Рішення

від 14.11.2024 по справі 182/5530/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5530/23

Провадження № 2/0182/561/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

14.11.2024 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконком Нікопольської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконком Нікопольської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що з 2015 року він перебував у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 . Після народження сина відповідачка стала вести розгульний спосіб життя та вихованням дітей не займалась. Проте, на початку 2019 року відповідачка покинула сім`ю та проживає окремо від родини. Протягом тривалого часу мати взагалі зникла з життя дітей та ніяким чином не піклувалась про них, не відвідувала за місцем проживання, не вітала з днем народження. Фактично матір дітям замінила бабуся - його мати, яка разом з ними також проживає. В 2019 році він звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з відповідачки на утримання дітей. Судовим наказом від 13.01.2020 року з відповідачки на його користь були стягнуті аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку та доходів. Проте, жодної виплати за примусовим стягненням аліментів він не отримував. Згідно довідки відділу ДВС Нікопольського району від 05.10.2023 року, станом на 05.10.2023 року, заборгованість по сплаті аліментів з відповідачки складала 204 133 грн. 84 коп. 09.10.2023 року він звернувся до Нікопольського РУП з метою притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. Тобто, викладені обставини свідчать про те, що у відповідачки абсолютно відсутні бажання та дії, які б вказували на виконання нею своїх батьківських прав. Тому, змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за своєї відсутності, на задоволенні позову наполягає та просить вимоги задовольнити (а.с.40).

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилась, конверт, який був направлений за адресою її місця проживання та перебування, повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.32).

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, при цьому, від них на адресу суду надійшла заява, в якій просять суд розгляд справи проводити за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують (а.с.41).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . У відповідності до актового запису, батьками дітей є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6-7). Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, довідок, актів та характеристик, діти проживають разом з батьком - позивачем по справі - та перебувають на його утриманні (а.с.8-14). Відповідачка як мати дітей аліменти не сплачує, життям дітей не цікавиться, а тому, з урахуванням тієї обставини, що місце перебування відповідачки невідоме, представникам органів опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав скласти не вдалось.

Однак, судом враховується та обставина, що ОСОБА_2 ухиляється від виховання своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст.164 СК України, батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зокрема, п.п.15.16, роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 ухиляється від виховання своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підлягає позбавленню батьківських прав по відношенню до своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що при зміні своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, згідно із ст.169 СК України, вона має право звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32, 51 Конституції України, 12-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.164-165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконком Нікопольської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал