведення 29.05.2023 ТОВ «СТС-ГРУПП» інвентаризації ТМЦ на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7.

Таким чином, за результатами проведеної інвентаризації на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7, різниці (нестачі) між даними бухгалтерського обліку та фактично встановленими залишками ТМЦ, не встановлено.

Тобто, станом на 29.05.2023 документально підтверджується наявність залишків ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7, на суму 66 767 306,98 грн.

Отже, висновки ГУ ДПС у м. Києві, зазначені в акті перевірки щодо нестачі ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», на складі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7 літ. А, на суму 10 411 970,30 грн, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Крім того, висновки ГУ ДПС у м. Києві викладені в акті перевірки щодо розбіжностей (відсутності залишків, (нестачі) ТМЦ) у ТОВ «СТС-ГРУПП» на суму 10 416 281,98 грн підтверджуються частково на суму 4 311,68 грн. (2 324,15 + 1987,53).

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні залишки ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП», на час проведення перевірки, складали 2 613 984 660,65 грн., зокрема:

- 550 000 000,00 грн. - умовний продаж ТМЦ, підтверджений Актом перевірки та не заперечується ТОВ "СТС-ГРУПП";

- 186 908 446,76 грн. - фактичні залишки ТМЦ за даними інвентаризацій проведених станом на 29.05, 30.05 та 31.05.2023;

- 1 478 046 476,07 грн. - ТМЦ, які ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» 05.06.2023 повернуло ТОВ «СТС-ГРУПП», з відповідального зберігання;

- 399 029 737,82 грн. - ТМЦ, які знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» на тимчасово окупованій території України.

Згідно оборотно-сальдової відомості ТОВ «СТС-ГРУПП» по рахунку 28, субрахунок 281 «Товари на складі», залишки ТМЦ станом на 29.05.2023 складають 2 613 984 660,65 грн.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що різниця між фактичними залишки ТМЦ ТОВ «СТС-ГРУПП» та даним бухгалтерського обліку становить 4 311,68 грн. (2 613 984 660,65 грн. - 2 613 980 348,97 грн.).

Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу щодо заниження ТОВ «СТС-ГРУПП» ПДВ, на загальну суму 379 166 867 грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, у зв`язку з чим оскаржуване ППР ГУ ДПС у м. Києві № 00487690702 від 14.07.2023, яким ТОВ «СТС-ГРУПП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 473 958 584,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню й оскаржуване ППР ГУ ДПС у м. Києві № 00487760702 від 14.07.2023 в частині застосування до ТОВ «СТС-ГРУПП» штрафу в розмірі 3 400 грн. за нездійснення реєстрації податкових накладних на умовний продаж товарів на загальну суму ПДВ 379 296 629,00 грн.

Водночас, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 129 762,00 грн підтверджуються у сумі 862,34 грн, у зв`язку з чим оскаржуване ППР ГУ ДПС у м. Києві № 00487740702 від 14.07.2023 також підлягає скасуванню на суму 128 899,66 грн.

Щодо висновків контролюючого органу про нездійснення ТОВ «СТС-ГРУПП» реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 15 703 962,00 грн., та відповідно прийняття оскаржуваного ППР від 14.07.2023 № 00487760702, колегія суддів апеляційної інстанції не надає правової оцінки, оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, а позивач не є апелянтом по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що зроблені податковим органом, в межах документальної планової виїзної перевірки, висновки є безпідставними, протиправними та незаконними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, що в свою чергу є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у ППР від 14.07.2023 № 00487690702 та № 00487740702.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних ППР.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає часткому задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 19.11.2024 року