Рішення

від 12.11.2024 по справі 357/1278/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1278/24

Провадження № 2/357/1570/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В :

16.01.2024 представник позивачки, адвокат Оберемчук Оксана Олександрівна, звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», який зареєстрований судом 18.01.2024, мотивуючи тим, що 22 липня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, від спільного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_3 . Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 листопада 2020 року було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем, а також, вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. Тому, відповідач у примусовому порядку сплачує аліменти на підставі виконавчого листа №370/1676/20, виданого 11.12.2020 у виконавчому провадження №64077590. Після розірвання шлюбу між сторонами їхня спільна донька залишилась проживати разом із мамою в АДРЕСА_1 . Позивачка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в дитини за даною адресою є своя окрема кімната, облаштована з врахуванням думки дитини, її власне ліжечко, робочий стіл для навчання та творчості. За зареєстрованою адресою проживання позивачки з 14.02.2020 малолітня ОСОБА_3 відвідує дитячий заклад - Забуянський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «ЯЛИНКА» Макарівської селищної ради. Позивачка є здоровою, у медичних закладах на «Д» обліку не перебуває, позитивно характеризується і за місцем проживання, і за місцем навчання дитини, і за місцем роботи. ОСОБА_1 офіційно працевлаштована з 2017 року по теперішній час, місце роботи не змінювала, а лише змінювала посади в порядку зростання. Після розлучення у сторін була згода, щодо того, що донька проживає з мамою в селі Забуяння. Про зустрічі дитини із батьком сторони завчасно домовлялись та узгоджували, проте у 2023 році домовленостей з відповідачем досягнути стало все важче. Кожна зустріч доньки із батьком тривала попри узгоджений строк та в більшості випадків за межами місця перебування відповідача, який відмовлявся повідомляти позивачці по телефону, про те де знаходиться донька. Останній раз відповідач забрав дочку до себе додому, пообіцявши повернути її через два дні, проте не зробив цього, а повернув дитину через два тижні. І весь час доки донька була з відповідачем він погрожував позивачці, що дитину не поверне, і що дитина буде проживати з ним. Такі погрози звучать у кожній телефонній розмові. Зі слів дитини відповідач у її присутності висловлюється, що позивачка погана мати. Відповідач у розмовах погрожував багато разів позивачці, що забере у неї дитину і вона доньку не побачить. Позивачка перебуває у постійному психологічному насиллі зі сторони відповідача. Декілька разів, після того як відповідач не повертав в обумовлений строк дитину, позивачка зверталась в поліцію, проте отримувала відмову, адже їй повідомляли, що він батько і доки не буде рішення суду, вони безсилі їй допомогти. Побоювання за те, що відповідач забере доньку та не поверне, адже попри те, що дівчинка проживає постійно з мамою в с. Забуяння, але має зареєстроване місце проживання за адресою проживання батька в м. Біла Церква, є приводом звернення до суду. Позивачка на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, приділяє належну увагу вихованню дитини, вона не має ознак сім`ї зі складними життєвими обставинами та може виконувати батьківські обов`язки. Приймаючи до уваги малолітній вік дитини, в якому необхідність материнської любові, ніжності, турботи є важливим аспектом її виховання та формування гармонійної особистості, позивачка просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з нею. Тому, враховуючи зазначене, а також, психологічний стан та особливості фізичного розвитку, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, дотримуючись балансу між інтересами дитини та батьків, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в інтересах дитини, найкращим інтересам буде відповідати визначення місця проживання дитини разом із матір`ю. Позивачкою здійснювались дії на вирішення даного спору у позасудовому порядку, проте відповідач відмовляється від вирішення питання у добровільному порядку. Враховуючи психологічне насилля з боку відповідача до позивачки, інших можливих варіантів вирішення спору вона не бачить. Тому, просила у судовому порядку визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

19.02.2024, після отримання відповіді на запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2024 - 10:00 год.

19.03.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача - адвоката Оберемчук Оксани Олександрівни.

21.03.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12.04.2024 - 11:30 год, згідно із п.1 ч.2 ст. 198, п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

12.04.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей Макарівської селищної ради, відповідно до ст. 53 ЦПК України, з урахуванням п.3, п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини від 24.09.2005 за № 866.

12.04.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 16.05.2024 - 09:30 год, згідно із п.2.ч.2 ст. 198 ЦПК України та для реалізації учасниками справи права на подання заяв щодо спору.

25.04.2024 ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком. В обґрунтування зустрічних вимог відповідач зазначив, що він з позивачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2017 та рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10.11.2020 шлюб між ними було розірвано. В період шлюбу, у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Практично з моменту народження і до цього часу, його донька зареєстрована разом зі ним за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира має три житлові кімнати, кухню, ванну та туалет і належить на праві приватної власності його матері - ОСОБА_5 . З грудня 2020 року він перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своєю цивільною дружиною, її дітьми та матір`ю. Вказана квартира загальною площею 84,80 кв. м, житловою 49,70 кв. м та складається з чотирьох житлових кімнат. За відомостями реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (мати його цивільної дружини); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (його цивільна дружина) та двоє малолітніх дітей ОСОБА_6 - син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Квартира належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Після розлучення з позивачкою він неодноразово просив її провести час із дитиною, але вона в цьому йому відмовляла без пояснення причин. Така поведінка позивачки травмувала психіку дитини, оскільки ОСОБА_3 сумувала за ним і просилася до нього. Йому приходилося постійно умовляти ОСОБА_1 , надати дитину. ОСОБА_3 періодично проживала з ним і була щасливою. У ОСОБА_3 з його новою сім`єю склалися теплі родинні стосунки. Діти ОСОБА_6 та його донька гралися разом. Вони проводили разом свята, дні народження, часто відвідували дендропарк « Олександрія », Білоцерківський міський парк дозвілля та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, а також їздили разом з ОСОБА_3 в м. Умань (парк « Софіївка » та Уманський фонтан), смт. Ставище (зоопарк «Золотий Фазан»), смт Володарка (парк « Сакури »), що підтверджується фото та відео. Його доньці дуже подобалися прогулянки на свіжому повітрі. Вони їздили з донькою в присадибний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , який належить йому на праві власності. Там для ОСОБА_3 він облаштував надувний басейн, де її подобалося проводити час у літній період. ОСОБА_3 була дуже задоволена і щаслива. Також він займався з дитиною і грав з нею в розвиваючі ігри. Відповідачка постійно працює і не має змоги доглядати за дитиною, а також проживає в маленькому селі, де дитина має менші можливості для розвитку ніж у м. Біла Церква. ОСОБА_3 все частіше просила його не повертати її до матері і скаржилася на те, що позивачка зловживає спиртними напоями. Також донька розказувала йому, що мама налаштовує її проти нього та його нової сім`ї. Він повідомив про це позивачку і з листопада 2023 року ОСОБА_1 доньку йому більше не надає. Позивачка навіть не дала привітати доньку із днем народження ні йому, ні бабусі, заблокувавши їх в усіх соцмережах і телефонних дзвінках. Він намагався шляхом переговорів вирішити це питання з позивачкою, але це не дало результатів. ОСОБА_1 погрожувала йому поліцією, якщо він спробує побачитися із донькою. З цього часу він не бачився зі своєю донькою ОСОБА_3 . Він любить свою дитину і хоче, щоб вона гармонійно розвивалася і була здорового. Він матеріально утримує свою доньку, купує їй речі та сплачує аліменти у значно вищому розмірі, чим на нього покладено рішенням суду. Відповідачка не слідкує за станом здоров`я малолітньої доньки, часто передавала йому хвору дитину і він займався лікуванням своєї доньки, купував ліки та виконував всі призначення лікарів. Так, 23 червня 2023 року, з приводу стану здоров`я ОСОБА_3 , він був змушений звернутися до КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2», де доньці поставили діагноз: назофарингіт. Також дитина скаржилася йому, що у неї болять зубки і він 23.06.2023 звернувся за медичною допомогою до КНП БМР «Дитяча стоматологічна поліклініка», де ОСОБА_3 поставили діагноз і полікували: ускладнений карієс в 4 зубі. Як зазначалося вище, з листопада 2023 року позивачка самочинно, без його згоди визначила місце проживання доньки ОСОБА_3 не зважаючи на інтереси та бажання дитини жити з ним, а також те, що дитина фактично зареєстрована у м. Біла Церква. З цього часу, без його згоди, ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього, він неодноразово телефонував ОСОБА_1 і намагався мирним шляхом повернути доньку до себе, але нічого не вийшло. Під час відвідування доньки за місцем проживання позивачки, остання неодноразово чинила йому перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_3 , а саме, то не відповідала на дзвінки, коли він хотів домовитися про зустріч з донькою, а то взагалі їй не дозволяла спілкуватися з ним наодинці без неї, налаштовує дитину проти нього і залякує. При цьому жодних причин і мотивів такої поведінки позивачка не повідомляла. За його фактичним місцем проживання ( АДРЕСА_3 ),ним створені належні умови для виховання та розвитку ОСОБА_3 . Так, в квартирі зроблено сучасний ремонт, всі кімнати зручно облаштовані сучасними меблями. Для ОСОБА_3 облаштовано окреме спальне місце, є куточок для ігор та місце для навчання та підготовки домашніх завдань. Ванна кімната і туалет обладнані сучасною сантехнікою. Його донька забезпечена всім необхідним для відпочинку та проживання. Житло підтримується в належному санітарно-гігієнічному стані та створені належні умови для проживання, навчання та всебічного розвитку малолітніх дітей. Він дуже любить свою дитину і виховую її у любові, приймає активну участь у вихованні дитини та має стабільне матеріальне становище і матеріально утримує ОСОБА_3 . За місцем проживання він характеризуюся позитивно. З 26.02.2016 по 21.07.2023 він працював в компанії ФОП ОСОБА_16 , де обіймав посаду менеджера з продажів. За місцем роботи характеризувався позитивно. Окрім того, у 2009 році він закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Білоцерківський професійний ліцей» і здобув професію слюсаря з контрольно - вимірювальної апаратури та автоматики (електроніки) та отримав диплом з відзнакою. Наразі він офіційно не працевлаштований, але працює за фахом і справно сплачує аліменти. Він звертався до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради із заявою про визначення місця проживання ОСОБА_3 разом із ним та просив надати допомогу в поверненні дитини за адресою нашого проживання: АДРЕСА_3 . Також, просив службу у справах дітей втрутитися в дану ситуацію, не допустити психологічного травмування ОСОБА_3 . Його заява не була розглянута на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Білоцерківській міській раді. Рішення органу опіки та піклування по даному питанню не приймалось, а працівниками служби у справах дітей Білоцерківської міської ради рекомендували звернутися до суду, оскільки відповідний висновок надається службою безпосередньо до суду. Також, він попросив обстежити умови проживання дитини. З метою недопущення подальшого травмування психіки ОСОБА_3 , а також її прав, він змушений звернутися до суду за захистом порушених прав. Згідно чинного законодавства, місце проживання малолітньої дитини визначається за домовленістю батьків. Відповідно і наступна його зміна неможлива за волею лише одного з них. Він має гарний стан здоров`я, спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Окрім того, він регулярно займається спортом. Як людина, яка має почуття, він має дуже велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування з донькою ОСОБА_3 спричинить її шкоду, не існує. Дитина проживала з ним в атмосфері любові, турботи, захисту. Вчинки ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , порушують не тільки його права як батька, а в першу чергу порушують права та суперечать інтересам дитини. Таким чином, він вважає, що малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повинна проживати саме з ним, тому що це відповідає її інтересам. А він має можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повного мірою займатися її вихованням, чого позивачка забезпечити не в змозі. Разом з тим, він в ніякому разі не чинитиму жодних перешкод для спілкування позивачки з дитиною і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб ОСОБА_3 через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері. Тому, просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою його проживання: АДРЕСА_3 та стягнути з позивачки на його користь судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

16.05.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

16.05.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 27.06.2024 - 11:30 год, для реалізації учасниками справи права на подання заяв щодо спору, у зв`язку з прийняттям зустрічного позову.

10.06.2024 представник позивача, адвокат Оберемчук Оксана Олександрівна, подала до суду відзив на зустрічний позов, обґрунтовуючи тим, що відповідач подаючи зустрічний позов намагається ухилитись від мобілізації. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10.11.2020 було розірвано шлюб між сторонами та стягнуто аліменти з ОСОБА_2 . При розгляді справи про стягнення аліментів він не заперечував проти проживання доньки ОСОБА_3 з матір`ю та усі ці роки визнавав факт проживання дитини з матір`ю та сплачував аліменти. З липня 2023 року по теперішній час ОСОБА_2 безробітній, тому не може забезпечити матеріально ні себе, ні свою співмешканку, ні доньку ОСОБА_3 . І враховуючи, що його співмешканка виховує малолітню дитину, то на її фінансову допомогу йому також не можна розраховувати. Тому й заявлений у зустрічному позові привід проживання доньки ОСОБА_3 з ним, можна розцінювати як можливість стягнення аліментів з позивачки задля його матеріального забезпечення. Адже ОСОБА_1 має стабільний заробіток та впевнено крокує по кар`єрним сходам, щоб забезпечити свою дитину не лише всім необхідним, а найкращим з того, що може дати. До дати подання первісного позову, відповідача все влаштовувало. Окрім цього, відповідач підтвердив факт ухилення від сплати податків, адже в абз.5 ст.4 зустрічної позовної заяви вказав, що працює не офіційно, що дає можливість сплачувати аліменти. Проте не сплачує податки, які конче необхідні державі в цей складний період. А тому така поведінка свідчить про схильність ОСОБА_2 щодо порушення Закону. Проживає відповідач у квартирі матері своєї цивільної дружини по АДРЕСА_3 . Житло не належить ОСОБА_2 , а тому він не може гарантувати наявність цього житла в майбутньому у його користуванні, адже він не перебуває у зареєстрованому шлюбі, родинні стосунки їх не пов`язують та не надають йому право користування вказаним житлом. В той час, позивачка проживає разом зі своєю матір`ю та є її єдиною спадкоємицею на це житло, користується вказаним житлом з народження і того часу, доки вважатиме потрібним. Те, що батько дитини ОСОБА_2 одноразово 23.06.2023 звернувся з донькою до лікаря та до стоматолога з лікуванням 1 зуба, не свідчить про те, мати ОСОБА_1 , не слідкує за здоров`ям доньки. Адже з лікуванням всіх інших зубів ОСОБА_3 до стоматолога зверталась саме мати ОСОБА_1 . Також, усі роки, що донька проживає з матір`ю, її лікуванням займалась виключно ОСОБА_1 . З приводу доданих до зустрічного позову чеків, то не можливо визначити, чи то відповідачем сплачені ті покупки, чи його співмешканкою на потреби її дитини, тому всі вони ставляться під сумнів. Хоча позивачка вважає, що батько також повинен брати участь і у лікування своєї дитини, і у різних витратах на потреби дитини. Позивачка чеки та квитанції, на підтвердження здійснених покупок своїй дитині, не збирала, та й збирати не буде, адже вважає, що не повинна комусь доказувати, те що доньку забезпечує належним чином. Враховуючи ситуацію в країні та те, що в будь-який час може розпочатись наступ на Київську область, позивачка, як мати яка хоче вберегти свою дитину, може прийняти складне рішення та на час воєнного стану вивезти доньку за межі України, забезпечуючи цим безпеку життя своєї дитини. Відповідач такої ж змоги не має та не може гарантувати безпеку дитині на території України, адже через постійні обстріли, безпечного місця на території нашої держави нажаль не має. Окрім того, він є чоловіком мобілізаційного віку, права виїзду за кордон не має та у будь-який час може бути мобілізований до складу ЗСУ чи на потреби як спеціаліст у сфері енергетики. То яким чином відповідач просить визначити місце проживання дитини з ним, якщо у будь-який час здійснюючи обов`язок із захисту нашої Держави може полишити дитину? Та на кого? Чи забезпечить він дотримання інтересів своєї дитини? Відповідь однозачна - НІ! Окрім цього, відео на диску, де малолітня ОСОБА_3 відповідає на запитання співмешканки відповідача не є належним доказом. Такою розмовою батько дитини зі своєї співмешканкою вчиняли психічне насилля над дитиною змушуючи її говорити про свою маму такі слова. Також ОСОБА_3 говорила своїй мамі, після зустрічей з батьком, розповіді про маму ОСОБА_6 , ким напевно називала співмешканку ОСОБА_2 , що може підтвердити дитина психологу, якщо буде така потреба. Крім того, відповідач не одноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124, 130 КупАП, що свідчить про його антиморальний спосіб життя. Враховуючи викладене, просила у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, відмовити.

27.06.2024 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду відзиву на зустрічний позов, прийняття доказів у справі та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 24.07.2024 - 14:00 год, за клопотанням представника відповідача та для отримання судом клопотань, направлених представником позивачки.

24.07.2024 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника позивачки щодо витребування додаткових доказів, про відмову у задоволенні клопотання представника позивачки щодо передачі справи за підсудністю до іншого суду, про прийняття до розгляду рішення ВК № 577 від 09.07.2024, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 11.09.2024 - 14:00 год.

11.09.2024 судом постановлено ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 15.10.2024 - 14:00 год, у зв`язку з виникненням технічних перешкод у представника позивачки, для повторного виклику свідків у справі та для подання сторонами оригіналів документів, копії яких додані до справи.

15.10.2024 судом постановлено ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.11.2024 - 14:00 год, для ознайомлення представника позивача з відеодоказами поданими відповідачем та підготовки учасників справи до судових дебатів.

Позивачка - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник позивачки, адвокат Оберемчук Оксана Олександрівна, у судовому засіданні первісний позов підтримала у повному обсязі, а у задоволені зустрічного позову просила відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволені первісного позову, а зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Солодовнікова Олена Вікторівна, у судовому засіданні просила задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, за довіреністю у справі - Степашкіна Валентина Володимирівна у судовому засіданні підтримала первісний позов, подала до суду висновок органу опуки та піклування з вирішення спору - рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.07.2024 № 577 та зазначила, що батьківський потенціал сторін на достатньому рівні, умови проживання обох батьків задовільні, вони були присутні на комісії ООіП, батько особисто, а мати у телефонному режимі. Служба у справах дітей Макарівської селищної ради не надала документів щодо психоемоційного стану дитини, а зі слів дитини, вона хоче проживати із матір`ю.

Третя особа - Служба у справах дітей Макарівської селищної ради представника до суду не направила, про розгляд справи повідомлена належним чином, направила до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника служби.

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 22 липня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі та рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10.11.2020, у справі № 370/1676/20, яке набрало законної сили 11.12.2020, шлюб між ними було розірвано, що підтверджено матеріалами справи (Том 1 - а.с. 8,10,11,14, 15-18, 39, 69-71, 92-93, 95, 101-102, 214,218).

Також, встановлено, що сторони від шлюбу мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір`ю, що підтверджено матеріалами справи ( Том 1 - а.с.10,11,22,94,95,214,215).

Згідно довідки від 08.11.2023 за № 95/01-24 (Том 1 - а.с.13,217), малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14 лютого 2020 року по теперішній час є вихованкою Забуянського закладу дошкільної освіти (ясла - садок) «Ялинка» Макарівської селищної ради, групи «Веселка» .

З матеріалів справи (Том 1 - а.с. 15-20, 219-223), вбачається, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10.11.2020, у справі № 370/1676/20, яке набрало законної сили 11.12.2020, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.07.2020 і до повноліття дитини, та на підставі виданого судом 11.12.2020 виконавчого листа, згідно вказаного рішення, державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Даневич Оленою Сергіївною 13.01.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

Встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 має повну загальну середню освіту, у 2016 році закінчила «Бородянський професійний аграрний ліцей; з 2014 року працює в мережі ресторанів ОККО де отримує щомісячно заробітну плату, з 2014 року на посаді офіціанта, з 2016 року на посаді продавця, у 2017 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а після виходу на роботу продовжила працювати продавцем продовольчих товарів та в подальшому, як працьовитий та відповідальний працівник, була переведена на посаду касир торгівельного залу; за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, зарекомендувала себе як працьовита, ввічлива, товариська, відповідальна та доброзичлива громадянка, за час проживання та виховання дитини зарекомендувала себе як відповідна та хороша матір, яка сумлінно виконує свої обов`язки; за станом здоров`я - здорова та не перебуває на «Д» обліку, що підтверджено матеріалами справи (Том 1 - а.с. 12, 21,23-24,216, 224, 226-228).

Згідно акту обстеження умов проживання від 16.11.2023, складеного головним спеціалістом та заступником начальника ССД Макарівської селищної ради (а.с.225), за адресою: АДРЕСА_1 проживають: заявниця - ОСОБА_1 , дочка заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати заявниці - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , житло має загальну площу 60, 00 кв.м., складається з трьох кімнат, у будинку умови проживання задовільні, наявні усі необхідні меблі та побутова техніка, для виховання та розвитку дитини створено умови: окрема кімната, ліжко, стіл для вивчення уроків, іграшки, одяг та взуття по сезону, дитина відвідує садочок та додаткові заняття, у сім`ї повага та взаєморозуміння.

Встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 у 2009 році закінчив Державний професійно - технічний навчальний заклад «Білоцерківський професійний ліцей» і здобув професію слюсаря з контрольно - вимірювальної апаратури та автоматики (електроніка); з кінця 2020 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 ; зареєстрований у квартирі, яка належить його матері - ОСОБА_5 , а проживає у квартирі, яка належить матері ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ; має на праві власності житловий будинок садибного типу та земельну ділянку, площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_4 ; за місцем проживання характеризується позитивно, за свідченням сусідів працьовитий, товариський і ввічливий, в побуті доброзичливий та чуйний, займається вихованням дітей та утримує сім`ю, зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами; у період з 26.02.2016 по 21.07.2023 працював в компанії ФОП ОСОБА_16 , займав посаду менеджера з продажу, займався продажем алкогольної продукції, проводив зустрічі з новими і постійними клієнтами, виконував план продажів, складав звітну документацію з клієнтами, заключав договори з клієнтами, мав хороші показники в продажах і виконання планів продажів і старанно виконував свої обов`язки, зарекомендував себе як приємний у спілкуванні з клієнтами та колегами; за станом здоров`я - має право керувати автотранспортними засобами категорії «В», що підтверджено матеріалами справи ( а.с.92-104,107-110).

Згідно акту обстеження умов проживання від 17.04.2024, складеного завідуючим сектору з питань вирішення сімейних спорів опіки та піклування ССД Білоцерківської міської ради та старшим інспектором сектору з питань вирішення сімейних спорів відділу ООіП ССД Білоцерківської міської ради ( а.с.101-102), за адресою: АДРЕСА_3 проживають: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; квартира розміщена на 7 поверсі 9 поверхового будинку і складається з 4 кімнат, умебльована відповідно до призначення, наявна побутова техніка та гаджети, в кімнаті батьків для дитини виділене окреме спальне місце, наявні дитячі іграшки, розвиваючі ігри, виділено місце для одягу та взуття; в помешканні де проживає відповідач - батько малолітньої ОСОБА_20 створені належні умови для її проживання (перебування).

З матеріалів справи (а.с.105-106,114-120) та відеоматеріалів (а.с.121), вбачається, що ОСОБА_2 , в період перебування дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання, а саме: 23.06.2023 звертався із дочкою до лікаря - стоматолога для проведення лікування дитини та 15.04.2024 звертався до дитячої лікарні для проходження лікування в лікаря - отоларинголога; у 2022 та 2023 році купував донці одяг; разом із дочкою ОСОБА_3 , цивільною дружиною та її дітьми проводив вільний час, свята та відпочинок, займався із дочкою розвиваючими іграми, між батьком та дитиною склалися добрі, теплі стосунки.

З матеріалів справи (а.с.230-236), вбачається, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2016, у справі № 357/8961/16-п, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн з позбавленням керування транспортними засобами на строк один рік; постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2021, у справі № 357/6551/21, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2023, у справі № 362/4498/23, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні дала показання, що вона знає ОСОБА_2 чотири роки, з того часу, як він почав проживати у цивільному шлюбі з її сусідкою - ОСОБА_6 за адресою : АДРЕСА_3 . Також, з ними проживають двоє дітей ОСОБА_6 від першого шлюбу та її мати. ОСОБА_1 вона не знає. У відповідача є дочка ОСОБА_3 , останній раз її бачила у жовтні - грудні 2023 року. Вона буває у гостях в сусідки на дні народження, і бачила, як відповідач грався із дитиною. Також, бачила як відповідач на вулиці грався із дочкою, між ними добрі стосунки, він турботливий батько. ОСОБА_6 відноситься до ОСОБА_3 як до своїх рідних дітей, а ОСОБА_3 тягнеться до дітей ОСОБА_6 . У 2023 році, коли було холодно, відповідач привіз дитину до себе від матері хворою, неохайною, з брудними носочками, він купив дитині одяг (куртку, шапку), і дитина була із ним два тижні.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні дала показання, що вона перебуває у цивільному шлюбі з відповідачем чотири роки, а знайомі вони вісім років. У відповідача є дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом із матір`ю. Вже рік відповідач не бачився із дочкою, оскільки позивачка відмовляє у зустрічах, а до цього давала дитину і на місяць і на 1-2 тижні. У неї з ОСОБА_3 добрі стосунки, як із рідною дитиною. ОСОБА_3 дуже енергійна дитина, вона з нею займалася аплікацією, бісером, розвиваючими іграми. Відповідач також грався із дочкою у розвиваючі ігри. ОСОБА_3 із задоволенням приїздила до батька і не хотіла повертатися до матері, зі сльозами поверталася. Був випадок влітку 2023 року, коли мама до зателефонувала до ОСОБА_3 , остання не хотіла з нею балакати, казала, що ображена на неї через брехню, адже мати обіцяла не вживати алкогольні напої, однак не виконала обіцянки. Позивачка перестала давати дитину батькові, по телефону завжди кричить, здається вона боїться, що батько забере до себе дитину, але відповідач їй пояснював, що хоче лише приймати участь у житті дитини. Також, був випадок коли позивачка телефонувала у нетверезому стані. Відповідач в усній формі звертався до ССД з питанням щодо проходження дитиною психологічного опитування, однак йому відмовили, а в приватному порядку до психолога не звертався. Коли відповідач привозив дитину до Білої Церкви , то вона була у недоглянутому стані. Так, відповідача притягували до адміністративної відповідальності, але це було давно, наразі він не керує транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні дала показання, що вона являється сестрою ОСОБА_6 , яка перебуває у цивільному шлюбі з відповідачем і вони проживають разом вже чотири роки. Діти ОСОБА_6 вже почали називати відповідача папою, у них склалися добрі, чуйні відносини, він відповідальний батько і часто згадує про свою дочку. ОСОБА_3 бачила останній раз рік тому, спілкувалася із нею, запитувала її про знання відповідно до віку, але вона казала, що рахувати не вміє, віршики з мамою вона не вчить. Їй здалося, що за дитиною мати не доглядає, зуби дитина не чисть, нігті не обрізані. ОСОБА_3 любить проводити час із батьком і плаче коли її відвозять до матері. Відповідач дуже переживає за дочку, все їй купує, гуляє із нею, лікує, доглядає, возив її до бабусі. ОСОБА_6 та її діти дуже люблять ОСОБА_3 , вони як родина.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні дала показання, що вона працює приватним підприємцем, продає одяг, в кінці 2020 року відповідач з ОСОБА_6 приходив до неї із дочкою і вони купували дитині одяг, купили зимове пальто, теплий костюм, колготки, нижню білизну, дитина сама обирала одяг. З тих пір, коли вже роззнайомилися, вони ще приходили до неї на закупи коли ОСОБА_3 приїздила до них. Часто бачила як діти ОСОБА_6 гралися із ОСОБА_3 , вони були щасливі, між ними добрі відносини.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

У відповідності до ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 161 СК України).

Тлумачення ч.1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18), від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено: закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Виняткові обставини передбачені в ч.3 ст.161 СК України, відповідно до якої суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Так, позивачкою надано до суду докази, які підтверджують викладені нею обставини справи, а саме: вона проживає у приватному будинку, який належить її матері, де проживають двоє дорослих людей та дитина; дитина має свою окрему кімнату та забезпечена усім необхідним; у житловому приміщенні де проживає дитина створені належні умови для життя, відпочинку та розвитку дитини; дитина має стійкі зв`язки із матір`ю, відвідує за місцем проживання дитячий дошкільний заклад; позивачка офіційно працевлаштована та отримує щомісячну заробітну плату, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно.

З наданих відповідачем доказів встановлено, що він офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має; у зареєстрованому шлюбі не перебуває, а проживає у квартирі, яка належить матері його цивільної дружини; для дитини - Анастасії виділено окреме місце у кімнаті батька та його цивільної дружини; у житловому приміщенні створені належні умови для життя та розвитку дитини, однак у даному житлі проживають три дорослі особи та двоє неповнолітніх дітей різної статі; за місце проживання та колишньої роботи він характеризується позитивно, однак з наданих представником позивачки доказів вбачається, що відповідач двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння), за ст. 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та за ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди).

Враховуючи те, що умови проживання позивачки є належними для проживання дитини, та те, що судом не встановлено, що вона зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, чи веде аморальний спосіб життя, то суд, вважає, що відсутні виняткові обставини, коли малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Разом з тим, у даному спорі, дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ще не досягла такого віку та розвитку, щоб могла висловити свою думку у суді, а доказів, які надані відповідачем, недостатньо для встановлення судом обставин щодо неналежного виконання позивачкою батьківських обов`язків та наявності обставин, на які він посилається у запереченнях проти первісного позову.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо недоцільності визначення місця проживання дитини із матір`ю, які він підтверджує показаннями свідків та висловами дитини, що відображені на відеодоказах, оскільки наданих доказів недостатньо щоб суд дійшов висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, а інших допустимих доказів на підтвердження обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, та які у своїй сукупності дали б змогу суду визначити місце проживання дитини із батьком до суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Згідно з ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Право на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Відповідач у зустрічному позові та в судовому засіданні звертав увагу на те, що позивачка перешкоджає йому у спілкуванні та вихованні дочки, разом з тим, позовних вимог щодо усунення таких перешкод з моменту їх виникнення - з кінця 2023 року він не заявляв.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09 липня 2024 року за № 577 «Про вирішення судового спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини» (а.с.194), орган опіки та піклування вважає доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки стягуються судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, а судові витрати відповідача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 7, 141, 151, 157, 160, 161 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27 лютого 1991 року, ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, задовольнити.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ЄДРПОУ: 35615529, місцезнаходження: вулиця Павла Скоропадського, будинок 8, місто Біла Церква, Київська область, 09107.

Третя особа: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, ЄДРПОУ: 43915184, місцезнаходження: вулиця Димитрія Ростовського, будинок 30, смт. Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001.

Повний текст рішення складено 21.11.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко