Ухвала

від 20.11.2024 по справі 589/4485/21

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/4485/21

Провадження № 1-кп/577/50/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Конотоп клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021200490000219 від 24 березня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, освіта повна середня, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,одруженого, має одну неповнолітню дитину,

у вчиненнізлочинів,передбачених ч.4ст.246,ч.3ст.146,п.9,п.12ч.2ст.115КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід тримання під вартою, строк якого спливає 23 листопада 2024 року. До спливу вказаного строку судовий розгляд не може бути завершено, триває дослідження доказів.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що кримінальне провадження не може бути завершене та встановлено наявність ризиків, передбачених п.1), 3), 4), 5) ч.1 ст. 177 КПК України. Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК свідчить те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та двох тяжких злочинів, та усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від суду. Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України зумовлена тим, що існують підстави вважати, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою примушення їх змінити, або взагалі відмовитися від надавання показань. Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_6 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а саме відмовитися у прибутті за викликом до суду. Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_6 ніде не працює, не має постійного джерела доходів, що підтверджується відсутністю трудової діяльності, а тому перебуваючи на волі, може продовжити займатися злочинною діяльністю.

Обвинувачений ОСОБА_6 з клопотанням не згоден. Вважав, що клопотання, без суттєвих змін, задоволене бути не може, прохав відмовити в його задоволенні.

Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію підзахисного ОСОБА_6 . Зазначив, що до клопотання не додані додатки, відсутні рапорти, заяви свідків про вплив обвинуваченого на учасників провадження. Не доведені інші ризики, вказані в клопотанні. Звернув увагу на сталі соціальні зв`язки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання.

Потерпіла ОСОБА_9 та представник потерпілого Шосткинської міської ради, в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши учасників судового розгляду щодо клопотання, суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст.331КПК України. за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

На час розгляду цього клопотання, судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого і оцінку обґрунтованості підозри щодо нього раніше надавали слідчі судді.

Тому оцінюючи клопотання прокурора, суд лише бере до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, а саме слідчими суддями було надано відповідні висновки наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та двох тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.246, ч.3 ст.146 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, і йому відомо, яке покарання може загрожувати у випадку доведення його вини за ці злочини.

Суд враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до затримання вів діяльність ФОП, обвинувачується в умисному вбивстві особи, з метою унеможливлення надання нею показів за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

У даному випадку тяжкість злочинів, в поєднанні з відомостями про особу обвинуваченого свідчить про те, що ОСОБА_6 може як ухилитися від суду, так і вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про доведеність ризиків, передбачених п.1), п.5) ч.1 ст. 177 КПК України.

Водночас наявність ризику, передбаченого п.4) ч.1) ст.177 КПК України є недоведеною, оскільки посилання прокурора на відмову у прибутті за викликом до суду свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а не про перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Недоведеним є і ризик, передбачений п. 3) ч.1) ст. 177 КПК України, оскільки ризик впливу обвинуваченого на свідків є припущенням прокурора.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).

Викладене узгоджуються з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою з наведених підстав, виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про особливо тяжке кримінальне правопорушення, і що існування таких обставин переважає принцип поваги до особистих свобод.

У судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, які є вагомими, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, що у свою чергу свідчить про недостатність застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком до двох місяців без визначення розміру застави.

Судом вживаються усі передбачені законом заходи з метою дотримання розумних строків розгляду справи, обвинувачений у якій тримається під вартою.

Суд також враховує, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).

Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, до 18 січня 2025 року до 24 години.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою протягом п`яти днів з часу її отримання.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3