Постанова

від 19.11.2024 по справі 320/4842/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4842/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Фермерське господарство "Гармонія Соі", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 132 579, 86 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294921-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 96 295, 27 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132 579, 86 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 96 295, 27 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 132 579, 86 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294921-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 96 295, 27 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення Верховний Суд зазначив про те, що той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем Фермерське господарство "Гармонія Соі" не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов`язку і фактична сплата Фермерським господарством "Гармонія Соі" орендної плати за землю. Водночас, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності у позивача обов`язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки з фізичних осіб, то, як наслідок, питання правильності нарахування контролюючим органом ОСОБА_1 розміру орендної плати за 2019-2021 роки судами не перевірялося.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132 579, 86 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року № 294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 96 295, 27 грн.

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3433,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив про те, що орендарем земельних ділянок є фізична особа ОСОБА_1 , а тому на нього відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України покладено обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є засновником і одноособовим власником Фермерського господарства "Гармонія Соі" (ідентифікаційний код юридичної особи 37307049, місцезнаходження юридичної особи Україна, 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто Кагарлик, провулок Комунарський, будинок 15).

ОСОБА_1 з метою ведення діяльності фермерського господарства, уклав договори оренди землі з Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області:

- від 16 лютого 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га, яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради, Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства;

- від 16 лютого 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га, яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради, Білоцерківського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 5 вказаних Договорів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання договору становить 31971,73 грн.

Згідно з п. 9 Договору (кадастровий номер 3220485800:01:001:0060) визначено, що орендна плата становить 132579,86 грн. на рік, що становить 8% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Також п. 9 Договору (кадастровий номер 3220485800:01:001:0046) визначено, що орендна плата становить 96295 грн. на рік, що становить 8% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з актами прийому-передачі земельної ділянки 16 лютого 2016 року зазначенні вище земельні ділянки переданні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 на підставі ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року №973-ІV для ведення фермерського господарства.

Позивач рішенням від 25 лютого 2016 року №25/02/16 передав право користування земельними ділянками кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га та земельну ділянку кадастровий номер 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га для ведення фермерського господарства Фермерському господарству "Гармонія Соі".

Також між позивачем та Фермерським господарством "Гармонія Соі" 25 лютого 2016 року підписано акт приймання-передачі земельних ділянок кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га та кадастровий номер 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га.

У зв`язку з тим, що в адміністративних межах Розаліївської сільської ради в оренді ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки площею 51,8348 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0046 та площею 37,6486 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0060 цільове призначення яких - для ведення фермерського господарства, як за фізичною особою, Головним управлінням ДПС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 17 лютого 2021 року №294922-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 132579,86 грн.;

- від 17 лютого 2021 року №294921-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 96295,27 грн.;

- від 17 лютого 2021 року №294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132579,86 грн.;

- від 17 лютого 2021 року №294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 96295,27 грн.;

- від 17 лютого 2021 року №294922-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 132579,86 грн.;

- від 17 лютого 2021 року №294921-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 96295,27 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума податкових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за податкові періоди 2020 року від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 132 579, 86 грн та від 17 лютого 2021 року № 294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 96 295, 27 грн. розраховані відповідачем всупереч вимог податкового законодавства, а відтак підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.136, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з абз. 1 п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 288.1, 288.2, 288.3 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1).

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2).

Отже орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 уклав з Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області договори оренди землі від 16 лютого 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га, та земельну ділянку кадастровий номер 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га, які знаходять на території Розаліївської сільської ради, Білоцерківського району Київської області, цільове призначенням - для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п.5 Договорів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання договору становить 31971,73 грн.

Згідно з п. 9 Договорів визначено, що орендна плата становить 132579,86 грн. та 96295 грн. на рік відповідно, що становить 8% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок.

Верховний Суд скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у даній справі та направляючи її на новий розгляд зазначив про те, що суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності у позивача обов`язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки з фізичних осіб, та, як наслідок, питання правильності нарахування контролюючим органом ОСОБА_1 розміру орендної плати за 2019-2021 роки судами не перевірялося.

Окрім того, в позовній заяві позивач вказував на завищення відповідачем суми зобов`язання по сплаті орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-ІХ, яким, зокрема, внесені зміни до порядку та нарахування плати за землю.

Також Верховний суд зазначив про те, що такі обставини мають важливе значення, оскільки від їх встановлення залежить розмір орендної плати за землю з фізичних осіб, який, як було вказано вище, підлягає сплаті саме позивачем.

Так, підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено новим пунктом 52-4, згідно з яким не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано контролюючим органом ОСОБА_1 річна сума орендної плати розрахована за повний 2020 рік без урахування змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", частині звільнення від нарахування та сплати за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плати за земельні ділянки, що перебувають у користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних та використовуються ними в господарській діяльності.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума податкових зобов`язань згідно податковими повідомленнями-рішеннями від 17 лютого 2021 року № 294922-2403-1002/1 та № 294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132579,86 грн та 96295, 27 грн відповідно розраховані відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства, а відтак підлягають скасуванню.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку