Рішення

від 19.11.2024 по справі 530/1956/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1956/24

2-а/530/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19.11.2024 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., секретаря Тараненко Т.І., представника позивача адвоката Троцького Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вулиця Пушкіна,83, співвідповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька,2в, Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

В Зіньківський районний суд Полтавської області із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вулиця Пушкіна,83, співвідповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька,2в, Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2024 року.

В своїйзаяві позивачвказує,що 29серпня 2024року старшимінспектором ВБДРуправління патрульної поліціїв Полтавськійобласті ДПП капітаномполіції ГордійчукМ.В. буласкладена тавинесена постанова пронакладення адміністративногостягнення посправі про адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіяБАД №538491від 29.08.2024року, ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень за ч. 2 ст. 140 КУпАП за те, що 16 липня 2024 року о 09 год. 30 хв. в м. Зіньків по вулиці Воздвиженська,63, Полтавської області будучи суб`єктом господарської діяльності встановила тимчасову споруду ( виносні столики для сезонного використання) в межах червоних ліній вулиця Воздвиженська в м. Зіньків без погодження з уповноваженим підрозділом національної поліції ,чим порушила вимоги п.52-3 Закону України Про дорожній рух та п. 32.1 ПДР України.

ОСОБА_1 з постановою не згідна.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Співвідповідач представник управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції не з`явився, належним чином повідомлений, надіслав до суду відзив.

З відзиву вбачається , що представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що до управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали від ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області м. Зіньків щодо встановлення тимчасової споруди в межах червоних ліній АДРЕСА_2 без узгодження з органами національної поліції. 31.05.2024 року на лінію 102 надійшло та було зареєстровано ЄО №4002 до ВП №4 (м.Зіньків) ПРУП ГУНП . Відповідно до змісту якого заявник виявив , що по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 незаконно зробив літній майданчик, просить перевірити. Прибувши на місце виклику було опитано власника кафе ОСОБА_1 , яка повідомила, що побудувала тимчасовий майданчик з дерев`яних піддонів для святкування дитячого свята. Згідно інформації наданої ФОП ОСОБА_1 від Зіньківської міської ради від 21.05.2024 року відповідно до генерального плану м. Зіньків (оновлення) затвердженого рішенням третьої сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 24.12.2020 року, запропоноване нею місце розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності знаходиться в межах червоних ліній АДРЕСА_2 , яка відноситься до магістральних вулиць загальноміського значення та підлягає реконструкції зі збільшення ширини проїзної частини з 9м. до 12м. та з метою вивчення порушеного нею питання, секретарем міської ради прийнято розпорядження Про створення тимчасової робочої групи по розгляду заяв з можливості розміщення літніх майданчиків та подала клопотання до розробника генерального плану м. Зіньків (оновлення) про надання роз`яснень щодо використання зазначеної власницею вказаного кафе земельної ділянки.

Відповідно до інформації Зіньківської міської ради від 14.06.2024 року з`ясовано, що 25.04.2024 року до виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області звернулася ФОП ОСОБА_3 з заявою про надання дозволу на розміщення літнього майданчика площею 34.5 м.кв. для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 напроти кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 в складі даного закладу громадського харчування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ФОП на праві приватної власності.

ФОП не надав жодних підтверджуючих документів на кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , ведення господарської діяльності у сфері оператора ринку харчових продуктів та сфері господарського харчування, а розміщення літнього майданчика планувалося за заявою ФОП в межах червоних ліній та історичному ареалі міста, тому виникла потреба для детального вивчення даного питання.

Відповідно до роз`яснень державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ( Діпромісто) імені Ю.М. Білоконя Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо генерального плану м. Зіньків ( оновлення), затвердженого рішенням третьої сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 24.12.2020 року, запропоноване ФОП місце розташування літнього майданчика знаходиться в межах червоних ліній. Ширина червоних ліній АДРЕСА_2 (оновлення) будь-яке будівництво в межах червоних ліній вулиці не передбачено, тобто заборонене.

Станом на 14.06.2024 року ФОП ОСОБА_1 не отримувала правовстановлюючих документів на користування (володіння) цією земельною ділянкою і відповідно не отримувала паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ,відповідно до чинного законодавства.

Під час опрацювання матеріалів справи працівниками відділу безпеки дорожнього руху УПП в Полтавській області ДПП було встановлено, що тимчасова споруда (літній майданчик) розміщений по АДРЕСА_2 без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, що є порушенням вимог ст.52-3 Закону України Про дорожній рух.

Розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбувся 29.08.2024 року, яка була повідомлена належним чином про дату та місце розгляду, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, яке поліцейським було відхилено у зв`язку з тим, що дана відповідь не має відношення до справи, а в інспектора були наявні докази того, що літній майданчик встановлений ОСОБА_1 в межах червоних ліній по АДРЕСА_2 , внаслідок чого було складено постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 538491 від 29.08.2024 року ( а.с.63-67).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, з`явився її представник адвокат Троцький Б.А. позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити.

Заслухавши думку представника позивача, переглянувши DVD - диск з записом правопорушення, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Норма ст.61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частин 1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі №23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Згідно ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протоколне складається у випадках, передбаченихстаттею 258цього Кодексу.

Відповідно до ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями 70,77,частиною третьою статті 85,статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,статтею 107(у випадках вчинення правопорушень, перелічених вчастині третійстатті 238)частиною третьою статті 109,статтями 110,115,частинами першою,третьоюіп`ятою статті 116,частиною третьою статті 116-2,частинами першоюітретьою статті 117(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення),статтями 118,119,статтями 134,135,185-3,статтею 197(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження),статтею 198(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Відповідно дост.280КУпАП обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справіпро адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими упунктах 1-4статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею ст.251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожньогоруху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судом встановлено, що 29 серпня 2024 року старшим інспектором ВБДР управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітаном поліції Гордійчук М.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №538491 від 29.08.2024 року про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 140 КУпАП.

У постанові серія БАД №538491 від 29.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначено, що 16 липня 2024 року о 09 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 будучи суб`єктом господарської діяльності встановила тимчасову споруду (виносні столики для сезонного використання) в межах червоних ліній вулиця Воздвиженська в м. Зіньків без погодження з уповноваженим підрозділом національної поліції ,чим порушила вимоги п.52-3 Закону України Про дорожній рух та п. 32.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2.ст. 140 КУпАП. До постанови додано відео б/к 4702233, акт обстеження, запрошення до підрозділу нач.поліцї з відміткою про його отримання, клопотання ОСОБА_3 (а.с.10,36,68).

В судовому засіданні досліджені долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву схема до постанови/протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №538491 від 29.08.2024 року, повідомлення, заяви, рапорти, пояснення, розпорядження, вимога, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.07.2024, DVD диск.

Отже, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що уповноваженою особою 29.08.2024 ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії стосовно ОСОБА_1 за частиною 2статті 140 КУпАП, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно з диспозицією частини 2 статті 140КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Таким чином, диспозиція ч. 2ст. 140 КУпАПє бланкетною, оскільки не містить в собі переліку конкретної діяльності/бездіяльності, за вчинення/невчинення яких настає адміністративна відповідальність, а лише відсилає до змісту норм, що визначають порядок погодження певних видів діяльності іншими актами законодавства.

Стаття 52-3 Закону України "Про дорожній рух"встановлює повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких, зокрема: погодження відповідно до вимог цьогоЗакону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг.

Нормою пункту 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001р.№1306 (далі ПДР), встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з вимогами пункту 32.1.ПДР з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

За змістом статті 18Закону України«Про автомобільнідороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Відповідно до приписів частини 1 статті 37цього Закону будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.

Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на автомобільних дорогах розміщуються відповідно до статті 28 Закону УкраїниПро регулювання містобудівної діяльності, а у разі їх розміщення у межах смуги відведення автомобільних доріг абочервоних лінійміських вулиць і доріг - за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону УкраїниПро дорожній рух(п. 25-2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженийпостановою КМУ від 30.03.1994№198).

Досліджена в судовому засіданні схема до постанови/протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №538491 від 29.08.2024 року підтверджує те, що тимчасова споруда розміщена на проїжджий частині автомобільної дороги по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку 2 групи. В переліку видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 зазначено код згідно КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Заявник має в приватній власності приміщення по АДРЕСА_2 , в якому розташоване кафе «КраФт». Вона здійснює всі відповідні податкові та бюджетні платежі, пов`язані з її господарською діяльністю.

Суд зазначає, що суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 140 КУпАП, є громадяни, посадові особи, громадяни - суб`єкти господарської діяльності.

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №538491 від 29.08.2024 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., який передбачений для суб`єктів господарської діяльності. Жодних доказів про те, щогромадянка ОСОБА_1 є ФОП та відповідальною за погодження з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності суду не надано, зокрема про те, що вона перебуває у трудових відносинах з підприємством або громадяниномсуб`єктом господарської діяльності, що провадить таку діяльність і на неї законодавством або внутрішніми документами суб`єкта господарювання покладено обов`язок отримання відповідного погодження.

З відтвореного диску, який було долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що старшим Інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітаном поліції Гордійчук М.В. під час розгляду адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи завчасно надавши оцінку можливим доказам, які могла б надати позивач. Так, починаючи з 04:06 хв. відеозапису Інспектор ВБДР Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітан поліції Гордійчук М.В. зазначив, що «клопотання повністю не стосується розгляду справи… жодних матеріалів, або жодної інформації, які б повпливали на розгляд справи від Зіньківської міської ради вони надати не можуть… Які вона витребовує матеріали з Зіньківської міської ради тобто вони повпливати на об`єктивне рішення не можуть.» Таким чином, Інспектор поліції до вивчення матеріалів справи, дослідження доказів по справі мав упереджене ставлення до позивача, оскільки вже висловив впевненість у наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому позбавивши її права на об`єктивний розгляд справи, надавати докази та пояснення, права на захист, на ознайомлення з матеріалами справи. Також, старшим Інспектором ВБДРУправління патрульноїполіції в Полтавській областіДПП капітаномполіції ГордійчукМ.В. не прийнято жодного рішення по клопотанню ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Вказані діївикликають сумнівиуйогооб`єктивностіта неупередженості.Так, 29.08.2024 року старшим Інспектором ВБДРУправління патрульноїполіції в Полтавській областіДПП капітаномполіції ГордійчукМ.В. була складена та винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №538491 з порушенням прав та правових гарантій позивача, оскільки ОСОБА_1 не мала фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Конституційний Суд України у Рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішив: «1. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.»

При цьому у мотивувальній частині Рішення Конституційний Суд спеціально зауважив: «Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач надаючи відзив на позовну заяву додав до нього матеріали, які не досліджувалися та не розглядалися під час винесення оскаржуваної постанови.При цьомув самомувідзиві відповідачзазначає,що воснову прийняттярішення бувпокладений відеозапис з бодікамери 470233 відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України. Крім цього в якості доказів відповідач вказує зазначені також в оскаржуваній постанові додатки: Акт обстеження, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, запрошення до підрозділу поліції та клопотання гр. ОСОБА_1 .. Інших доказів по справі в постанові не зазначено, та в ході розгляду справи досліджено не було що підтверджується відеозаписом з бодікамери 470233.

Крім того в рапорті від 31.05.2024 року, доданого до відзиву щодо реєстрації повідомлення від анонімної особи, оскільки працівники поліції зазначили в подальшому, що особи з такими особистими даними не існує, міститься повідомлення про вчинення протиправних дій вчинених ОСОБА_4 , а саме зробив літній майданчик, положив плитку та посадив дерево на вул. Воздвиженська а перевірка проведена відносно ФОП ОСОБА_1 , та в подальшому на неї ж складено адміністративний матеріал.

Відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №538491 з додатком, ні з направлено відповідачем відзиву з додатком не встановлено, кому саме належить будівля та споруда розташовані за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 чи вони мають по 1/2 частині права власності. Відповідач не надав суду доказів, чи надано власнику споруди ( будівлі) за за адресою АДРЕСА_2 земельну ділянку для обслуговування споруди ОСОБА_5 чи ОСОБА_1 ..

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином додані до відзиву матеріали, які не були досліджені покладені в основу оскаржуваного рішення та не досліджувалися під час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не можуть бути визнаними належними доказами по даній справі.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутня інформація стосовно того, де саме проходять межі червоних ліній по АДРЕСА_2 . Згідно з пунктами 7.29-7.34 ДБН Б.2.2-1-01. Містобудування. Планування і забудова населених пунктів територія вулиць всіх категорій відокремлюється від інших функціональних територій населених пунктів червоними лініями. В межах червоних ліній територія населеного пункту відноситься до територій загального користування. До червоних ліній прив`язуються межі ділянок, на яких ведеться розмежування прилеглих територій чи будівництво споруд. Для визначення положення червоної лінії слід керуватися топо-геодезичною підосновою масштабу 1:2000, візуальними обстеженнями та документальними матеріалами раніше виконаних відводів ділянок фізичним і юридичним власникам. Червона лінія в межах кварталу представляє собою пряму чи криву лінію певного румба або радіуса і може змінювати свій напрямок і геометричні положення, як правило, тільки за перехрестям вулиць.

В акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.07.2024 року відсутня інформація щодо того, яким чином визначалося розміщення зазначеного в акті літнього майданчика, та знаходження його в межах червоних ліній вулиці Воздвиженська, до вказаного акта не додано жодних матеріалів чи інформації за допомогою яких саме засобів, приладів вимірювання, було визначено точне місце розташування на АДРЕСА_2 зазначеного в акті обстеження літнього майданчика, та точне місце проходження меж червоних ліній. Також в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості, які б підтверджували факт проведення будь-яких будівельних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 . Слід зауважити, що ОСОБА_1 не була присутня під час здійснення будь-яких перевірок, місця здійснення нею підприємницької діяльності, а також про їх здійснення повідомлена не була.

Також фото, додане до постанови не може вважатися допустимим чи належним доказом, оскільки відсутня інформація щодо того ким, в який період часу, в якому місці, з якою метою було виконане дане фото. В акті обстеження від 16.07.2024 року не вказана інформація про те, чи проводилась фото та відео зйомка під час проведення обстеження. Тому дане фото не може нести ніякої інформації по даній справі.

У фабулі ч.2 ст. 140 КУпАП зазначено, що за вказаною статтею передбачена відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. При цьому доказів проведення будь-яких робіт ОСОБА_1 на вулиці Воздвиженська в м. Зіньків в матеріалах справи не було, в акті обстеження, який покладений в основу оскаржуваної постанови і який був вказаний в даному акті, та зазначений як порушення, відсутній опис об`єкта (літнього майданчик), його характеристики, розміри, тощо.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП є недоведеним. Беручи в основу неналежні докази, старшим Інспектором ВБДРУправління патрульноїполіції в Полтавській областіДПП капітаномполіції ГордійчукМ.В. було винесено незаконне рішення по справі.

Відтак, грубі порушення вимог ст. 268 КпАП України щодо Позивача при винесенні оскаржуваної постанови Відповідачем є очевидними, будь-які докази того, що ОСОБА_1 проводилися роботи на автомобільних дорогах, вулицях відсутні.

При цьому, необхідність погодження органом Національної поліції дозволів на проведення робіт на автомобільних дорогах та вулицях, передбачена 1статті 37Закону «Про автомобільні дороги», зі змісту положень якої слідує, що такі роботи по`вязані з виробничою діяльністю на автомобільних дорогах. На підставі цього суд приходить до висновку, що розміщення та функціонування тимчасової спорудиторгівельної точки на автомобільних дорогах не може розглядатися як виконання робіт, пов`язаних з виробничою діяльністю на автомобільних дорогах. Отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 140 КУпАП.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормою частини 2статті 251КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також Протоколи до неї, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі. Крім того, відповідно дост.17ЗУ «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини»від 23лютого 2006року суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно статті 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, суд враховує положення частини 3статті 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня2011року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня1978року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Фактичні обставини встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та відповідно обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваної постанови відповідачем.

Приймаючи до уваги викладене вище суд приходить до висновку, що будь-які докази, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення і в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 140 КУпАПвідсутні.

За змістом частини 1статті 2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.252 КУпАПорган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення, та що в свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови. Крім того, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України.

Крім цього позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від12.09.2024 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 1211,20 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,8,9,19,77,139,241-247,254,268,283,288 Кодексу адміністративного судочинства України,Кодексом України про адміністративні правопорушення,Законом України«Про Національнуполіцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вулиця Пушкіна,83, співвідповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька,2в, Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2024 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 538491 від 29.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2.ст. 140 КУпАП скасувати, а справу закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять ) 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко