Ухвала

від 21.11.2024 по справі 515/1001/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1001/24

Провадження № 2/513/867/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

21 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головую1чого - судді Мирг11орогд В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковпак Олександр Вікторович, до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2024 року позивач через свого представника адвоката Ковпака О.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем`янової від 20 червня 2024 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Саратського районного суду Одеської області, 06 серпня 2024 року матеріали справи передані для розгляду судді Миргород В.С.

Ухвалою судді від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження; витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. належним чином завірену копію спадкової справи № 175/2021 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду від 12 серпня 2024 року від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. 02 жовтня 2024 року надійшла копія спадкової справи № 175/2021 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, у передбаченому ЦПК України порядку. Від представника позивача надійшли заяви про слухання справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення, а також просили про долучення до матеріалів справи довідок (Витягів з погосподарської книги по Дивізійській сільській раді за 1980-1982 роки, 1983-1985 роки.

Представник відповідача Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Скалозуб В.А. про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 18 жовтня 2024 року подав суду відзив на позовну заяву, в якій просив допустити заміну неналежного відповідача Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, посилаючись на те, що окрім позивача, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 , яка проживала разом із батьками за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги слід було пред`явити до ОСОБА_4 .

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника відповідача Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Скалозуба В.А. про заміну неналежного відповідача, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.198 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про заміну неналежного відповідача.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №175/2021 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька звернувся ОСОБА_1 (позивач у справі) та 13 вересня 2021 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. йому видано Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки.

Дружина спадкодавця ОСОБА_3 , згідно з поданою нотаріусу заявою від 15 вересня 2021 року, відмовилася від спадщини.

Донька ОСОБА_4 у встановлений законом строк не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 не була зареєстрована та не проживала разом із спадкодавцем за однією адресою, про що свідчить довідка в матеріалах спадкової справи, видана головою Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області В.Скалозубом від 15 вересня 2021 року вих. № 1192, а тому не є такою, що прийняла спадщину.

За такого, враховуючи, що спір про визнання права власності на житловий будинок за позивачем є майновим спором про спадкування, а належним відповідачем у такому разі є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності відповідні територіальні громади в особі сільської ради, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача не є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог та склад учасників судового процесу, з`ясовано заперечення проти позовних вимог, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі відсутні, а відтак з урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомлених про дату та час підготовчого засідання учасників справи за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб та інших клопотань до суду не надійшло. Підстав для відкладення підготовчого засідання немає, спір повинен бути вирішеним у розумні строки.

Поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

Європейський Суд з прав людини оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника та інші.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

Суд, ознайомившись з матеріалами позову, враховуючи, що провадження у справі відкрито 12 серпня 2024 року вважає, що є всі підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті процесуальних дій вчиняти не потрібно, на запит суду надійшли документи визначені в ухвалі суду про відкриття провадження, справа може бути призначена до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.15 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.189,196-198,200 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Скалозуба В.А. про заміну неналежного відповідача.

Підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковпак Олександр Вікторович, до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом - закрити.

Призначити дану справу до судового розгляду по суті на 25.02.2024 року о 14-00 год. у приміщенні Саратського районного суду Одеської області, за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. Крістіана Вернера, 105.

У судове засідання для розгляду справи по суті викликати учасників справи та попередити про наслідки неявки до суду.

Долучити до матеріалів справи: копію спадкової справи №175/2021 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідки (Витяги з погосподарської книги по Дивізійській сільській раді за 1980-1982 роки, 1983-1985 роки.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. С. Миргород