Рішення

від 21.11.2024 по справі 756/5574/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.11.2024 Справа № 756/5574/24

Унікальний номер 756/5574/24

Провадження номер 2/756/3083/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Коркішка О.В. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідачів - Фогель В.В. ,

свідків - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи: ОСОБА_11 , КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва», про усунення перешкод у користуванні кухнею, шляхом приведення її до первісного стану та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Коркішка О.В., звернулася до суду з позовом, в якому просить: зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 усунути перешкоди в користуванні кухнею в квартирі АДРЕСА_1 , шляхом приведення кухні до первісного стану, який вона мала до її демонтажу 12 лютого 2024 року; стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 400000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивач мешкає в кімнаті АДРЕСА_2 , на підставі ордеру виданого Оболонською РДА. на ім`я ОСОБА_11 , як учаснику бойових дій на жиле приміщення від 02 грудня 2019 року. Квартира АДРЕСА_3 складається з шести кімнат загальною площею 138,4 м2, житловою 89,2 м2. Разом із позивачем в квартирі АДРЕСА_3 проживають : ОСОБА_9 - є власником кімнат НОМЕР_1, розмір частки становить 33/100 ; ОСОБА_10 - є власником кімнати 9, розмір частки становить 21/100, кімнати НОМЕР_3 перебувають у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , розмір частки становить 33/100. Також у спільному користуванні усіх мешканців перебуває кухня, загальною площею 16,7 м2, яка є місцем загального користування. Посилається, що в грудні 2023 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_3 про звільнення частини приміщення кухні, аргументуючи новим технічним паспортом на квартиру, виготовленим БТІ у вересні 2023 року, згідно якого приміщення кухні розподілено на зони користування між усіма власниками та користувачами.

12 лютого 2024 року позивач, повернувшись з роботи виявила, що сусіди - відповідачі по справі, самовільно звільнили частину приміщення кухні від її речей, пересунули холодильник й мийку, а також стіл та електричну плиту. На вимогу повернути усі речі на свої місця відповідачі відмовилися, посилаючись на технічний паспорт, який зроблений, за їх замовленням, зі слів інженера, з урахуванням частки кожного співвласника у володінні майном. Позивач викликала працівників поліції. Посилається, що діями відповідачів чиняться позивачу перешкоди у користуванні загальним простором - кухні, в неї виникли додаткові незручності, вона має змінювати свої звички, відчула занепокоєння та стрес. Відповідачі демонтували та переставили частину її речей та меблів, зменшивши використаний раніше нею простір, чим завдали моральних страждань, просить стягнути компенсацію моральної шкоди в сумі 400000 грн.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2024 року головуючим суддею визначено Шролик І.С.

Ухвалою суду 03 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху для сплати судового збору. На виконання ухвали суду позивачем сплачено судовий збір.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 05 червня 2024 року.

15 травня 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» представник позивача Коркішко О.В. подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 17 травня 2024 року відмовлено в задоволенні забезпеченні позову про накладання арешту на місце загального користування - кухні, розташованої в квартирі АДРЕСА_1 ,

Від представника відповідачів - адвоката Фогеля В.В. 04 червня 2024 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що відповідачам на праві спільної часткової власності належать кімнати в квартирі АДРЕСА_3 : ОСОБА_9 - 33/100, є власником кімнат НОМЕР_1; ОСОБА_10 - 21/100, є власником кімнати НОМЕР_2; ОСОБА_3 , ОСОБА_8 - 33/100, власники кімнат НОМЕР_3.

Позивач до квітня 2020 року користувалась разом із чоловіком кімнатою 8, яка становить від загального обсягу площі квартири - 13/100. Посилається, що між сторонами тривалий проміжок часу виникали непорозуміння, через самовільне зайняття позивачем значної частини приміщення кухні, майже чверті від загальної площі, при цьому користується найменшою кімнатою. Родина ОСОБА_3 володіючи третиною житлового приміщення у квартирі не мали місця для користування кухнею. Після отримання плану БТІ, відповідачі листом попередили позивача про необхідність вивільнити самовільно зайняті місця. Неодноразово відповідачі зверталися до правоохоронних органів з приводу виникнення конфліктів та спільного проживання. 12 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_3 закупив сантехніку, продовжив довжину труб, щоб позивач мала можливість користуватися мийкою здвинув. До 12 лютого 2024 року позивач займала 4 метри довжини робочої поверхні кухні, пропорційно кімнаті, якою користується має займати лише 1,56 м за технічним планом. Відповідачі залишили позивачу в користування 2,30 м. Також посилається, що позивач не приймає участі в проведенні ремонтних робіт в облаштування квартири, має значну заборгованість за комунальні послуги. Комунальні послуги за місця загального користування, кухні, коридору, нараховуються сторонам пропорційно площі кімнат, яку мають у володінні, тому відповідачі сплачують комунальні витрати за площу кухні, якою фактично користується лише позивач, просять відмовити в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю. До відзиву надано фото світлини, технічну документацію на квартиру.

Від представника позивача 05 липня 2024 року надійшла відповідь на відзив та долучено медичні довідки ОСОБА_6 .

Ухвалою Оболонського районного суду від 08 липня 2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_11 та витребувано у ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копію матеріалів інвентаризаційної справи та документи на підставі яких здійснено розподіл місця загального користування - кухні, у квартирі АДРЕСА_1 .

Від представника третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м.Києві» - Пристинської М.В. надійшли письмові пояснення.

Представники сторін заявляли клопотання про виклик та допит свідків, які судом задоволені.

На виконання ухвали суду 03 жовтня 2024 року надійшли матеріали інвентаризаційної справи.

Ухвалою суду 08 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11 листопада 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги з підстав та мотивів зазначених в позовній заяві. Позивач зазначила, що деякій проміжок часу родина ОСОБА_12 не користувалася спільним приміщенням - кухнею. Володіючи двома кімнатами, одну облаштували під кухню. Після того, як збільшилося та змінилась кількість власників, ОСОБА_3 проживає з ОСОБА_9 однією сім`єю, почали виникати сварки. ОСОБА_10 - донька ОСОБА_9 , тому фактично відповідачі є однією родиною. Вона не згода із варіантами, які пропонували відповідачі щодо розподілу кухні. Після 12 лютого 2024 року довжина робочої поверхні, яку займає позивач зменшилася на 1,20 см. Зазначила, що перешкода їй чиниться тим, що вона не має вільного доступу до пральної машинки, бо поряд, під вікном стоїть холодильник, демонтували їй розетку, відбили дві плитки над мийкою, її здвинули та переставили стіл. Дуже незручно між меблів мало місця.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову. Зазначив, що жодних перешкод позивачці ніхто не чинить. Проживає у приміщенні з 1985 року, коли ще був гуртожиток. Разом із сином отримав ордер на дві кімнати в 2005 році. Поки син разом не жив, облаштував одну кімнату під кухню. Після повернення сина почав проживати в кімнаті, і виникла треба звільнити приміщення кімнати й улаштувати куток на кухні для холодильника, плити та мийки. Зазначає, що йому нараховуються плата за комунальні послуги за приміщенні кухні, якою він із сином не може користуватися. Пояснив, що є співвласником третини житлової площі квартири, проте позивач відмовлялась звільнити частину кухні від власних речей, їй неодноразово пропонувались різні варіанти, відмовляється. Позивач займала чверть площі кухні, маючи в користуванні найменшу з кімнат. Позивач має змогу користуватися усім майном та загальною кухнею, але може приймати пральну машину або холодильник до власної кімнати задля її зручності.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав позицію викладену у відзиві. Наголосив, що матеріали справи не містять доказів перешкоди позивачу у користуванні кухнею, вона користується приміщенням у більшому обсязі, аніж їй виділено технічно. Документацією пропорційно площі кімнати, яку займає. Вимоги про компенсацію моральної шкоди не доведені документально, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та третя особа ОСОБА_11 до суду не з`явились про час та місце розгляду справи, сповіщені належним чином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 є сусідкою з кімнати 13. Пояснила, що часто ввечері приходить до сторін, бачила на кухні ОСОБА_1 , яка готує їжу, вільно користується своїм майном та меблями. Перешкод їй ніхто з мешканців не чинить. Знає, що позивач займає найменшу кімнату в квартирі, але її речі займають багато місця на кухні, деякі речі для зручності власники тримають у кімнатах.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , є сусідом з квартири АДРЕСА_4 пояснив, що конфлікт виник з небажання мирно вирішувати спірні питання. Довго проживає, що був статус гуртожитку. Бачив, що за планом БТІ зазначено місце хто і де має займати, усе чесно. Іноді приходив на кухню, перешкод не бачив. Зазначив що не ставлять пральну машину на кухні інші власники. Бачив, як приїздила поліція, вважає усе має бути пропорційно площі кімнат, як в їх квартирі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що не проживає разом із матірю ОСОБА_1 з грудня 2019 року, так як між сусідами постійно виникали сварки. ОСОБА_9 придбала кімнати НОМЕР_1 були наміри про перепланування. Мати подзвонила 12 лютого 2024 року що її речі переставили. Приїхала з чоловіком, виникла конфліктна ситуація із сусідами. Вважає, що мати може займати місце на кухні, яке займала за усною домовленістю раніше з попередніми власниками.

Заслухавши сторони та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази наявні у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом обставини

На підставі ордеру №010734 серії Б, виданого 02 грудня 2019 року на виконання розпорядження Оболонської РДА ОСОБА_11 на сім`ю з двох осіб, надано право на проживання в кімнаті 8, житловою площею 11, 5 м2, що розташована в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.6, том 1).

Згідно з договору купівлі-продажу частини квартири від 02 травня 2019 року ОСОБА_15 продала, а ОСОБА_9 купила кімнати 11 та 12, розташовані в квартирі АДРЕСА_1 , що разом становлять 46,10 м2 загальної площі та 29,8 м2 житлової площі, й складають 33/100 частки всієї квартири (а.с.60-62, том 2).

З витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва про право власності від 14 липня 2011 року, встановлено що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є власниками кімнат № НОМЕР_3 у квартирі АДРЕСА_1 , розмір частки кожного становить по 33/200 (а.с.60-62, том 2).

На підставі договору дарування кімнати від 23 грудня 2021 року ОСОБА_10 - є власником кімнати 9, загальною площею 28,48 м2, житлової - 18,40 м2, розмір частки квартирі АДРЕСА_1 становить 21/100 (а.с.57-59,66 том 2).

З дослідженого технічного паспорта, виготовленого 25 вересня 2023 року Київське міське БТІ, на замовлення співвласників, квартира АДРЕСА_3 складається з шести кімнат загальною площею 138,4 м2, житловою 89,2 м2. Приміщення кухні на плані позначено №4 загальною площею 16,7 м2 поділено на зони користування за кожним із співвласників кімнат В1- відноситься до кімнати НОМЕР_2, В-2 - відноситься до НОМЕР_1, В-3 - відноситься до кімнат НОМЕР_3 та В-4 відноситься до кімнати 8 (а.с.49-53, том2).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Згідно статті 358 Цивільного кодексу України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Встановлення співвласниками порядку користування квартирою з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 3 квітня 2013 року у справі № 6-79цс14, постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 526/2101/15-ц, .

За змістом статті 358 Цивільного кодексу України первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Заявлені вимоги позивача зводяться до незгоди із розташуванням її меблів та побутової техніки, у приміщенні кухні, яка є місцем загального користування, після її пересування меблів іншими співвласниками. В судовому засіданні позивач не заперечувала можливість користування приміщенням кухні, власною побутовою технікою та меблями, але це їй завдає незручності після зменшення місця на якому вона розташована на 1,20 м.

Також свідки, що були допитані в судовому засіданні надали пояснення, що позивач ОСОБА_1 користується приміщенням кухні, ніхто їй не заважає.

Позовних вимог про встановлення порядку користування місцем загального користування ОСОБА_1 не заявлено. Як і не заявлено вимог про виділення певної площі для користуванням спірним приміщенням - кухнею, що перебуває у спільному користуванні усіх членів, що проживають в квартирі АДРЕСА_3 є співвласниками та користувачами.

З огляду на те, що суд розглядає питання лише в межах заявлених вимог, тому не вбачає підстав для розподілу місця загального користування - кухні між сторонами, які проживають в квартирі і користуються кухнею.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача компенсації моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності: неправомірні дії, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, кожен з цих елементів повинен окремо належними та допустимими доказами довести позивач.

З досліджених судом доказів, пояснень учасників справи та свідків суд не встановлено факту спричинення позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди. Довідки про звернення ОСОБА_6 - повнолітньої доньки позивача, до КНП «КМКЛ №8» з приводу забію ліктьових суглобів та шиї (а.с.201-203, том1) не доводить факту мораьлних страждань саме позивача. А свідчить про неприязнені стосунки та конфліктну ситуацію між донькою позивача, ОСОБА_6 , яка не проживає у квартири АДРЕСА_3 та іншими мешканцями. В судовому засіданні позивач не пояснила, які втрати немайнового характеру вона понесла та ким особисто вони були спричинені. За недоведеністю заявлених вимог про стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 слід відмовити.

З огляду на досліджені судом докази в їх сукупності, суд не знайшов правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , тому в позові слід відмовити за недоведеністю задоволених вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову судові витрати понесені позивачем компенсаціїне підлягають.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 356, 358, 360, 391 Цивільного кодексу України, ст. 150 Житлового кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у користуванні кухнею, шляхом приведення її до первісного стану та стягнення моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 листопада 2024 року.

Суддя І.С. Шролик