Рішення

від 21.11.2024 по справі 175/7198/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/7198/24

Провадження № 2/175/1228/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"21" листопада 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації, третя особа - державний нотаріус Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкова Наталія Сергіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської військової адміністрації, третя особа - днржавний нотаріус Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкова Наталія Сергіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 08.03.2024 року позивачка звернувся до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Донецької області Костюкової Н.С., проте останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини позивач пропустила у зв`язку з військовим станом на території України та бойовими діями у Донецькій області, зокрема іу м.Краматорськ.Крім того,15.05.2022року,позивачка булагоспіталізована доКНП «ГБК№6»у м.Дніпро,де вонапроходила стаціонарнелікування. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого від 12.04.1967 року,ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,про що зроблено атовий запис №35. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_2 .

23.07.1988 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , про що зроблено актовий запис №36. Після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом проукладення шлюбуНОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 02.12.1989 року, житловй будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1576, спадкоємцями майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється його донька - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 13.05.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис №1009.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що зроблено актовий запис №4378, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.11.2021 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

08.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Донецької області Костюкової Н.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 .

Постановою державногонотаріуса ДругоїКраматорської Державноїнотаріальної конториДонецької областівід 08.03.20243року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого проктологічного відділення КНП «ГБК №6», ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в амбулаторно-поліклінічному закладі з 15.05.2022 року по 23.05.2022 року.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78112532 станом на 23.08.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, даних щодо спадкоємців, які прийняли спадщину немає.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, проте остання пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відсутні та судом не встановлені.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері, позивачка посилається на введення воєнного стануна територіїУкраїни таактивні бойовідії уДонецькій області,а такожна те,що позивачка була госпіталізована до КНП «ГБК №6», де вона проходила стаціонарне лікування, що підтверджується випискою №0494002 від 23.05.2022 року.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує, що в період шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на території України було запроваджено воєнний стан, який діє і станом на день розгляду справи, а також те, що позивач в період строку для прийняття спадщини перебувала на стаціонарному лікуванні, в результаті чого остання не звернулася вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність надання додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації, третя особа - державний нотаріус Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкова Наталія Сергіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,додатковий строкдля прийняттяспадщини післясмерті матері-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель