Постанова

від 19.11.2024 по справі 460/26381/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/26381/23 пров. № А/857/17502/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 460/26381/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №82471700240522 від 23.10.2023, №82481700240522 від 23.10.2032, №82491700240522 від 23.10.2023, №82501700240522 від 23.10.2023, №65521700240522 від 01.08.2023, №65511700240522 від 01.08.2023 та №857317002400522 від 03.11.2023; визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Рівненській області рішення №87911700240522 від 13.11.2023 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 90712,11грн.; рішення №87921700240522 від 13.11.2023 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок в сумі 136,00грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-87901700240522 від 13.11.2023 на суму 226762,47грн; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 23.10.2023 №82501700240522, від 23.10.2023 №82481700240522, від 23.10.2023 №82471700240522, від 23.10.2023 №82491700240522, від 03.11.2023 №857317002400522, рішення від 13.11.2023 №87911700240522, рішення від 13.11.2023 №87921700240522 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-87901700240522 від 13.11.2023. У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.08.2023 №65521700240522 та від 01.08.2023 №65511700240522 відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 460/26381/23 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень. В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 460/26381/23 залишено без змін.

Представник позивача - адвокат Лавренчук Т.В. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, просить стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20000 грн.

Вказана заява доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Рівненській області 04.11.2024 о 17:55 год., що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету №1996540.

14.11.2024 від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яка мотивована тим, що позивачем не надано доказів оплати витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. Вважає, що обсяг виконаної роботи адвокатом є неспівмірним із розміром витрат.

Оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року прийнята в порядку письмового провадження, апеляційний суд відповідно до вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає заяву про ухвалення додаткової постанови в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд вважає, що слід ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат.

Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Лавренчук Т.В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції, у розмірі 20000 грн, в підтвердження чого надано Договір про надання правничої допомоги від 08.11.2023, додаток до Договору про надання правової допомоги від 08.11.2023, додаткову угоду від 20.11.2023; звіт про надану правничу допомогу на стадії апеляційного провадження від 23.08.2024; рахунок від 23.08.2024 на суму 20000 грн.

Як вбачається зі звіту про надану правничу допомогу на стадії апеляційного провадження від 23.08.2024 адвокат надав правничу допомогу наступного змісту: аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та підготовка відзиву (10 год).

Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Справа розглядалася у порядку письмового провадження, за відсутності учасників справи та їх представників, що виключає юридичний супровід в суді апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів звертає увагу, що надані послуги, а саме підготовка відзиву та аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області є тотожними поняттями, а витрачений адвокатом час на підготовку такого відзиву (10 год) не відповідає критерію розумності та співмірності.

Тобто, правнича допомога, яка надана адвокатом у суді апеляційної інстанції, складається лише з виготовлення відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що зміст відзиву на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які були викладені у позовній заяві.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

З огляду на зазначені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 20000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.

В свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом було проведено певну роботу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу співмірно до наданих послуг становить 2000 грн.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., а заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі №460/26381/23 задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (ЄДРПОУ: 44070166) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар