Ухвала

від 19.11.2024 по справі 1340/4977/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 1340/4977/18 пров. № А/857/12135/24№ А/857/14577/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань Єршової Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні заяву головуючої судді Гінди Оксани Миколївни про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Громадської організації «Народна дія Львів» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року (головуючий суддя: Лунь З.І., місце ухвалення м. Львів, повний текст рішення складено 29.04.2024) та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення (головуючий суддя: Лунь З.І., місце ухвалення м. Львів) у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Народна дія Львів» до виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови Львова Садового Андрія Івановича, заступника міського голови, члена виконавчого комітету Львівської міської ради Васьківа Геннадія Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста», Міністерство культури та інформаційної політики України, Комунальна установа «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконними дії та бездіяльності,

встановив:

у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 1340/4977/18 за апеляційною скаргою Громадської організації «Народна дія Львів» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Народна дія Львів» до виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови Львова Садового Андрія Івановича, заступника міського голови, члена виконавчого комітету Львівської міської ради Васьківа Геннадія Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста», Міністерство культури та інформаційної політики України, Комунальна установа «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконними дії та бездіяльності.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністравтиного суду від 12.09.2024 заяву Громадської організації «Народна дія Львів» про відвід головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Коваля Р.Й. та Мікули О.І. задоволено частково. Відведено головуючого суддю Шавеля Р.М., суддів Коваля Р.Й. та Мікулу О.І. від апеляційного розгляду справи № 1340/4977/18 (апеляційні провадження № № 857/14577/24, 857/12135/24). Передано справу для повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 31 КАС України.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи № 1340/4977/18 від 13.09.2024 між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду у цій справі, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Гінда О.М., судді Кузьмич С.М., Матковська З.М.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024, справу № 1340/4977/18 прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.11.2024, головуючою суддею Гіндою О.М. подано заяву про самовідвід у зв`язку з тим, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста» -адвокат Джох Р.В., який вступив у справу 19.11.2024, є роботодавцем її чоловіка.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши законність і обґрунтованість заявленого самовідводу, суд апеляційної інстанції вважає, що заява головуючої судді Гінди Оксани Миколївни про самовідвід є обґрунтованою, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, зобов`язаний заявити самовідвід.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 цього Закону).

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 (остаточне 27.05.2013 року), «Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності…».

У судовому засіданні 19.11.2024, судом апеляційної інстанції встановлено, що у справу 1340/4977/18, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста», 19.11.2024, згідно ордера на надання правничої допомоги від 18.11.2024 серія ВС № 1326361, вступив адвокат Джох Р.В., який є роботодавцем чоловіка головуючої судді Гінди О.М.

Отже, проаналізувавши обставини наведені в заяві про самовідвід, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні 19.11.2024, норми процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задля усунення сумнівів щодо безсторонності та неупередженості судді Гінди О.М., яка згідно протоколів автоматизованого розподілу визначена головуючою суддею для розгляду цієї справи, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи доброчесним, безстороннім та неупередженим судом, а також для уникнення в подальшому атмосфери конфліктності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку за необхідне задовольнити заяву про самовідвід головуючої в справі.

Аналогічні висновки щодо задоволення самовідводу судді з підстав, які можуть викликати сумнів у безсторонності та неупередженості викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року справа № 9901/731/18, від 07 грудня 2022 року справа № 990/146/22, від 14 березня 2023 року справа № 990/20/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Отже, справу слід передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 321, 325, 328, КАС України, суд -

ухвалив:

заяву головуючої судді Гінди Оксани Миколївни про самовідвід у справі № 1340/4977/18 задовольнити.

Відвести головуючу суддю Гінду Оксану Миколївну від розгляду справи № 1340/4977/18.

Адміністративну справу № 1340/4977/18 передати для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повний текст ухвали складено 19.11.2024.