Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/6501/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/6501/24

адміністративне провадження № К/990/35010/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПК Бізнес» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Іванова С.М., Сафронової С.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПК Бізнес» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.03.2024 року № 58-рл, яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі» реєстраційний номер 990614202300663 з датою реєстрації 12.07.2023 року із строком дії з 14.07.2023 року по 14.07.2028 року;

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «ЮПК Бізнес» на оптову торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990614202300663 з датою реєстрації 12.07.2023 року із строком дії з 14.07.2023 року по 14.07.2028 року, видану позивачу та відновити дію даної ліцензії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 22 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із цим рішенням відповідач 21 травня 2024 року через «Електронний Суд» звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір і сумі 9084 грн. Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 27 травня 2024 року.

ГУ ДПС 03 червня 2024 року подало клопотання про продовження процесуального строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити. Апеляційну скаргу повернуто через не усунення недоліків. Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 12 червня 2024 року 18:16.

ГУ ДПС 16 липня 2024 року «Електронний Суд» повторно подало апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснює тим, що ГУ ДПС вживає всіх можливих законних заходів, щодо сплати судового збору. Також було надано платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення.

08 серпня 2024 року ГУ ДПС на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року.

Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що первісне звернення з апеляційною скаргою відбулось у межах строку на апеляційне оскарження та упродовж розумного строку, після отримання ухвали про повернення скарги, контролюючий орган здійснює повторну подачу скарги усунувши єдиний її недолік. Через відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником вжито всіх необхідних заходів для вчасного оскарження судового рішення.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 серпня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 22 квітня 2024 року у справі №160/6501/24. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 22 квітня 2024 року у справі №160/6501/24.

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування своїх доводів відповідач посилається, зокрема на те, що він не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги та вживав заходи щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги.

Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки апеляційним судом прийнято оскаржуване рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 808/2489/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/12483/16, від 20 січня 2021 року у справі № 640/1238/19, від 16 травня 2023 року у справі № 160/27047/21 та від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.

Скаржник зауважує, що контролюючий орган не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до суду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечувало проти доводів контролюючого органу, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як законну й обґрунтовану.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом статті 129 Конституції України та пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є одним із основних засад судочинства

При цьому забезпечення права на апеляційне оскарження включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, апеляційна скарга повернута відповідачу. Отримана відповідачем 12 червня 2024 року.

Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 16 липня 2024 року. Заявником апеляційної скарги одночасно було додано платіжне доручення від 11 липня 2024 року №2129 про сплату судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Скаржник у цьому випадку вживав заходи та залежні від нього дії щодо сплати судового збору, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після сплати судового збору без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому колегія суддів не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.

Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідач продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження, мав врахувати й помилки суду та звернути увагу на те, що усуваючи вдруге недоліки, відповідач не пропустив строк для надання документу про сплату судового збору, оскільки направив платіжну інструкцію засобами поштового зв`язку 30 жовтня 2023 року (понеділок перший робочий день після неробочого).

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/6501/24 - скасувати.

Справу №160/6501/24 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко