Постанова

від 19.11.2024 по справі 332/3600/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.11.2024 Справа № 332/3600/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 332/3600/23 Головуючий у 1-й інстанції:Ретинська Ю.І.

Справа № 22-з/807/161/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

19 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Кухаря С.В.,

Полякова О.З.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомік Євгенії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за надання професійної правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до районного суду із позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Рішенням Заводського районного суду м Запоріжжя від 03 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 , в особі свого представника адвоката Дяченка В.В., подала апеляційну скаргу, в якій, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За результатами перегляду рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2024 року, постановою Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2024 року у цій справі залишено без змін.

05 листопада 2024 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява адвоката Хомік Є.М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі.

В обґрунтування заяви адвокат Хомік Є.М. зазначає, що 29 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав апеляційний судухвалив постанову,якою апеляційнускарга ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішувалося, хоча у відзиві на апеляційну скаргу адвокат Хомік Є.М. заявила про намір розподілу судових витрат та вказала орієнтовний розрахунок таких витрат.

Просила розглянути вказану заяву та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені останнім витрати на правничу допомогу у даній справі в сумі 61 500,00 грн. Вказаний розмір вважає пропорційним та обґрунтованим, таким, що відповідає складності справи. На підтвердження витрат надала копію договору про надання правничої допомоги, акт надання послуг та квитанцію про сплату послуг адвоката.

Відзив на заяву представника ОСОБА_1 адвоката Хомік Є.М. про ухвалення додаткового рішення не надходив. ОСОБА_2 отримала копію заяви та ухвалу про призначення вказаної заяви до розгляду 11 листопада 2024 року о 22:11:28 годині (т. 3 а.с. 220).

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Суд визнав їх неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з огляду на такі обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зістаттею 137ЦПК Українивитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у частинах п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру понесених витрат заявником надано Договір № 26/07/23 про надання правової допомоги від 26 липня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 ,як Клієнтомта адвокатомХомік Є.М.(далі-Договір) (т. 3 а.с.190), акт надання послуг до Договору від 01 листопада 2024 року (т. 3 а.с. 195) та квитанцію № КТЕА-МТСА-34К2-С418 від 09 липня 2024 року про сплату ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_3 суми 61 500,00 грн. за надання правової допомоги, представництво інтересів ОСОБА_1 у судовому спорі (т.3 а.с.197)

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правову допомогу, апеляційний суд враховує, що розмір таких витрат має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним, не відповідає критеріям розумності і обґрунтованості.

Цивільна справа не є складною та не потребувала значних затрат для вивчення судової практики, аналізу законодавства, збирання доказів тощо.

Відзив на апеляційну скаргу містить аналогічні доводи, що і відзив на позовну заяву. У відзиві відсутній аналіз судової практики Верховного Суду, він зводиться до цитування висновків суду першої інстанції і норм процесуального і матеріального права.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, враховуючи принцип справедливості і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом вказаної справи в суді апеляційної інстанції, та визначити їх розмір в сумі 3000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Хомік Євгенії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 гривень (три тисячі гривень 00 копійок)

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2021 року.

Головуюча: І.В.Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков