Ухвала

від 20.11.2024 по справі 420/31369/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 420/31369/23

адміністративне провадження № К/990/37490/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Кіровоградській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №420/31369/23 за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення,

установив:

Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2023 року №5502/0406 про застосування до штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позов задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, 17 травня 2024 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 03 червня 2024 року від скаржника надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Кіровоградській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги; касаційну скаргу повернуто скаржнику.

23 липня 2024 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області вдруге подало касаційну скаргу, яку залишено без руху та запропоновано надати: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; документ про сплату судового збору.

14 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та клопотання Головного управління ДПС в Кіровоградській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір у визначений термін.

Верховний Суд ухвалою від 12 вересня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Кіровоградській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги; касаційну скаргу повернуто скаржнику.

02 жовтня 2024 року на адресу Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Кіровоградській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення; уточнену касаційну скаргу; документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 07 листопада 2024 року скаржник подав: уточнену касаційну скаргу; клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в частині сплати судового збору; заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку, останній зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернено. Відповідач зауважує, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку на касаційне оскарження. На думку заявника, вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржник не зазначив.

Розглянувши зазначену заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Водночас для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить майже чотири місяці, що значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Кіровоградській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №420/31369/23 за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко