Рішення

від 15.11.2024 по справі 621/1141/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1141/24

2/621/661/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Браславська О. А.

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4

третя особа - Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом, третя особа - Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області,

в с т а н о в и в:

08.04.2024 адвокат Браславська О. А. в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подала позовну заяву до ОСОБА_3 з наступними вимогами:

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за правом представлення на 1/2 частку спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,2280 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом, видані Зміївською державною нотаріальною конторою Харківської області на ім`я ОСОБА_3 на належні померлій ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,2280 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зазначити, що спадкоємцями спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 є її донька - ОСОБА_3 - 1/2 частка та її онука (в порядку представлення) ОСОБА_1 - 1/2 частка;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що позивачка є дочкою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати її батька - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина у виді земельної ділянки площею 0,2280 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, та житлового будинку АДРЕСА_1 . На спадкове майно видано свідоцтва про право на спадщину на ім`я дочки померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .

Після звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за правом представлення, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 відмовилася від внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Водночас, відповідач під час оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 не повідомила нотаріуса про наявність ще одного спадкоємця - дочки рідного брата, сина померлої ОСОБА_6 , який помер раніше своєї матері.

Вважала, що поведінка відповідача ОСОБА_3 була недобросовісною, і була підставою для видачі їй свідоцтв про право на спадщину в порядку спадкування за законом, чим порушила права ОСОБА_1 .

Позивач позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на частину спадщини, яка залишилася після смерті матері її батька, що було підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.05.2024, витребувано від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області копію спадкової справи № 260/2011 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

22.04.2024 від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області надійшла до суду копія спадкової справи № 260/2011 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а. с. 39-77).

25.04.2024 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позову (а. с. 78-85).

На обґрунтування відзиву зазначено, що позивачем не надано до позовної заяви документів, які підтверджують факт родинних відносин із спадкодавцем. Матеріали справи не містять документів на підтвердження факту, що вона є спадкоємицею ОСОБА_5 . Вважала, що позивач спадщину не прийняла, оскільки не звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

10.05.2024 за клопотанням представника позивача Браславської О. А. відкладене підготовче засідання на 19.06.2024.

20.05.2024 від представника позивача Браславської О. А. надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 . Зазначила, що відповідачу відомі відомості, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5 . Матеріалами спадкової справи підтверджується зміна прізвища спадкодавця ОСОБА_5 . Щодо неприйняття спадщини у встановлений строк зазначила про те, що на час смерті батька позивача, ОСОБА_1 було 4 роки, а на час смерті баби ОСОБА_5 - 7 років. (а. с. 94-99).

19.06.2024 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено підготовче засідання на 02.08.2024.

02.08.2024 підготовче засідання відкладене у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відрядженні.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2024.

01.10.2024 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення про дату і часу судового засідання учасників справи, судовий розгляд відкладено на 15.11.2024.

Представник позивача Браславська О. А. подала заяву про судовий розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача. На задоволенні позову наполягала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_4 під час судового засідання просила відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві.

Від третьої особи: Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області будь - яких заяв щодо розгляду справи не надходило.

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши письмові докази, вислухавши представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Даними копій паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 05.10.2022, довідки про реєстрацію місця проживання від 28.03.2019, свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Фрунзенського районного управління юстиції в м. Харкові, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків, є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 9-11, 13).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_6 були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 15).

Даними довідки Виконавчого комітету Геніївської сільської ради № 2381 від 04.12.2008 підтверджується, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 2005 року по 15.10.2008. Разом з ним на день смерті за вказаною адресою зареєстрована і проживала його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00042453100 від 24.11.2023 (а. с. 41, 55 зворот, 56).

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого Зміївським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області, вбачається, що 12.01.1996 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_11 (а. с. 58 зворот).

Даними довідки Виконавчого комітету Геніївської сільської ради від 29.07.2019 підтверджується, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї, ніхто за вказаною адресою не був зареєстрований (а. с. 61).

Так, ОСОБА_5 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.12.2001 Ізюмською дистанцією колії Південної залізниці м. Харків, б/н, згідно розпорядження № 64 від 18.12.2001, зареєстрованого у комунальному підприємстві "Зміївське бюро технічної інвентаризації" 30 січня 2002 року за р. № 3-162. Спадкова справа № 260/2011. Зареєстровано в реєстрі за № 809 (а. с. 61 зворот, 62, 63).

На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 450140, виданого Геніївською сільською радою Зміївського району Харківської області 08.08.2005, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 010569100018, ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 0,2280 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321782002:00:001:0004, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - будівництво і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а. с. 64-67).

13.05.2011 відповідач ОСОБА_3 звернулася до Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою, в якій повідомила, що приймає спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 40 зворот).

24.11.2023 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясовою Т. В. на ім`я відповідача ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 13642346) (а. с. 63 зворот).

Також, 24.11.2023 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясовою Т. В. на ім`я відповідача ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки площею 0,2280 га (кадастровий номер 6321782002:00:001:0004), що розташована в АДРЕСА_1 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Спадкова справа № 260/2011. Зареєстровано в реєстрі за № 810 (а. с. 67 зворот).

13.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, після смерті баби ОСОБА_5 (а. с. 75).

13.03.2024 завідувачем Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області на адресу ОСОБА_3 направлено лист щодо з`ясування її згоди на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, відповідно до ст. 1300 ЦК України (а. с. 75 зворот).

22.03.2024 відповідач ОСОБА_3 подала до Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області заяву, в якій не надала згоду на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, відповідно до ст. 1300 ЦК України (а. с. 76).

Постановою державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясової Т. В. від 27.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що не надана згода іншою спадкоємицею на внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (а. с. 16, 17, 77).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (статті 1216,1217 ЦК України)

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступенів, це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини правнуків спадкодавця - їхні діти (праправнуки спадкодавця) і т. д.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 643/1216/15-ц (провадження № 61-6924св18).

Згідно п. а) ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 10, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", згідно ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі доказів, досліджених судом, встановлено, що спадкоємцями першої черги померлої ОСОБА_5 були її діти: син ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не повідомила нотаріуса про наявність іншого спадкоємця - племінницю ОСОБА_1 .

Отже, позивач ОСОБА_1 також спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та спадкує ту частку, що належала її батьку ОСОБА_6 , оскільки він помер раніше своєї матері ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч. ч. 2-4 статті 1273 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

У цій справі відсутні обставини, передбачені ч. ч. 2-4 статті 1273 Цивільного кодексу України, тому позивач вважається такою, що прийняла спадщину у порядку представлення після померлої баби ОСОБА_5 .

Як вбачається з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що не надана згода іншою спадкоємицею на внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (а. с. 77).

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 3) видають свідоцтва про право на спадщину.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за правом представлення, на частку, яка належала б її батькові, а саме, на 1/2 частку спадкового майна, після смерті його матері (баби позивачки) ОСОБА_5 , а відповідач ОСОБА_3 , не надала згоди на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, тим самим порушила права позивача на оформлення спадщини, ці права підлягають відновленню шляхом ухвалення рішення про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом за правом представлення та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 211, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за правом представлення на 1/2 частку спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , а саме: на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,2280 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Зміївською державною нотаріальною конторою Харківської області на ім`я ОСОБА_3 на належні померлій ОСОБА_5 , житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,2280 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зазначити, що спадкоємцями спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 є її дочка - ОСОБА_3 - 1/2 частка та її онука (в порядку представлення) ОСОБА_1 - 1/2 частка.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 937 (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Третя особа - Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 29, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404; код ЄДРПОУ: 02894148.

Повне рішення складене 21.11.2024.

Головуючий: В. В. Овдієнко