УХВАЛА
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа №520/26854/24
адміністративне провадження № К/990/44169/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №520/26854/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не визначення в період з 11 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 11 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не визначення в період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року включно ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704;
- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги;
- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , підйомної допомоги із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року;
- визнати протиправними дії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року;
- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , отриману в 2023 році допомоги на оздоровлення із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року та врахування раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду першої інстанції заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку із доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 520/26854/24. Справу №520/26854/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справу.
18 листопада 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №520/26854/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити позов без розгляду.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз статті 328 КАС України дає підстави вважати, що відповідно до частини першої цієї статті до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, судовий розгляд в якій закінчено (частина третя статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
Частина друга зазначеної статті передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а частина третя цієї статті визначає виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
З касаційної скарги вбачається, що заявник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою згідно із статтею 320 КАС України скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до цього ж суду.
Проте ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року постановлена не по суті справи, позовна заява судом фактично не розглядалася у зв`язку із поверненням позовної заяви позивачу.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, не може бути предметом касаційного оскарження.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 02 травня 2024 року у справі № 640/15383/21, від 09 травня 2024 року у справі № 440/747/24.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 248, 328, 333, 359 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №520/26854/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
Н.М. Мартинюк
В.Е. Мацедонcька
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123183730 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні