Ухвала

від 20.11.2024 по справі 160/2455/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/2455/23

касаційне провадження №К/990/42958/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/2455/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комет» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Управління 08.11.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21.08.2024, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 08.11.2024.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що первинна касаційна скарга була подана у строк, встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Раніше подана касаційна скарга була повернута Верховним Судом ухвалою від 10.10.2024, як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування щодо підстав касаційного оскарження визначених у частині четвертій статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Разом з тим, відповідних доказів, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги впродовж строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, для подання касаційної скарги податковий орган не надає.

Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.

Інших обґрунтованих доводів та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено та не надано.

Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, скаржником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі за подання касаційної скарги у цій справі. Управління надіслало клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Натомість, у поданому скаржником клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан, контролюючий орган не зазначає про вжиття ним регулярних та послідових заходів задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.

З урахуванням наведеного вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої, підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Судом з`ясовано, що позов у цій справі подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Комет» (юридичною особою) у 2023 році; предметом касаційного оскарження у цій справі є дві вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00грн.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 10736,00грн (2684,00грн х2х200%).

Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 8588,80грн (2684,00грн х2х200%) х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої та частин четвертої, п`ятої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, подана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити Суд про поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та документа про сплату судового збору в сумі 8588,80грн.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер ,

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду