Постанова

від 20.11.2024 по справі 380/4154/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4154/24 пров. № А/857/11638/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Коваля Р.Й., Кухтея Р.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (суддя Крутько О.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №380/4154/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: 1) визнати протиправною відмову відповідача у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України; 2) зобов`язати відповідача призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, на 01.11.2023 року, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, що становить 402600,00 гривень. Стягнути з відповідача в користь позивача судовий збір.

Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорта) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІII групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків відповідно до Закону України Про міліцію, постанови Кабінету Міністрів Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 №850 та прийняти відповідне рішення. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача судовий збір на суму 1211,20 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт рішення суду в оскаржуваній частині прийнятим з порушенням норм матеріальних та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про визнання протиправними дій МВС України та зобов`язання вчинити дії, позаяк при проведенні медико-соціальної експертизи позивача до складу комісії не залучалися представники закладів охорони здоров`я МВС України, тому вказана обставина виключає можливість прийняття рішення відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850. У МВС України були підстави для повернення матеріалів Позивача для приведення їх у відповідність до вимог законодавства.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 17.04.2024 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України у період з 14.06.1995 року по 30.04.2015 року.

Згідно свідоцтва про хворобу № 84 від 10.04.2015 року виданого Військово-лікарською комісією ГУ МВС України у Львівській області позивач ОСОБА_1 перебував на посаді начальника ВДАІ з обслуговування м. Дрогобича і Дрогобицького району ГУ МВС України у Львівській області у званні капітан міліції, в п.11 свідоцтва про хворобу зазначено діагноз і постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії) та вказано, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12).

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 027551 від 01.11.2023 року ОСОБА_1 було встановлено 50 % втрати професійної працездатності в результаті отримання захворювання пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 14).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №377835 від 01.11.2023 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 15).

06.11.2023 року позивач звернувся до ГУ МВС у Львівській області з заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності (а.с. 16).

27.11.2023 року ГУ МВС у Львівській області було підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України Про міліцію від 20.12.1990 року № 565-ХІІ та проведено розрахунок одноразової грошової допомоги, яка згідно із зазначеним висновком становить 402600 грн. 00 коп. (а.с. 17).

Заяву (рапорт) позивача про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності від 06.11.2023 року з додатками та з висновком від 27.11.2023 року ГУ МВС у Львівській області скерувало відповідачу - Міністерству внутрішніх справ України (а.с. 44).

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 27.11.2023 року № 296/31/01-2023 (277/49-24 від 04.01.2024), за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матеріали було повернуто до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області як такі, що не відповідають вимогам законодавства (а.с. 18).

В листі зазначено: ...За результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 Питання медико-соціальної експертизи (далі - Положення), відповідно до якого МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Крім того, ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ ТМО МВС України по Львівській області не оформляв....невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з Порядком. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги було повернуто. Зазначені порушення також описані у листі Департаменту охорони здоров`я МВС України від 12.12.2023 року № 59969/33 Про розгляд документів ОСОБА_1 .

Листом №4 від 17.01.2024 року ГУ МВС України у Львівській області повідомило заявника ОСОБА_1 , що матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги було повернуто відповідно до листа Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 27.11.2023 року №296/31/01-2023 (277/49-24 від 04.01.2024) (а.с. 20).

Вважаючи дії відповідача щодо повернення без виконання заяви про виплату одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення.

Переглянувши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ).

Частиною шостою статті 23 Закону №565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07 листопада 2015 року Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.

Отже, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень статті 23 Закону України Про міліцію Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок №850).

Відповідно до пункту 1 Порядку №850, порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно із п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп.2 п.3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з п.7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п.8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Наведені правові норми дають підстави дійти таких висновків: за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ; розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком №850 не передбачено; обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

У розглядуваній справі судом встановлено, що отримавши від ліквідаційної комісії документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, МВС України листом від 27.11.2023 № 296/31/01-2023 (277/49-24 від 04.01.2024) повернуло без прийняття рішення матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Невиконання МВС України покладеного на нього обов`язку щодо прийняття в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів одного з двох передбачених цим Порядком №850 рішень зумовлює висновок суду про порушення відповідачем вимог пункту 9 зазначеного Порядку.

Даючи оцінку листу МВС України від 27.11.2023 № 296/31/01-2023 (277/49-24 від 04.01.2024), суд першої інстанції вірно зазначив, що такий не є рішенням в розумінні пункту 9 Порядку №850, оскільки ним не вирішено питання призначення чи відмови у призначенні грошової допомоги, а протиправно повернуто матеріали на доопрацювання.

Відповідно до приписів п.9 Порядку №850, МВС України у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов`язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.

Таким чином, всупереч вимогам пункту 9 Порядку №850 відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі №733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі №802/498/18-а.

До такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, який не спростовується доводами апеляційної скарги.

Такі дії відповідача не відповідають вимогам п.1 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки відповідачем не були вчинені у спосіб, що визначений законом.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо повернення заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків без прийняття відповідного рішення, та з метою ефективного захисту порушеного права позивача зобов`язав МВС України повторно розглянути таку заяву та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, колегія суддів приходить до неспростованого висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, прийняв законне та обґрунтоване рішення у наведений вище спосіб, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд також враховує, що рішення суду першої інстанції не оскаржене в апеляційному порядку позивачем.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, рішення суду в оскарженій частині винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст.243,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року в адміністративній справі №380/4154/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль Р. В. Кухтей